Постанова № 127324574, 14.05.2025, Близнюківський районний суд Харківської області

612/71/25

3/612/36/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2025 року смт Близнюки

Суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від начальника СПД № 1 Лозівського районного ВП ГУНП в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

зач. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

14 січня 2025 року, о 13 годині 00 хвилин, по вул. Свободи в смт Близнюки Лозівського району Харківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Шевроле, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога Близнюківської ЦРЛ під відеофіксацію. Вищенаведеними діями ОСОБА_1 порушив п.п. «а» п. 2.9. ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. При цьому пояснив, що ніяких наркотичних засобів не вживав, сам погодився на пропозицію поліцейських поїхати в Близнюківську ЦРЛ для проходження огляду. Зазначив, що за день до поїздки він був на похованні знайомої сусідки, де йому стало погано і йому давали лікарські препарати, але які саме не знає.

Адвокат Шаповал Л.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 , вважав за можливе закрити провадження по справі у зв`язку з недоведеністю працівниками поліції належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 .

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 14 січня 2025 року серії ЕПР1 № 220727, довідкою т.в.о. начальника СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення від 14.01.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 14.01.2025, в якому зафіксовано результати огляду «позитивна», висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 14.01.2025 № 48, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, відеозаписом на DVD R диску, з якого вбачається факт керування автомобілем та проходження огляду в медичному закладі, постановою серії ЕНА № 3856858 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Суд критично ставиться до позиції ОСОБА_1 щодо невизнання вини, оцінюючи її як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, так як винність останнього підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні зазначених вище доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

Згідно п. 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 14.01.2025 № 48, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Вказаний висновок відповідає вимогам Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчений підписом лікаря, а також печатками лікаря та медичного закладу. На підтвердження вказаного висновку, також самим ОСОБА_1 додано копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.01.2025 № 48 (а.с. 53-54), з якого вбачається, (п.16) що ОСОБА_1 13.01.2025 зранку курив марихуану.

Факт вживання наркотичних засобів 13.01.2025 також підтверджено поясненнями самого ОСОБА_1 , що зафіксовано на DVD R диску під час проходження огляду в медичному закладі 14.01.2025 (час відеозапису: 13:08:00-13:08:07).

Допитані в судовому засіданні, за клопотанням ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що 14.01.2025 вони їхали в автомобілі Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , який на їх думку знаходився в нормальному стані.

Допит вказаних свідків підтверджує факт керування автомобілем ОСОБА_1 14.01.2025, однак не спростовує висновку медичних документів, які оформлені відповідно до діючого законодавства, щодо знаходження його в стані наркотичного сп`яніння.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що зазначені вище докази та дії працівників поліції оскаржувались під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в порядку КАС України або до керівництва поліції з метою проведення службової перевірки.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону, суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Також суд при прийнятті даної постанови застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів сторони захисту), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що інші доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповала Л.І., не впливають на висновки суду щодо встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні та є юридично не вирішальними.

Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відсутні.

Згідно ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відсутні.

Матеріалами справи підтверджується, що гр. ОСОБА_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке під час складання протоколу не вилучалось.

При накладенністягнення суддявраховує характервчиненого правопорушення,особу правопорушника,ступінь йоговини,майновий стан,відсутність обставин,що пом`якшуютьта обтяжуютьвідповідальність, та вважає можливим накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 249, 251, 252, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000(сімнадцятьтисяч)гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф підлягає оплаті у 15-денний строк (Призначення платежу: *;21081300; протокол від 14 січня 2025 року серії ЕПР1 № 220727; отримувач ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя С.М. Лобановська

14 травня 2025 року