Рішення № 12731266, 02.12.2010, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

(заочне) Справа № 2-765/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої: судді Гудим О.М.

при секретарі Верхогляд О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Царичанка справу за позовом ПАТ ?трахова компанія ?офія” до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ ?трахова компанія ?офія” звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

На обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 04.10.2006 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ?ольксваген” державний номер НОМЕР_1, порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, скоїв дорожньо-транспортну пригоду по пр. Карла Маркса в м. Дніпропетровську.

Вина ОСОБА_1 в порушенні вимог Правил дорожнього руху підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, справа № 3-14020 від 13.11.2006 року, яка набрала законної сили та сторонами не оскаржувалась.

Крім того, внаслідок ДТП була заподіяна шкода автомобілю марки ?ітсубісі” державний номер НОМЕР_3, який належить гр. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, покладається на відповідача по справі. Розмір шкоди, завданої автомобілю складає 15611,48 грн., що підтверджується письмовими доказами, наданими приватним підприємством ?еліта” та приватним підприємцем ОСОБА_4, які виконали ремонт автомобіля. Ці обставини підтверджуються рахунком виконаних робіт № 2502 від 10.10.2006 року, заказом на з/частини № 3153 від 12.10.2006 року. Крім того, 18.09.2006 року між ЗАТ ?трахова компанія ?офія” та гр. ОСОБА_3 в письмовій формі був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 2220. Виконуючи умови договору ЗАТ ?трахова компанія ?офія” виплатило гр. ОСОБА_5 та ПП ?еліта” страхове відшкодування в розмірі 15611,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 369 від 17.10.2006 року, № 370 від 17.10.2006 року.

У відповідності зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно положень норми ст. 27 ЗУ ?ро страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з п.6.3.7 ?оговору добровільного страхування наземного транспорту” № 2220 від 18.09.2006 року після виплати страхового відшкодування стягнути збитки, в межах фактичного сплаченого страхового відшкодування з третіх осіб, винних в їх заподіянні.

Позивач прохає стягнути на його користь з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15611,48 грн., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 156 грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, до суду надійшла заява з проханням розглядати дану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не зявився, хоча належним чином був сповіщений про день, час та місце розгляду справи в суді, заяви про причину неявки чи про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Оскільки відповідач був належним чином сповіщений про день, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши всі надані по справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно положень норми ст. 27 ЗУ ?ро страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 3-14020 від 13 листопада 2006 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, за те, що він, 04.10.2006 року, близько 12 год. 40 хв., на пр. Карла Маркса у м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем ?ольксваген ЛТ-35” державний номер НОМЕР_1, не витримав безпечний інтервал руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ?ітсубісі” державний номер НОМЕР_3, який зупинився попереду, в результаті ДТП автомобілям заподіяні матеріальні збитки, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 68 грн.

Внаслідок ДТП була заподіяна матеріальна шкода автомобілю марки ?ітсубісі” державний номер НОМЕР_3, який належить гр. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.

18.09.2006р. між позивачем (ПАТ ?трахова компанія ?офія”) та гр. ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 2220.

Виконуючи умови договору, згідно платіжних доручень № 369 від 17.10.2006 року, № 370 від 17.10.2006 року, ПАТ ?трахова компанія ?офія” сплатила приватному підприємству ?еліта” та приватному підприємцю ОСОБА_4, які виконували ремонт вищезазначеного автомобіля, що підтверджується рахунком виконаних робіт № 2502 від 10.10.2006 року, заказом на з/частини № 3153 від 12.10.2006 року, розмір завданої шкоди 15611,48 грн.

Згідно п. 6.3.7 договору добровільного страхування наземного транспорту № 2220 від 18.09.2006 року після виплати страхового відшкодування стягнути збитки, в межах фактичного сплаченого страхового відшкодування з третіх осіб, винних в їх заподіянні.

Отже, до ПАТ ?трахова компанія ?офія” переходить право вимоги суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 15611,48 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1187 ЦК України, ст. 27 ЗУ ?ро страхування”, ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ ?трахова компанія ?офія” до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ ?трахова компанія ?офія” ( п/рахунок 26505000076107 МФО 300175 ЄДРПОУ 32350173 в ПуАТ ?ЕБ Банк” м. Київ) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15611 (пятнадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 48 коп., а також сплату судового збору в сумі 156 грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього стягнути 15887 грн. (пятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 59 коп.

Копію заочного рішення направити рекомендованим листом із повідомленням відповідачу ОСОБА_1 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги через районний суд з дня отримання копії рішення.

Головуюча: О.М.ГУДИМ