Постанова № 127318913, 14.05.2025, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/437/25

Провадження № 3/708/174/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Чигирин

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О., з участю захисника адвоката Поліщука А. Ю., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , прож.: АДРЕСА_2 , не працевлаштованого, особи з інвалідністю ІІ групи,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП та

ВСТАНОВИВ:

18.04.2025 о 18-26 в с. Вершаці по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Меган, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нерозбірлива мова, від проходження огляду у встановленому законом порядку на спеціальному приладі виміру алкогольних проміле Алкотест 6810, а також у найближчому медичному закладі пройти освідування відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 під час судового розгляду даної справи свою вину у вчиненні вказаного порушення визнав. Суду пояснив, що йому взагалі не треба вживати алкогольні напої, але в той день приїхав його побратим, тому він випив. Згодом вирішив проїхатися селом, а коли побачив патрульну поліцію намагався втекти. Просив суд не застосовувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя з`ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом`якшуючі та обтяжуючі вину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У діях ОСОБА_1 встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під часрозгляду справисудом встановлено,що вина ОСОБА_1 підтверджується:

- даними складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 304606 від 18.04.2025;

- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 18.04.2025;

- даними рапорту від 18.04.2025, відповідно до якого на спецлінію 102 надійшло повідомлення, що водій автомобіля марки Рено Меган, р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 від проходження освідування відмовився;

- даними постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4533280 від 18.04.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.04.2025, відповідно до якого огляд не проведено у зв`язку із відмовою водія.

- даними оптичних дисків DVD-R, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного в діях ОСОБА_1 встановлено факт відмови від проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення суддею не встановлені.

Обставини, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не встановлені.

За наслідками розгляду заявленого ОСОБА_1 клопотання про не застосування до нього додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд дійшов таких висновків.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто законодавцем визначено позбавлення спеціального права як обов`язкове додаткове стягнення, яке може не застосовуватися до осіб, яке таке право не набули.

Відповідно до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом (частина 2).

Відповідно до ч. 4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З аналізу наведеного суд дійшов висновку, що чинним законодавством доведений факт керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визнано грубим порушенням порядку користування цим правом і таке порушення є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Беручи на себе зобов`язання у частині захисту прав людини, зокрема у частині забезпечення захисту соціально-вразливої категорії населення, а саме осіб з інвалідністю, державою були надані для такої категорії осіб додаткові гарантії, оскільки зазначені особи внаслідок стійкого розладу функцій організму при взаємодії із зовнішнім середовищем можуть бути обмежені у своїй життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити їх соціальний захист.

У частині можливої відповідальності осіб з інвалідністю за вчинені адміністративні правопорушення передбачена можливість не застосовувати стягнення у виді позбавлення спеціального права права керування транспортними засобами, якщо таким стягненням особи будуть позбавлені можливості переміщуватися, за виключенням вчинення ряду адміністративних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто навіть за умови гарантованого додаткового соціального захисту та обов`язку держави створювати умови для реалізації особами з інвалідністю своїх прав нарівні з іншими громадянами, законодавцем не передбачена можливість збереження таким особам спеціального права за грубе порушення користування ним. Відповідно допущене ОСОБА_1 порушення, навіть з урахуванням наданих суду письмових доказів, не дає можливості застосувати до вказаного порушення аналогію закону для врахування вимог ст. 69 КК України.

За таких обставин заявлене клопотання не підлягає до задоволення.

Ураховуючи наведений аналіз доказів суддя дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та звільнений від сплати судового збору, він підлягає віднесенню на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черк.обл./тг м. Чигирин/21081300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що:

- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);

- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;

- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;

- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).

Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ