Постанова № 1273311, 16.10.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.10.2007

Справа №2-16/8216-2007А

За позовом – Феодосійської міської санітарно – епідеміологічної станції (98100, м. Феодосія, вул. Чкалова, 62, р/р 35216003000398 в УДК вАРК , м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 05498097, МФО 824026)

До відповідача - Державної інспекції з контролю за цінами в АРК ( м. Сімферополь, вул. Павленко, 20, р/р 35218001000547 у відділенні Держказначейства м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 23443349, МФО 824026)

Про скасування рішення

Суддя В.А.Омельченко

Секретар судового засідання Н.С.Хлебнікова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Артемов В.Є. – ю/к , дов. № 1 від 10.08.2007 року

Від відповідача – Кримов А.С. – гол. фах. ю/к, дов. № 1677 від 14.12.2006 року

Суть спору - Позивач Феодосійська міська санітарно - епідеміологічна станція звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про скасування рішення № 55 від 10.11.2006 року

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесене рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 55 від 10.11.2006 року винесено неправомірно у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, та вказує, що проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.06.2006 року до 01.11.2006 року стягувалась плата за послугу у розмірі 200 грн., тоді як дана послуга передбачена постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1351 “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 11.05.2006 р. № 662. За період, який перевірявся, при формуванні плати за надані роботи (послуги) внаслідок необґрунтованого застосування встановлених тарифів, позивачем нарахована та фактично отримана сума виручки у розмірі 1022 грн.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 16.10.2007 року.

Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи Державною інспекцією з контролю за цінами було проведено перевірку діяльності позивача, щодо дотримання вимог Постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року № 1351 2 Про затвердження тарифів ( прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарної – епідеміологічної служби» від 11.05.2006 року № 662 «Про внесення змін до Постанов Кабінету Міністрів України» від 15.10.2002 року № 1544 від 27.08.2003 року № 1351» за період з 01.06.2006 року до 01.11.2006 року.

За результатами перевірки було встановлено порушення позивачем чинного законодавства в частині формування та застосування тарифів на послуги з встановлення вартості проектів будівництва та підготовки висновку згідно з формою 303/0, затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 року № 160( комплексне вивчення документів).

В результаті чого відповідачем відповідно до п. 1.6, 1.7 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових ( штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за № 1047/6238 було прийнято рішення від 10.11.2006 року № 55 «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» на суму 3 066 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги Феодосійської міської санітарно – епідеміологічної станції обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотримання визначені у законі України “Про ціни і ціноутворення”. У ст. 14 зазначеного закону встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету , крім того в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів № 298/519 від 03.12.2001 р. затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових(штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами ( далі Інструкція № 298), яка зареєстровано в Мін’юсті України 18.12.2001 р. за № 1047/6238.

У п. 1.4 Інструкції № 298 визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними порядку встановлення та застосування цін і тарифів. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, на які накладаються економічні санкції, є, зокрема, нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються.

Вивчивши надані сторонами документи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується отримання позивачем необґрунтованої виручки , крім того виписані рахунки № 158 від 10.10.2006 року, № 154 від 03.10.2006 року № 149 від 29.09.2006 року, № 160 від 10.10.2006 року, № 146 від 26.09.2006 року до сплати не пред’являлися, тому рішення № 55 від 10.11.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін винесено не правомірно, оскільки відповідно до Положення про державну інспекцію з контролю за цінами в АРК , затвердженої наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 29.03.2001 року № 9 вбачається, що держінспекція має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою та організацією суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч.1.ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частина постанови оголошені в судовому засіданні - 16.10.2007р.

Постанова складена у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –24.10.2007 р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст. 94, ч.ч. 1-3 ст. 160, 162, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити

2. Скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 55 від 10.11.2006 року

3. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31118095600002 в банку платника : Головне Управління державного казначейства в АР Крим, Держбюджет, м. Сімферополь, МФО 824026, ЕДРПОУ 34740405) на користь Феодосійської міської санітарно – епідеміологічної станції (98100, м. Феодосія, вул. Чкалова, 62, р/р 35216003000398 в УДК в АРК , м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 05498097, МФО 824026) державне мито в розмірі 03,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.