Ухвала суду № 127308943, 13.05.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 577/5300/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

її захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Суми обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 березня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019200070000246, відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

До Сумського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 березня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019200070000246, відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 КК України .

12 травня 2025 року до початку підготовчого судового засідання, через канцелярію Сумського районного суду Сумської області надійшло письмове клопотання прокурора Сумської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 . Своє клопотання прокурор мотивував тим, що обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення розбійного нападу кваліфікуючими ознаками якого є «вчинення за попередньою групою осіб», «поєднане з проникненням у житло», «вчинене особою, яка раніше вчинила розбій», «вчинений організованою групою». Вказав, що 06.03.2025 року Верховний Суд обрав обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Зазначив, що ризики передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а тому просив суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без альтернативи внесення застави.

13 травня 2025 року через канцелярію суду захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби з 22 -00 до 06-00.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вважав, що є всі підстави призначити справу до судового розгляду. З приводу клопотання захисника вважав його таким, що не підлягає задоволенню

Обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала проти продовження їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважала його занадто суворим, а тому просила відмовити в його задоволенні. З приводу призначення справи до судового розгляду не заперечувала. При цьому повідомила, що їй роз`яснено право на розгляд кримінального провадженні в складі трьох суддів, проте вона, вважає, що розгляд кримінального провадження необхідно проводити суддею одноособово. Підтримала клопотання захисника

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 щодо призначення судового розгляду у кримінальному провадженні не заперечував, вважав, що дане кримінальне провадження необхідно розглядати одноособово, з приводу запобіжного заходу заперечував, вважав, що ризики заявлені прокурором безпідставні, підтримав подане через канцелярію суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміну запобіжного заходу, заслухавши прокурора, думку обвинуваченої та її захисника, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Злочин в якому обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до категорії особливо тяжких. У матеріалах справи відсутні відомості про її ухилення від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, вона не перешкоджала встановленню істини у справі, яка розслідувалась.

Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров"я, міцність соціальних зв`язків, наявність судимості.

З урахуванням того, що відсутні дані про те, що обвинувачена може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.

Обираючи відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачена раніше не судима, має постійне місце проживання, має на утриманні батьків пенсіонерів, під час розгляду кримінального провадження порядок не порушувала.

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не виправдовує тримання особи під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та її належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачена у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на потерпілого чи свідків, чи ухилитись від суду.

За таких обставин, суд, що з урахуванням ризику переховування від суду та перешкоджання судовому розгляду, у тому числі й впливу на потерпілого, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченій із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою - домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим, свідками.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченої запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці.

Крім того, дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки. В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченою, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

За наведених обставин, суд вважає можливим призначити судовий розгляд з огляду на те, що угод про примирення чи визнання винуватості в порядку ст.ст.468-474КПК України до суду не подано, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимогст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги кримінально-процесуального закону.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 02 травня 2025 року визначена підсудність Сумський районний суд Сумської області

Судовий розгляд необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, за участю прокурора, обвинуваченої, її захисника, потерпілого та з викликом свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32,34, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 обраний відносно неї запобіжний захід - тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці до 11 липня 2025 року (включно).

Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

3) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово без дозволу суду.

4) утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) з потерпілими та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду;

Попередити обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти негайно.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалу в частині заміни відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити на виконання Сумського РУП ГУНП в Сумській області, який зобов`язаний поставити на облік ОСОБА_4 , про що повідомити суд.

Працівникам Сумського РУП ГУНП в Сумській області з метою здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно якої обраний запобіжний захід - домашній арешт надається право з`являтися в житло обвинуваченої, та вимагати надання усних та письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відомості про яке 30 березня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019200070000246, відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 КК України на15 -00 23 травня 2025 року в приміщенні Сумського районного суду Сумської області (зал судових засідань № 203, 2-й поверх), у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, потерпілого, обвинуваченої її захисника, свідків.

Згідно з частиною 5 статті 532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

В частині зміни запобіжного заходу ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1