Рішення № 127324127, 14.05.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1733/25

Провадження № 2-а/346/73/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

08.04.2025року,представник позивача,адвокат МазуренкоО.С.,звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 4340014 серії ЕНА від 24.03.2025 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн., за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав. Під час розгляду справи та винесенні постанови працівники поліції не надали жодного доказу того, що ОСОБА_1 , начебто було порушено вимогу дорожньої розмітки 1.1, її перетинання, та порушення п.8.5.1.ПДР України. На неодноразові прохання ОСОБА_1 , надати підтверджуючі докази вчинення порушення працівники патрульної поліції надавали відмову. Під час керування своїм транспортним засобом ОСОБА_1 , ніяких порушень не вчиняв. Рухаючись по дорозі виконував всі вимоги дорожньої розмітки, та не порушував правила дорожнього руху. На думку представника позивача, працівники патрульної поліції безпідставно, незаконно та з грубим порушенням всіх існуючих інструкцій забажали притягнути Мігалатюка В.В., до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв. Жодних доказів матеріали провадження не мають. Отже, ОСОБА_1 , не погоджується із зазначеним рішенням рядового поліції Старків М.М., бо вважає себе невинним, постанову серія ЕНА № 4340014 від 24.03.2025 року необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв?язку з неповним з?ясуванням обставин справи. Тому, просить скасувати постанову рядового 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Старків М.М., серія ЕНА № 3440014 від 24.03.2025 року, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн., за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

02.05.2025 року від представника Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, надійшов відзив на позовну заяву, в якій посилається на те, що вимоги позивача є безпідставними, а також, такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. 24.03.2025 року поліцейська взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції рядова поліції Старків Мар?яна Михайлівна спільно зі своїм напарником під час патрулювання на автодорозі Н-10 «Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига» на 127 км - селище Отинія, Коломийського району, Івано-Франківської області, близько 07 год. 57 хв. помітили транспортний засіб AUDI A8 н.з. НОМЕР_1 (далі - ТЗ), водій якого не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1, здійснивши її перетин, чим порушив пункт 8.5.1 Правил дорожного руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР. Поліцейськими подано сигнал про зупинку ТЗ на підставі статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Після зупинки ТЗ поліцейська підійшовши до водія, представилась відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», проінформувала водія про причину зупинки, виконавши вимогу частини другої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме про те, що водій здійснив обгін транспортного засобу, при цьому перетнув дорожню розмітку 1.1 ПДР. Після виконання вимог, передбачених статтею 18 та статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейська висловила вимогу до водія про пред?явлення документів, передбачених підпунктами (а), (б), (г) пункту 2.1 ПДР. Водієм виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач, який виконав законну вимогу поліцейського, пред?явивши вищевказані документи. Відповідно до статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), рядова поліції Старків М.М., як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення зазначені у статті 222 КУпАП, в тому числі за частиною першою статті 122 КУпАП, оголосила про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Позивача ознайомлено з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: позивач не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1, чим порушив пункт 8.5.1 ПДР, за яке передбачена відповідальність частиною першою статті 122 КУпАП, поліцейською після розгляду справи винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4340014 від 24.03.2025 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. Згідно статті 285 КУпАП, позивача ознайомлено зі змістом постанови, повідомлено порядок її оскарження та виконання, вручено копію оскаржуваної постанови, підтверджується підписом позивача у графі № 9 оскаржуваної постанови. Згідно пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до частини п?ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов?язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до підпункту «б» пункту 2.3 ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно з пунктом 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Відповідно до пункту 8.5 ПДР дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює. Відповідно до пункту 8.5.1 ПДР, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил. Відповідно до пункту 1 розділу 34 ПДР, горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в?їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15. Горизонтальну розмітку 1.1 перетинати забороняється. Згідно частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини першої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема у випадках порушення Правил дорожнього руху, в тому числі за частиною першою статті 122 КУпАП. Відповідно до частини другої статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Поліцейський, відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. В свою чергу, рядова поліції ОСОБА_2 , є працівником УПП в Івано-Франківській області ДПП, тобто посадовою особою органу Національної поліції України. Таким чином, ОСОБА_2 , має законні підстави здійснювати провадження у справі про адміністративне правопорушення та приймати рішення про застосування адміністративного стягнення за місцем його вчинення. Положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частиною четвертою ст. 258 КУпАП. Щодо тверджень позивача про те, що під час розгляду справи поліцейські не надали йому жодного доказу порушення ним правил дорожнього руху, та ігнорували його прохання ознайомитись із доказами вчинення ним правопорушення, спростовується наданим до відзиву відеозаписом із портативного відеореєстратора № 474353. На вказаному відеозаписі вбачається, що під час розгляду справи рядовою поліції ОСОБА_2 роз?яснено позивачу суть скоєного адміністративного правопорушення та ознайомлено із відеозаписом з автомобільного відеореєстратора службового транспортного засобу. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксований на автомобільний відеореєстратор службового Т3, який зазначений в графі № 7 постанови про накладення адміністративного стягнення. На відео відображено, що Т3 яким керував позивач здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, при цьому здійснив перетин дорожньої розмітки 1.1 ПДР, в результаті чого був притягнений до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП. Також, звертає увагу на організацію дорожнього руху в селищі Отинія на 127 кілометрі, автодороги Н-10, а саме наявність на вказаній ділянці дороги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» та дорожньої розмітки 1.1 - «Вузька суцільна лінія». Підтвердженням наявності на вказаній ділянці дороги вказаного дорожнього знаку та дорожньої розмітки підтверджується наданим до відзиву відеозаписом. Із зазначеного відеозапису вбачається що на 127 кілометрі автодороги Н-10, а саме перед заправною станцією, де позивач здійснював обгін іншого транспортного засобу, наявна дорожня розмітка 1.1 та дорожній знак 3.25, які забороняють виконувати обгін інших транспортних засобів. Зауважує, що відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності постанову серії ЕНА № 4340014 від 24.03.2025 року є обґрунтованою та законною, а також, такою, що не підлягає скасуванню. Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.04.2025 року даний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.1 ч.2ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

За умовами ч.1ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно дост.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Як вбачається із ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у розмірі 340 грн., у зв`язку з тим, що 24.03.2025 року в с. Отинія, дорога Н-10127, керуючи транспортним засобом, порушив вимогу дорожньої розмітки 1.1, а саме перетнув її, чим порушив п. 8.5.1 ПДР порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, що підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 9-10).

Згідно з долученим до відзиву диску (а.с. 35), переглянувши відеозаписи, наявні на вказаному диску, судом встановлено, що Позивач керуючи транспортним засобом, здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, при цьому здійснив перетин дорожньої розмітки 1.1. ПДР.

Даних обставин позивач при зверненні до суду не спростовує, підтверджує також при спілкуванні з працівниками поліції під час зупинки, заперечуючи лише законність дій Інспектора УПП при винесенні постанови.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 1 ПДРрозділу 34 України, вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється. Але якщо цією лінією позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, то лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

В даному випадку, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, тим самим, здійснив перетин дорожньої розмітки 1.1. ПДР, чим порушив п. 8.5.1 ПДР порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.

Згідноп. 1.10.ПДРУкраїни, обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху; обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об`єктами, а також транспортними засобами; оглядовість - об`єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія.

Відповідно до п.8.5.1 Правил дорожнього руху, дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює. Горизонтальна розмітка 1.1 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Крім цього, відповідно до відеозапису, долученого до відзиву, позивач зазначив, що здійснив обгін транспортного засобу, який рухався попереду нього, оскільки вказаний транспортний засіб рухався зі швидкістю менше 30 км/год. Таким чином, щоб не спричиняти аварійної обстановки, здійснив обгін транспортного засобу, який рухався попереду нього.

Із огляду на вказане, наданий представником відповідача відеозапис підтверджує встановлені під час розгляду справи обставини щодо порушення ОСОБА_1 , вимог дорожньої розмітки 1.1ПДР, а тому винесення відносно позивача оскаржуваної постанови було правомірним.

Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395).

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Також, при дослідженні відеозапису, долученого до відзиву, судом встановлено, що працівником поліції, позивачу роз`яснено суть вчиненого адміністративного правопорушення.

Порушення прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином, суд не знаходить правових підстав для скасування оскаржуваної постанови через порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Статтею 252 КУпАП та Інструкцією передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими й електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Виходячи з цих обставин та викладеного вище, суд вважає дії відповідача правомірними, а постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності законною.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.2, 8-10, 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Васильковський В. В.