Рішення № 127324931, 14.05.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

14 травня 2025 року

Справа № 953/7388/24

Провадження № 2/642/959/25

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2025 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до Київського районного суду м.Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №491035771 від 24.09.2020 в сумі 500,9,92грн. з яких: 33515,89грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16524,03грн.заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 24.09.2020 р. між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №491035771, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 35188,74 грн. строк кредиту 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90 %. АТ «Альфа-Банк» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 33515,89 грн, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становив 52537,57 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 35188,74 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 17348,83 грн.

20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №491035771 від 24.09.2020.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.12.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 50039,92 грн.

Ухвалою Київського районногосуду м.Харкова від 09 серпня 2024 постановлено направити вказану цивільну справу за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова.

Цивільна справа №953/7388/24 надійшла до Ленінського районного суду м. Харкова 29.08.2024 року.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 491035771 від 24.09.2020, у розмірі 50039 грн. 92 коп., сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 4100 грн. 00 коп.

27.03.2025 року представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Лазорко Р.Й. через підсистему «Електронний суд» подано до Ленінського районного суду м.Харкова заяву про перегляд заочного рішення суду від 01.11.2024 року у цивільній справі №953/7388/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2025 року заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Лазорко Романа Йосифовича про перегляд заочного рішення - задоволено. Заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 01 листопада 2024 року у справі №953/7388/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано. Призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

25 квітня 2025 року на виконання Закону України від 26.02.2025 №4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 25 квітня 2025 року змінено найменування Ленінського районного суду міста Харкова на Холодногірський районний суд міста Харкова та здійснено відповідну державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

21.04.2025 року представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Лазорко Р.Й. подано відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що кредитний договір від 24.09.2020 укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 є споживчим, термін кредитування визначено до 20.09.2025 року. Сторонами не було обумовлено право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту. Жодних повідомлень про переуступку кредита від позивача не отримував та кредитний договір з позивачем не укладав. Позивачем документально не підтверджено, що станом на дату укладання договору про відступлення права вимоги - 20.12.2021, у відповідача була заборгованість за кредитним договором №491035771 від 24.09.2020 року. Сума заборгованості відповідача відповідно до Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги не відображає період, за який нараховані проценти, строк надання кредиту, порядок розрахунку та нарахування відсотків відповідно до умов кредитного договору №491035771 від 24.09.2020 року. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач або первісний кредитор направляли відповідачу засобами поштового зв`язку досудову вимогу.

05.05.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, у зв`язку з грубим порушенням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором щодо вчасної сплати платежів по кредиту, по відсоткам за користування кредитом, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» з метою захисту свого майнового права прийняло рішення по стягнення суми боргу. Відповідач не оскаржує отримання кредиту та кредитних коштів від Банку, та користування кредитними коштами, та не оскаржує, що Банк виконав умови кредитного договору та перерахував кредитні кошти. Просив звернути увагу суду, що розрахунок заборгованості, був отриманий від Банку та жодним чином не редагувався та нарахування відсотків та комісій відбулось до укладення договору факторингу, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не нараховував жодних платежів.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1ст. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24.09.2020 р. між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) було укладено угоду про надання кредиту №491035771. Відповідач того ж дня подав Анкету-Заяву про акцепт публічної пропозиції АТ Альфа Банк» на укладення угоди про надання споживчого кредиту в АТ «Альфа-Банк». За умовами укладеної угоди, відповідач отримав від банку кредит на суму 33515,89 грн., зі сплатою 39,90% річних (фіксована ставка) за користування кредитом, строком на 60 місяців. Дата повернення кредиту 25.09.2025 року. Сторонами також були підписані паспорт споживчого кредиту та додаток №1 до Угоди про надання кредиту, який є невід`ємною частиною договору, яким визначено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, а також Паспорт споживчого кредиту.

20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №4, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, перелік яких наведено в Додатку №1-1.

Відповідно Додатку №1-1 до Договору факторингу №4 від 20.12.2022, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 491035771 від 24.09.2020 року, укладеними між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до платіжної інструкції № 34291 від 20.12.2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перерахувало на рахунок АТ «Альфа Банк» кошти в розмірі 12878944,00 грн. за право вимоги згідно договору факторингу від 20.01.2021 року.

Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №491035771 від 24.09.2020 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 24.09.2020 №491035771 станом на 20.12.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 50039,92 грн., з яких: 33518,89 заборгованість за тілом кредиту, 16524.03грн. заборгованість по відсоткам.

Відповідно до виписки по особовому рахунку за період з 24.09.2020 по 20.12.2021 кредитному договору №491035771 від 24.09.2020 року, ОСОБА_1 отримав кредит на загальну суму 33515,89 грн, скористувався кредитними коштами для кредитування та не сплачував суму кредиту і відсотки.

У відповідності до ст. ст.526,530 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору. Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки (штрафу), яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Статтею 612 ЦК Українипередбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 2ст. 1050 ЦК Українивстановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов`язувався повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст. ст.10,11,60 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.

У відповідності до ст. ст.625,1048,1054 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст.626ч. 1,627,629 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК Українивизначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно достатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачем не доведено того, що він сплачував заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

У порушення умов кредитного договору а також ст. ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У порушення умов кредитного договору а також ст. ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1статті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1ст. 641 ЦК Українипропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2ст. 1046 ЦК).

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1054 ЦК України).

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина другастатті 627 ЦК України). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третястатті 1054 ЦК України).

10 червня 2017 року набрав чинностіЗакон України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.Закон України "Про захист прав споживачів"застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України "Про споживче кредитування"(стаття 11 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідно до п. 11 ч. 1ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування"споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Зі змісту умов кредитного договору від 24.09.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , та доданих до нього Графіку платежів, Паспорту споживчого кредиту вбачається, що кредитування здійснювалося на споживчі потреби, а тому до встановлених правовідносин підлягає застосуванню законодавство щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла-щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Таким чином, ч. 4ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування"встановлює обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначенийЗаконом України "Про споживче кредитування"порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч. 4ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", не дотримавши передбачений договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Вказане узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу досудової вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та, керуючись ст.526,549,611,615,1049,1054,1066,1069 ЦК України, ст.4,12,13,76-81,83,128,141,247,259,263-265,268,273,280-281 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ІКЮО 40340222, місце знаходження: пл. Солом`янська.2, м. Київ, 03035.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено14.05.2025 року.

Суддя В.В. Вікторов