Рішення № 127304689, 12.05.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/3119/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з порушенням строків його виплати згідно із Законом України від 19.10.2000 № 2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, яке було нараховане в розмірі 95111,87 грн у жовтні 2020 року та виплачене 18.10.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 19.02.2020 по 18.10.2024 компенсацію втрати частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з порушенням строків його виплати, нарахованого в розмірі 95111,87 грн у жовтні 2020 року та виплачене 18.10.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 року по справі № 620/2470/20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем неправомірно на виконання судового рішення у справі №620/2470/20, 18.10.2024 було їй виплачено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 18.10.2024 без нарахування компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 25.03.2025, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористалися. При цьому, суд зазначає, що відповідачем згідно штампу на конверті подано відзив на позов 15.04.2025 без клопотання про поновлення процесуального строку на його прийняття, як наслідок поданий понад строк відзив не може бути прийнятий судом до уваги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402- VIII ''Про судоустрій і статус судді''.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 по справі №620/2470/20, яке набрало законної сили 22.09.2020, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом № 8 від 28.02.2020, про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 24.02.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-736, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем 18.10.2024 було проведено позивачу виплату коштів в сумі 95111,87 грн.

07.03.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просила відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» провести відповідний розрахунок компенсації та здійснити останній виплату нарахованих за вказаним Законом грошових коштів.

Листом від 13.03.2025 № 3036-2948/Г-02/8-2500/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області у задоволенні заяви позивача відмовлено, з посиланням на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер; всі судові рішення, які набули чинності відповідачем виконуються в обов`язковому порядку в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством; компенсація втрати частини доходів відповідачем не нараховувалась внаслідок відсутності правових підстав.

Позивач, вважаючи, що має право на виплату компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно частини другої статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Стаття 4 Закону визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи),

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У пункті 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 22.11.2018 у справі № 522/1404/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 14.05.2019 у справі № 487/6312/16-а, які відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для врахування судом при вирішенні даної справи.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 по справі №620/2470/20 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-736, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Як встановлено судом, на виконання зазначеного рішення суду, відповідачем 18.10.2024 було проведено виплату коштів позивачу в сумі 95111,87 грн.

Таким чином, несвоєчасна виплата сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відбулась у зв`язку з неправомірним нарахуванням коштів органами Пенсійного фонду України, що встановлено судовим рішенням в справі № 620/2470/20, тобто з вини органу, що призначає і виплачує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків його виплати.

При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch - United Kingdom № 44277/98), в якому Суд, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності.

Крім того, у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини (Von Maltzan and Others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02) Європейський суд з прав людини надав тлумачення поняттю майно саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого таке поняття охоплює як наявне майно, так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності. При цьому, Суд зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є активом, на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з порушенням строків його виплати згідно із Законом України від 19.10.2000 № 2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, яке було нараховане в розмірі 95111,87 грн у жовтні 2020 року та виплачене 18.10.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 19.02.2020 по 18.10.2024 компенсацію втрати частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з порушенням строків його виплати, нарахованого в розмірі 95111,87 грн у жовтні 2020 року та виплачене 18.10.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 року по справі № 620/2470/20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повне судове рішення складено 12.05.2025

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО