Рішення № 12731050, 14.10.2010, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа №2-12213/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Браги А.В.

при секретарі Воробйові О.І.

за участю: представника позивача Хміль Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач у позовній заяві, з урахуванням уточнення позовних вимог, та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 07 червня 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №640/4, додаткова угода №1 від 21 квітня 2006 року до цього кредитного договору, якою кредитний договір №640/4 від 07 червня 2005 року викладений в новій редакції, відповідачу встановлена відновлювальна кредитна лінія з лімітом 20000 гривень та обовязком для відповідача повернути не пізніше 06 червня 2010 року суму кредиту в розмірі 20000 гривень, надану за час його користування відповідачу, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 13% річних та інші платежі в порядку, на умовах, визначених у відповідному договорі. 02 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладена додаткова угода №2 до договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року, якою в новій редакції викладено декілька пунктів договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року, а саме зменшено до 9,5% річних плата, яка підлягає сплаті вказаним відповідачем за користування кредитом. Зобовязання ОСОБА_2 за вказаними договорами забезпечені порукою на підставі договору поруки від 07 червня 2005 року, укладеного між позивачем та відповідачами, а також забезпечені договором застави майна від 07 червня 2005 року, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 Оскільки відповідач ОСОБА_5 відповідно до умов кредитного договору від 07 червня 2010 року свої зобовязання не виконувала належним чином, у звязку з чим виникла заборгованість. Враховуючи вищезазначені обставини позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором з урахуванням пені в розмірі 22521,51 гривень та судові витрати, понесені позивачем по даній справі.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи двічі повідомлялись судом належним чином, про причини своє неявки в судові засідання не повідомили, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Враховуючи дані обставини суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169 ч.3, ст.224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Так, відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 07 червня 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №640/4, за умовами якого позивач зобовязався надати кредит в сумі 15000 гривень на термін до 06 червня 2010 року, а ОСОБА_5 зобовязалась повернути отриманий кредит і сплатити відсотки в розмірі 15% річних у встановлені договором строки, що підтверджується копією зазначеного кредитного договору, наявного в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 на виконання умов вказаного кредитного договору №640/4 і для забезпечення в майбутньому його виконання був укладений 07 червня 2005 року договір застави належного на праві власності ОСОБА_6 майна на приблизну суму 30240 гривень, а також укладений між позивачем, відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 договір поруки від 07 червня 2005 року. За умовами такого договору поруки відповідач ОСОБА_3 зобовязався перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі (в тому ж обсязі, що і боржник) за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_4 за кредитним договором 640/4 від 07 червня 2005 року, а також за додатковими угодами до нього, що можуть бути укладеними в майбутньому, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій. Викладене підтверджується копією зазначеного договору поруки.

В наступному, як зясовано судом, на підставі заяви ОСОБА_2 від 18 квітня 2006 року між нею та між позивачем була укладена 21 квітня 2006 року додаткова угода №1 до кредитного договору №640/4 від 07 червня 2005 року, згідно якої сторони дійшли до згоди щодо викладення умов кредитного договору №640/4 від 07 червня 2005 року в новій редакції. Згідно такої редакції між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладений договір відновлювальної кредитної ліні №640/4 від 07 червня 2005 року, відповідно до якого позивач зобовязувався відповідно до умов цього договору надати ОСОБА_6 відновлювальною кредитною лінією з лімітом в 20000 гривень кредит траншами на загальну суму 20000 гривень, а відповідач ОСОБА_5 зобовязався отримати, належно використовувати та повернути кредит в сумі 20000 гривень не пізніше 06 червня 2010 року та сплатити позивачу плату за користування кредитом в розмірі 13% річних та інші платежі в порядку і на умовах зазначеного договору. Зазначений договір відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2010 року забезпечений зазначеними вище договорами застави майна та поруки, укладеними при підписанні кредитного договору №640/4 від 07 червня 2010 року в першій його редакції. Достовірність викладених обставин щодо зміни зобовязальних правовідносин між позивачем та відповідачами підтверджується наявною в матеріалах справи копією додаткової угоди №1 від 21 квітня 2006 року до кредитного договору №640/4 від 07 червня 2010 року.

02 квітня 2007 року, як свідчить копія відповідної угоди до кредитного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 була укладена додаткова угода №2 до договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року, якою викладено в новій редакції пункти 1.1 та 1.5.1.1 договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року, а саме зменшено відповідачу оплату за користування отриманого кредиту в розмірі 20000 гривень, яка, оплата, становить вже 9,5% річних.

Судом встановлено, що відповідач на виконання умов договору №640/4 від 07 червня 2005 року отримав від позивача обумовлену в договорі суму кредиту, що підтверджується наданими позивачем та долученими до матеріалів справи копіями заяв на видачу готівки за 2006-2009 роки, а також копіями заяв на видачу кредиту від 2005 року.

В звязку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_4 своїх зобовязань перед позивачем і виникненням внаслідок цього за кредитним договором №640/4 від 07 червня 2005 року заборгованості, яка станом на 03 лютого 2010 року склала 21607,52 гривень, позивачем 03 лютого 2010 року на адресу відповідача ОСОБА_2 була направлена претензія з метою досудового врегулювання питання щодо дострокового повернення суми кредиту, заборгованості за відсотками. Претензію відповідач ОСОБА_5 отримала 06 лютого 2010 року, однак погашення заборгованості не відбулося, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши, що станом на 12 березня 2010 року заборгованість склала 21757,78 гривень. Викладені обставини повністю підтверджуються копією претензії позивача від 03.02.2010 року, копією повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача ОСОБА_5 із відміткою про отримання останньою такого поштового відправлення, а також підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості згідно договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року станом на 12 березня 2010 року.

Під час судового засідання на підставі того, що на час розгляду справи вже минув термін (06 червня 2010 року), до якого за договором відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року ОСОБА_5 повинна була повернути кредит та сплатити позивачу відсотки за користування кредитом, представником позивача були уточнені позовні вимоги, а саме збільшено розмір позовних вимог, який станом на 08 вересня 2010 року становить 22521,51 гривню і складається з наступних сум:

прострочена заборгованість по кредиту 20000 гривень;

прострочені нараховані відсотки 1818,29 гривень;

пеня за несвоєчасне повернення відсотків 564 гривень;

пеня за несвоєчасне повернення відсотків 139,22 гривень.

Достовірність наведеної суми заборгованості підтверджується наданими представником позивача в судовому засіданні для приєднання до матеріалів цивільної справи розрахунками такої заборгованості станом на 08 вересня 2010 року, завіреними належним чином.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договорів.

Відповідно до норми ст.11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори. Як зазначено в ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Нормою ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Різновидами договору є кредитний договір та договір поруки (ст.ст.553, 1054 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею, відповідно до ст.549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (ст.550 ЦК України).

За умовами Розділу 1, 2, 3 Договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року, додаткової угоди №2 до цього договору позивач зобовязується надати кредит відповідачу ОСОБА_6 в сумі 20 000 гривень окремим частинами відновлювальною кредитною лінією в межах ліміту (20000 гривень) готівкою або шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_2 В свою чергу, відповідач ОСОБА_5 згідно умов того ж договору та додаткової угоди №2 до нього зобовязується отримати, належно використовувати та повернути кредит в сумі 20000 гривень не пізніше 06 червня 2010 року, а також сплатити позивачу за користування кредитом 9,5% річних. За умови невиконання відповідачем ОСОБА_4 як позичальником умов підписаного нею договору позивач як кредитор має право відповідно до п.п.2.1.4, 2.3.1 Договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року припинити надання кредиту та вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому або у визначеній частині, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, що належать до сплати. В свою чергу у відповідача в даному випадку виникає обовязок достроково погасити заборгованість за кредитом та сплатити інші платежі, передбачені договором.

Розділом 4 Договору відновлювальної кредитної лінії №640/4 від 07 червня 2005 року передбачено відповідальність перед позивачем за порушення взятих на себе зобовязань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, а саме передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,03% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобовязання в повному обсязі.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.п.1, 3 договору поруки від 07 червня 2005 року у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором поручитель зобовязується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі, тобто в тому ж обсязі, що і боржник, за кредитним договором від 07 червня 2010 року та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2005 року, додатковими угодами №1, 2 до нього та за договором поруки від 07 червня 2005 року у розмірі 22521,51 гривень, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем ОСОБА_4 своїх зобовязань за кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача, за умовами укладеного між ним та відповідачем ОСОБА_4 договору, права вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні, також знайшов підтвердження факт невиконання поручителем ОСОБА_3 своїх зобовязань перед позивачем за відповідним договором поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, та вважає за можливе стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2010 року 22521,51 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, понесені ним при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) на суму 217,58 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 14, 16, 509, 526, 527, 530, 549, 550, 553, 554, 610, 611, 626, 629,1054 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 169, 208, 212-215, Глава 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 9-а, ЄДРПОУ 09305480) заборгованість за кредитним договором №640/4 від 07 червня 2005 року в сумі 22521,51 (двадцять дві тисячі пятсот двадцять одна гривня 51 одна копійка) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 9-а, ЄДРПОУ 09305480) судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) в розмірі 217,58 (двісті сімнадцять гривень пятдесят вісім копійок) гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять гривень) гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Брага