Ухвала суду № 127309253, 04.04.2025, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/788/25

Провадження №2/930/598/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.04.2025 року м.Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області, ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

До Немирівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Згідно Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.

При цьому, позивачем судовий збір не сплачено та одночасно з позовною заявою позивач подала заяву про відстрочку та розстрочку сплати судових витрат, зменшення розміру судових витрат або звільнення від них, у якій просила звільнити її від сплати судових витрат та стягнути судові витрати з відповідача, у зв`язку з її тяжким майновим становищем через відсутність роботи на перебування на її утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Згідно з частинами першою та третьоюстатті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст. 8Закону України«Про судовийзбір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч.2статті 8 Закону України «Про судовий збір»суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Приписи вказаноїстатті 8 Закону України «Про судовий збір»передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Натомість сплата судового збору, в силу положень ст.177ЦПК України таЗакону України «Про судовий збір», є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, щостаттею 129Конституції Українизакріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положення статейЦПК УкраїнитаЗакону України «Про судовий збір»не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану,повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland; пункти 63 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland).

Таким чином, підставою для звільнення від сплати судового збору можуть бути, окрім довідки про доходи, також видані у встановленому законом порядку банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, інформація щодо наявності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи. При цьому Податковим кодексомУкраїни визначено, що являється джерелом доходу та перелічено низку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

До заяви додано довідку №3.02.24/99 від 20.03.2025, видану виконавчим комітетом Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про перебування на утриманні ОСОБА_1 дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідоцтва про народження зазначених дітей, в яких вона зазначена матір`ю.

Разом з тим, зазначені документи, не свідчить про наявність обставин, які у відповідності до ч. 1ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», свідчать про фінансовий стан позивача як такий, що позбавляє його можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Суддя, дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, дійшла висновку, що позивачкою не надано докази, які б були підставою для відстрочення звільнення її від сплати судового збору, а саме, що вона має скрутне матеріальне становище.

Відтак, враховуючи викладене вище, правові підстави для звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що відсутні підстави, тому відповідне клопотання позивачки не підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Згідно з ст.129Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Kreuz v. Poland» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у позивачки пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду (за умови виконання вимог закону щодо оплати судового збору) у цій справі дотримано.

Разом з цим, відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору не позбавляє позивачку можливості звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або зменшення його розміру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху в порядку ч.ч.1,2ст.185 ЦПК Україниз наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,22 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу) за позовну вимогу немайнового характеру, та надати суду квитанцію (платіжне доручення), що підтверджує сплату судового збору у вказаному розмірі.

Відповідно до ч. 1ст.4ЗУ «Просудовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік зазначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028,00грн.

Частиною 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір"встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна вимога немайнового характеру у 2025 році позивачами фізичними особами оплачується судовим збором у розмірі 1211,20грн.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено доказів сплати судового збору чи документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Також, відповідно до ч.1ст.177 ЦПК Українипозивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, до копії позовної заяви для відповідача не додано копії ордера адвоката та клопотання про витребування доказів.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду копії ордера адвоката та клопотання про витребування доказів для відповідача та квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Судовий збір необхідно перерахувати на реквізити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Немирiв/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача:UA878999980313131206000002796

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Враховуючи те, що відповідно до змісту ч. 1ст. 185ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175і177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Оскільки без зазначення наведених вище обставин вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, тривалістю п`ять днів з дня вручення копії даної ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України-,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, його заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Є. Войницька