Рішення № 127324171, 13.05.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/591/25

Провадження № 2/348/552/25

13 травня 2025 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику,без повідомленняучасників справита безпроведення судовогозасіданняза наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. ТОВ «Споживчий центр» (даліпозивач)подало позов до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що 25.05.2024між позивачемта відповідачем укладений кредитний договір (оферти) № 23.05.2024-100000246. Договір підписано електронним підписом шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора Е548, який був надісланий на його номер мобільного телефону в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію».

Відповідно доумов Договорупозивач надаввідповідачу кредитв сумі8000,00грн строкомна 112днів. Датанадання кредиту25.05.2024,дата повернення кредиту 13.09.2024, фіксована незмінна процентна ставка 1,5% за один день користування кредитом, денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.24% = (11078.93 / 8000)/112 х 100%. Комісія пов`язана з наданням кредиту 10% від суми кредиту становить 800,00 грн.

Позивач зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн шляхом їх перерахування відповідачу з використанням реквізитів електронного платіжного засобу відповідача 5168-74XX-XXXX-8668, вказані ним у акцепті кредитного договору № 23.05.2024-100000246.

Відповідач зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів і комісії не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 26 240,00 грн, яка складається з 8 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 13 440,00 грн заборгованості за нарахованими процентами, 800,00 грн сума заборгованості за комісією, 4000,00 грн неустойки, а тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості.

Представник позивача у позовній заяві просила розгляд справи проводити у спрощеному провадженні без повідомлення сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відповідач відзивуна позовнузаяву неподавав,заяв таклопотань віднього ненадходило.Копія ухвалипро відкриттяпровадження усправі направляласяна адресу ОСОБА_1 ,зареєстровану увстановленому закономпорядку,і якапідтверджується інформацієюз Єдиногодержавного демографічногореєстру за № 1193880 від 13.03.2025 року, згідно якої відповідач мельник А.І. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на адресу ОСОБА_1 , вказану позивачем у позовній заяві АДРЕСА_1 . Вказані кореспонденції з штриховими ідентифікаторами 0610239546490 та 0610243298515 повернулись до суду органом поштового зв`язку з довідками, у яких вказано причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

2. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 14.03.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

У відповідності до положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у справі матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи проводиться судом за відсутності учасників справи.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що між позивачем (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) 25.05.2024 укладено кредитний договір № 23.05.2024-100000246 шляхом прийняття пропозиції на укладення кредитного договору (оферти), підписання анкети та заявки на отримання споживчого кредиту та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору (далі Договір).

Кредитний договірпідписано електроннимпідписом Позичальника13.12.2023,відтвореним шляхомвикористання позичальникомодноразового ідентифікатора Е548.

За цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору).

Відповідно доумов Договорупозичальнику надаєтьсякредит нанаступних умовах:дата надання/видачі кредиту - 25/05/2024; сума Кредиту: 8 000,00 грн, строк, на який надається Кредит - 112 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 13.09.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.24% = (11078.93 / 8000)/112 ? 100%. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 10% від суми Кредиту та дорівнює 800 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредит (п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Договору, а.с. 18).

Крім цього, пунктом 13 Договору передбачено неустойку у розмірі 80,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до умов Договорувідповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн, шляхом перерахування цієї суми на платіжну картку, що підтверджується квитанцією ID платежу 2467072324 від 25 травня 2024 року, сформованою через систему платежів LiqPay (а.с. 11).

Графік платежів, наведений у п. 9 Договору. Відповідно до вказаного графіку відповідач зобов`язаний був повернути 8 000,00 грн кредиту до 13.09.2024, а також до цієї дати сплатити проценти в загальному розмірі 10278,93 грн, крім того до 21.06.2024 сплатити комісію в сумі 800,00 грн, а всього 19 078,93 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 23.05.2024-100000246 від 25 травня 2024 року, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 становить: 26 240,00 грн, з яких, основний борг8 000,00 грн, проценти по кредиту 13 440,00 грн., які розраховані за період з 25.05.2024 по 13.09.2024, комісія - 800, 00 грн неустойка 4 000,00 грн (а.с. 10).

Доказів сплати відповідачем заборгованості позивачу матеріали справи не містять.

4. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 205 ЦК Українивстановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно дост. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормоюст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно дост. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

ПоложенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (стаття 629 ЦК України)

Частиною1статті 509 ЦК Українипередбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1статті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч 1статті 530 ЦК України)

Відповідно до статті525,частини 1 статті526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 2статті 1050 ЦК Українипередбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина 1статті 1048 ЦК України)

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1статті 625 ЦК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другоюстатті 78 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо вимог про стягнення тіла кредиту та комісії

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав кредит в сумі 8 000,00 грн, який зобов`язаний був повернути до 13.09.2024. Також відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу одноразову комісію за надання кредиту, яка становить 10% від суми кредиту в розмірі 800,00 грн.

Проте вказаних зобов`язань відповідач не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість по сплаті 8 000,00 грн боргу з повернення кредиту та 800,00 грн боргу по сплаті комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»(далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другоїстатті 8 Законудо загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі,пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредитбанк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,- щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 доПравил про споживчий кредитзагальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту.

Умови договору щодо розміру комісії та порядку її сплати були доведені до відома відповідача належним чином. З такими умовами відповідач погодився, а тому взяв на себе зобов`язання їх виконувати.

Враховуючи розмір кредиту 8 000,00 грн, умови про сплату одноразової комісії в сумі 800,00 грн не є такими, що не відповідають принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо вимог про стягнення процентів

Стаття 8Закону України«Про споживчекредитування» (далі Закон) в доповнений частинами четвертою-п`ятою згідно ізЗаконом № 3498-IX від 22.11.2023.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 Закону денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t?100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з частиною 5статті 94 Конституції Українизакон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самимЗаконом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 24.05.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до вимог ч. 4 ст. 8 Закону. При максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1% (ч. 5 ст. 8 Закону).

Пунктом 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 25.05.2024, тобто після внесення змін доЗакону.

Частина 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою вказана стаття доповнена згідно ізЗУ № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, вказана норма набрала законної сили 24.12.2023, тобто станом на час укладення договору про споживчий кредит з відповідачем вже діяла.

Відповідно до ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемний правочин (частина другастатті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

Таким чином, умови укладеного між сторонами Договору, передбачені п.п. 5,6, щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,5 % є нікчемною, оскільки суперечать ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У п.п. 2 - 4 ч. 1 ст. 1 Закону надані такі визначення:

загальна вартістькредиту дляспоживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом;

загальний розміркредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит;

загальні витратиза споживчимкредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти закористування кредитом,комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб;

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно з ч 3 ст. 8 Закону обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

У п. 12 Договору визначено умову про розмір загальних витрат за кредитом, який становить 11078,93 грн, що відповідає визначенню, наведеному у п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону (10278,93 грн процентів + 800 грн комісії).

Розмір денної процентної ставки, розрахований на підставі ч. 4 ст. 8 Закону становить 1,24% (11078,93/8000)/112х100), що перевищує розмір денної процентної ставки 1%, визначеної у ч. 5 ст. 8 Закону.

Таким чином, сума процентів, яку відповідач мав сплачувати на користь позивача, з урахуванням вимоги ч. 5 ст. 8 Закону, становить 8960,00 грн (80 грн х 112 днів).

Однак, враховуючи вимоги Закону, згідно яких комісія за надання кредиту також включається до розрахунку денної процентної ставки, яка у свою чергу не може перевищувати 1%, то розмір процентів, які відповідач має сплатити підлягає зменшенню на 800,00 грн комісії, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене відповідач зобов`язаний був сплатити проценти в сумі 8 160,00 грн за користування кредитом в сумі 8 000 грн та з урахуванням сплати комісії в сумі 800,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення неустойки

Положення п. 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Разом з тим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

До зазначеного Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 вносились зміни Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025,якими з урахуванням затвердженого Законом України № 4220-IXвід 15.01.2025 Указу Президента України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача 4 000,00 грн неустойки, оскільки вона нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

5. Висновки суду.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексуУкраїни та Законом України «Про споживче кредитування».

Уклавши Договір відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 8 000,00 грн для задоволення особистих потреб на умовах зворотності, строковості та платності.

Проте умов укладеного з позивачем Договору відповідач не дотримався, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 16 960,00 грн, яка складається з 8 000,00 грн заборгованості за кредитом, 8 160,00 грн заборгованості по сплаті процентів, 800,00 грн боргу по сплаті комісії.

Відповідач вказану заборгованість не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8 000,00 грн заборгованості за кредитом, 8 160,00 грн заборгованості по сплаті процентів, 800,00 грн боргу по сплаті комісії, у задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення процентів та неустойки необхідно відмовити.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1565,70 грн витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товаристваз обмеженоювідповідальністю «СпоживчийЦентр» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 8 160 (вісім тисяч сто шістдесят) грн 00 коп. заборгованості за процентами, 800 (вісімсот) грн 00 коп. заборгованості по сплаті комісії та 1 565 (одну тисячу п`ятсот сімдесят чотири) грн 70 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 18525 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн 70 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», зареєстроване місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Валігурський Г.Ю.