Рішення № 127317925, 14.05.2025, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/551/25

Провадження №2/567/306/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2025 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області звернулось з позовом ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в розмірі 13552 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 27.04.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1145737, за умовами якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти в розмірі 4000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,99 в день з можливістю пролонгації чи автопролонгації строку користування позикою.

Вказує,що навиконання умовдоговору позикикошти булиперераховані ОСОБА_1 на їїбанківський рахунок,а відповідачканалежним чиномне виконаласвої зобов`язаннята заборгованістьне повернула, внаслідок чого заборгованість за договором позики складає 13552 грн., в тому числі заборгованість за основною сумою боргу 4000 грн., заборгованість за відсотками 9552 грн.

Зазначає, що 26.10.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" було укладено договір факторингу №2610, за умовами якого останнє набуло права грошової вимоги у тому числі за договором позики №1145737 від 27.04.2021.

03.04.2023 ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло права грошової вимоги у тому числі за договором позики №1145737 від 27.04.2021.

Вказуючи на те, що ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло права грошової вимоги за даний договором позики, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 13552 грн. заборгованості за договором позики.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 11.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачці було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.

Суд, розглянувши справу, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце, розгляду справи була повідомлена у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України, укладений між сторонами договір є обов`язковим для виконання. Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 та ч.2 ст.509 ЦК України, зазначений договір є підставою виникнення зобов`язань.

Судом встановлено, що 27.04.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1145737. Відповідно до пункту 2 договору, сума позики становить 4000 грн. Пунктом 2 договору визначено, що позика надається строком на 30 днів, а процентна ставка (базова) становить 1,99 % в день.

Статтею 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що договір позики №1145737 від 27.04.2021 є письмовим правочином, який відповідає формі визначеній ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Даний договір відповідає вимогам ст.1054 ЦК України і доказів того, що він оспорювався відповідачем не подано.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої обов`язки за договором позики виконало, перерахувавши ОСОБА_1 на її банківський рахунок 4000 грн. коштів, що підтверджується платіжною інструкцією 456ed05-fcd4-4a9f-befd-83f6048be409 та листом ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС».

В судовому засіданні з матеріалів справи встановлено, що відповідачка умови договору щодо повернення позики порушила, внаслідок чого утворилася заборгованість по сплаті процентів за користування коштами та основного тіла кредиту.

З розрахунку заборгованості за договором позики №1145737 від 27.04.2021 встановлено, що 27.04.2021 ОСОБА_1 надано позику в сумі 4000 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідачки за вказаним договором позики становить 13552 грн., в тому числі заборгованість за тілом позики - 4000 грн., заборгованість за відсотками 9552 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем позики у ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а отже з відповідачки слід стягнути заборгованість за договором позики.

Оскільки умовами договору визначено, що за користування позикою позичальник сплачує 1,99% в день і оскільки борг по процентах складає 9552 грн. і на даний час він не сплачений, то в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

При цьому, суд виходить і з того, що позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 4000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,99 в день та правилами надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (пункт 6.5) передбачена можливість понадстрокового користування позикою з правом товариства нараховувати проценти за користування позикою у порядку, визначеному цими правилами та договором позики, але не більше 90 днів.

Відповідно до положеньст.512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідност.1077 ЦК України,за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що пунктом 6.7 правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передбачено право зазначеного товариства переуступити своє право вимоги третім особам без згоди на це позичальника, у разі виникнення понадстрокового користування позикою.

26.10.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" було укладено договір факторингу №2610, за умовами якого останнє набуло права грошової вимоги у тому числі за договором позики №1145737 від 27.04.2021.

03.04.2023 ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло права грошової вимоги у тому числі за договором позики №1145737 від 27.04.2021.

Таким чином, у відповідності дост.512 ЦК України,ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .

Оскільки відповідачкане виконаланалежним чиномвзяті насебе зобов`язанняза договоромпозики,суму отриманихгрошових коштівне повернула,суд вважаєза необхіднепозовні вимоги ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" задоволити та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики №1145737 від 27.04.2021 в розмірі13552 грн.,що включаєв себезаборгованість потілу кредитута заборгованістьпо відсоткам.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Згідно положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до наданих доказів вбачається, що 01.11.2024 між ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" та адвокатом Ткаченко Ю.О. було укладено договір про надання правничої допомоги та адвокат взяла на себе зобов`язання надавати клієнту необхідну правничу допомогу.

Згідно витягу з акту №6-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги, вартість послуг адвоката, що включає в себе вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів для формування позовної заяви, підготовка/складання позовної заяви, становить 3500 грн.

При вирішенні заявлених вимог позивача в частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі про стягнення заборгованості за договором позики суд також приймає до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 (справа №905/1795/18) та від 08.04.2020 (справа №922/2685/19), відповідно до яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Суд також має враховувати чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у праві, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги, та інші обставини.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ч.3 ст.141 ЦПК України, відповідно до яких передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.

З огляду на викладене та беручи до уваги наведені законодавчі приписи та встановлені судом обставини справи та досліджені докази, судом встановлено, що витрати позивача у заявленому розмірі мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим.

Керуючись ст..2, 10, 12-13, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" 13552 грн. заборгованості за договором позики, 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2422 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (місцезнаходження: м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, 9А офіс 204 Київської області, код ЄДРПОУ 43311346),

відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 14.05.2025.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.