Ухвала суду № 127322325, 07.05.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.05.2025м. СумиСправа № 920/1275/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду клопотання відповідача про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024) у справі №920/1275/19

за позовомАкціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801),

до відповідачаАкціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432),

про стягнення 346525702,79 грн,

за участю представників сторін:

від позивача:Кухтик В.М. (адвокат, довіреність від 26.08.2024 №1-4042),

від відповідача:Юрченко І.М. (адвокат, довіреність від 25.12.2024 №1Др-31-1224)

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

Справа №920/1275/19 перебуває у провадженні судді Котельницької В.Л.

У судовому засіданні 07.05.2025 з розгляду справи по суті представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024).

Представник позивача просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на подані заперечення (вх №3962 від 16.12.2024).

У клопотанні про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024) відповідач просить

1)повернутися до стадії підготовчого засідання;

2)зупинити розгляд справи № 920/1275/19 до вирішення по суті та набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та справи №910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення).

У клопотання про зупинення розгляду справи відповідач зазначив, що Антимонопольним комітетом України під час розгляду справи №143-26.13/64-9 ухвалено рішення від 28.12.2023 №398-р, яким на двох суб`єктів господарювання Групи Нафтогаз, накладено штрафи, а також під час розгляду справи Антимонопольний комітет України дійшов таких висновків:

-АТ «Укртрансгаз» у період 2016-2018 років здійснювало господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на підставі ліцензії від 28.02.2023 №211, в його управлінні знаходиться більшість магістральних трубопроводів України;

-протягом 2017-2018 років АТ «Укртрансгаз» здійснювало закупівлю природного газу переважно у АТ «НАК «Нафтогаз України» за переговорною процедурою та відкритими торгами;

-АТ «Укртрансгаз» та АТ «НАК «Нафтогаз України» є суб`єктами господарювання пов`язаними відносинами контролю, у значенні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та відповідно до чинного законодавства, є єдиним суб`єктом господарювання;

-АТ «НАК «Нафтогаз України» здійснює прямий контроль над діяльністю АТ «Укртрансгаз»;

-у період 2016-2018 років АТ «Укртрансгаз» затвердило 6 алгоритмів формування БЦГ. Однак жоден із них не передбачав системного підходу до її формування;

-формування та затвердження АТ «Укртрансгаз» БЦГ у період 2016-2018 років здійснювалось довільно та необґрунтовано, в тому числі із недотриманням визначених у алгоритмі складових;

-дії групи Нафтогаз України в особі АТ «Укртрансгаз» у період з січня 2016 року по грудень 2018 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України щодо встановлення економічно необґрунтованої базової ціни газу, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

-НАК «Нафтогаз України» отримало вигоди від вчинення порушення АТ «Укртрансгаз», яке полягало у встановленні АТ «Укртрансгаз» значних та неподільних обсягів закупівлі природного газу під час оголошення процедур публічних закупівель на придбання природного газу, постачання яких не міг забезпечити жоден із суб`єктів господарювання, крім АТ «НАК «Нафтогаз України», шляхом отримання додаткового доходу у зв`язку з реалізацією акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» природного газу АТ «Укртрансгаз» за цінами, які є вищими за середньозважені ціни реалізації АТ «НАК Нафтогаз України» промисловим споживачам, а також суб`єктам господарювання, пов`язаним із групою Нафтогаз України відносинами контролю.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 398-р, за результатом розгляду справи № 143-26.13/64-19, визнано, що:

1) група Нафтогаз України, в особі АТ «Укртрансгаз» у період з січня 2016 року по грудень 2018 року займала монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України з часткою 100 відсотків, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

2.2) дії групи Нафтогаз України, в особі АТ «Укртрансгаз», у період з січня 2016 року по грудень 2018 року, на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України щодо встановлення економічно необґрунтованої базової ціни газу, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідач зауважує, що предметом розглядуваної даної справи є стягнення з АТ «Сумигаз» на користь АТ «Укртрансгаз» заборгованості за договором транспортування природного газу № 1512000714 вiд 17.12.2015, в тому числі за послуги балансування обсягів природного газу у тому числі і за період липень-грудень 2018 року. Рішення АМК комітету України від 28.12.2023 №398-р є предметом оскарження у справах №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та № 910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення), що розглядаються Господарським судом м. Києва.

На думку відповідача, з викладеного вбачається, що справа №920/1275/19 є такою, що пов`язана з вирішенням по суті справи №910/2964/24 та справи №910/3067/24 про визнання недійсними пунктів рішення АМК комітету України від 28.12.2023 №398-р, оскільки безпосередньо стосується правильності визначення базової ціни газу у частині спірного періоду (з липня по грудень 2018 року) і, як наслідок, визначення дійсної вартості послуг з балансування у цей період. За таких обставин відповідач вважає неможливим розгляд справи про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за договором транспортування природного газу 1512000714 від 17.12.2015 у частині спірного періоду (з липня по грудень 2018 року), до вирішення Господарським судом м. Києва питання про скасування (чи відмову у скасуванні) Рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 398-р, за результатом розгляду справи № 143-26.13/64-19.

З огляду на зазначене відповідач просить повернутися до стадії підготовчого провадження та зупинити розгляд справи № 920/1275/19 до вирішення по суті та набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та справи №910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення).

Позивач у поданих запереченнях (вх №3962 від 16.12.2024) вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не є мотивованим тим, в чому саме полягає неможливість розгляду справи №920/1275/19 до вирішення справ №910/2964/24, №910/3067/24, адже думка відповідача про взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі в контексті застосування п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Під час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, господарський суд з`ясовує як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України виникає тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства (така позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.02.2019 у справі №906/806/15, постанові від 18.06.2020 у справі №916/2740/19, постанові від 27.05.2020 у справі №916/2739/19).

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зауважує, що в даному випадку відсутні перешкоди для продовження розгляду справи №920/1275/19 при наявність справ №910/3067/24 та №910/2964/24, оскільки матеріали справи №920/1275/19 містять достатню кількість доказів, що можуть підтвердити або спростувати факт виникнення негативного небалансу у відповідача у спірному періоді та надання йому відповідних послуг балансування.

Суд зазначає, що незалежно від того, яке рішення буде прийнято судом у справі №910/3067/24 та у справі №910/2964/24, такі рішення жодним чином не можуть вплинути на результат розгляду у справі №920/1275/19. Більш того, що рішенням Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 не було зобов`язано АТ «Укртрансгаз» здійснити перерахунок/коригування БЦГ (базової ціни газу), не було зобов`язано здійснити перерахунок вартості наданих послуг балансування, тим більше вказаним рішенням АМКУ не було встановлено заподіяння АТ «Укртрансгаз» будь-якої шкоди замовникам послуг транспортування (Рішення АМКУ взагалі не стосується прав та обов`язків АТ «Сумигаз»).

Таким чином, твердження відповідача про те, що на даний час існують обставини, які унеможливлюють розгляд даної справи, без встановлення обставин у справі №910/3067/24 та №910/2964/24 є безпідставними, оскільки в матеріалах справи №920/1275/19 містяться всі необхідні докази для її розгляду по суті.

Відповідач, заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, не лише не надав доказів на підтвердження правомірності своїх вимог щодо зупинення провадження у справі з підстав, визначених в п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, але й не вказав яким чином дана справа пов`язана із справами №910/3067/24 та №910/2964/24 та в чому полягає неможливість суду у даній справі самостійно встановити певні обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі №920/1275/19 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №910/3067/24 та №910/2964/24, в зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024).

Керуючись статтями 12, 32, 42, 75, 195, 121, 202, 216, 227, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024).

2.Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала оскарженню окремо від рішення не підлягає.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

Повну ухвалу складено та підписано 14.05.2025.

СуддяВ.Л. Котельницька