Рішення № 127315496, 10.03.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11444/24

Провадження № 2/204/846/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності, у якій просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,55 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., з яких частина в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та частина відповідно до ст. 392 ЦК України.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно частка квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,55 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м. Вона є єдиним спадкоємцем за законом після смерті померлого ОСОБА_2 . Вона звернулась до Другої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та на підставі якої була відкрита спадкова справа № 71178584. 9 березня 2024 року вона повторно звернулась до державного нотаріуса з заяво про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після смерті чоловіка, але Державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 9 березня 2024 року № 212/02-31, у зв`язку з відсутністю інформації, що підтверджує реєстрацію права власності на квартиру, що виникло в установленому порядку до 01.01.2013 року та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Після отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, вона звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області для проведення державної реєстрації права власності на квартиру. На підтвердження набуття права власності на вищезазначену квартиру, було надано договір міни, посвідчений Вугледарською державною нотаріальною конторою Донецької області від 23.02.2000 року за реєстровим № 290. За наявними даними матеріалів технічної інвентаризації підприємств «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської територіальної громади» відсутні документи щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі вищезазначеної інформації, наданої Вугледарською міською військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області, державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області винесла Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій на підставі ч. 4 ст. 2, ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 66 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127. Таким чином, наразі у неї відсутня можливість скористатись своїм правом на спадкування через відсутність інформації стосовно реєстрації права власності, проведену до 01.01.2013 року на квартиру. Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті чоловіка, вона не має змоги у зв`язку з відсутністю відомостей про державну реєстрацію права власності, яка належала померлому на підставі правовстановлюючого документа, договору міни, від 23 лютого 2000 року. Крім того, вважає, що у зв`язку з неможливістю зареєструвати у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно вже наявне у неї право власності на квартиру, її право власності не визнається державою, що обмежує її право. Таким чином, зважаючи на неможливість вирішення даного спору в позасудовому порядку, остання вимушена звернутися з вказаним позовом до суду.

У судове засідання позивачка не з`явилася, але 20.01.2025 року від неї до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача - Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, у судове засідання не з`явився, але надіслав заяву 10.02.2025 року про розгляд справи за відсутності представника відповідача та вирішити справу на розсуд суду.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 31 грудня 1973 року зареєстрували шлюб в Будинку щастя м. Донецька, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу НОМЕР_1 від 31 грудня 1973 року, актовий запис № 4248. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 11).

23 лютого 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі Договору міни АВЕ № 197928, посвідченого державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори Бурш Л.І., стали власниками квартири: квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На вказаному договорі міни від 31 грудня 1973 року зроблено реєстраційний напис про те, що даний договір підлягає реєстрації в Бюро технічної інвентаризації м. Вугледар (а.с. 17).

Згідно з Реєстраційним посвідченням Державного комунального підприємства «Архітектурне-планування» Бюро технічної інвентаризації м. Вугледар, квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та записано в реєстрову книгу за № 2/5ДК(8) (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №549 (а.с. 16).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну йому частку квартири, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця після смерті чоловіка, звернулася до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. За її заявою було заведено Спадкову справу № 71178584.

Постановою Державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г. від 9 березня 2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що залишилась після смерті чоловіка, у зв`язку з відсутністю інформації, що підтверджує реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру, які виникли у встановленому законодавством порядку до 01.01.2013 року.

Довідкою Державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г. № 325/02-14 від 12 квітня 2024 року, підтверджено, що спадкоємцем за законом на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 20).

24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, у зв`язку з чимУказом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», в Україні введено військовий стан.

Місто Вугледар відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 30 від 05 лютого 2024 року), відноситься до територій активних бойових дій.

На теперішній час позивачка є внутрішньо переміщеною особою відповідно до Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб згідно довідки від 4 квітня 2022 року № 1239-5000702178 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.12).

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що через відсутність інформації, стосовно реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , належну їй та її померлому чоловіку, вона позбавлена можливості використати своє право на спадкування.

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

ОСОБА_1 звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Одринецької О.В. з заявою про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та на підтвердження набуття права власності надала договір міни.

Однак, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Одринецької О.В. № 73774970 від 21 червня 2024 року, їй було відмовлено у проведенні реєстраційної дії. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, які проводили реєстрацію, інформацію необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, якщо такі документи не були подані заявником. У зв`язку з чим, нею було сформовано запит до відповідного БТІ, на який вона отримала відповідь Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 21 червня 2024 року № 0.53/13-3010/0/8-24, про відсутність документів щодо вказаної квартири, в наявних матеріалах технічної інвентаризації підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської територіальної громади». Відтак, державний реєстратор позбавлений можливості підвередити у встановленому законом порядку, проведену до 01.01.2013 року державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.25).

03.08.2004 набув чинності ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а з 01.01.2013 в Україні запроваджено систему державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 року № 484) затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами абз. 1 п. 3 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

У зв`язку з викладеним та враховуючи той факт, що на теперішній час право власності позивачки на належну квартири за адресою: АДРЕСА_2 , не визнається, з метою захисту своїх прав на нерухоме майно, як спадкоємця та з посиланням на статтю 392 ЦК України, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на належну їй квартиру.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у спорі про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Згідно роз`яснень наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

У частині 1 статті 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_1 на підставі Договору міни АВЕ № 197928 від 23 лютого 2000 року належить частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та частка вказаної квартири була успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Відтак, позивачка є власницею вказаної вище квартири, однак на теперішній час її право власності на цю квартиру не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та позивачка не може здійснити у державного реєстратора прав на нерухоме майно державну реєстрацію її права власності на квартиру, що позбавляє її можливості вільно розпорядитись своєю власністю на власний розсуд.

З огляду на наведене, встановивши та проаналізувавши усі обставини справи, оскільки позивачка в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за нею права власності на нерухоме майно, захистити своє порушене право не може, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,55 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., з яких частина в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та частина відповідно до ст. 392 ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 316, 317, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ) до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області (адреса: Донецька область, Волноваський район, м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, буд. 16, ЄДРПОУ 44653579) про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,55 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., та на частину вказаної квартири відповідно до ст. 392 ЦК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська