Рішення № 127304422, 17.03.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року справа № 580/11270/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання Глийової В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку письмового загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-2), в якому з урахуванням заяви вх.№ 6649/25 від 10.02.2025, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у непоновлені та непродовжені виплати призначеної пенсії за період з 08 травня 2024 року по теперішній час та зобов`язати відновити призначення пенсії за віком згідно Закону України № 1058-VІ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, розділ XV п.14-4, від дати введення Закону України №3674-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення в дію, тобто 23.06.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивачу період роботи з 01.12.1970 року до 27.07.1971 року в школі Джіргатальського району (Таджицька РСР), оскільки в записі про звільнення за цей період дата звільнення та номер і дата наказу дописані іншим чорнилом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з грудня 2005 року до вересня 2014 тримував науково-педагогічну пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. У вересні 2014 року його пенсійну справу було закрито у зв`язку з виїздом на територію Автономної Республіки Крим, де позивач продовжував отримувати пенсію. У вересні 2019 позивач переїхав до м.Черкаси. З 2022 року позивач немає можливості отримувати пенсію від пенсійного фонду рф. На теперішній час не врегульовано механізм відновлення пенсій для пенсіонерів, які перемістились з Автономної Республіки Крим на підконтрольну державі територію. Тому, позивач 08.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення про призначення пенсії. Проте, до страхового стажу позивачу не зараховано періоди роботи, зокрема і з 01.12.1970 року до 27.07.1971 року в школі Джіргатальського району (Таджицька PCP), оскільки в записі про звільнення за цей період дата звільнення та номер і дата наказу дописані іншим чорнилом. У зв`язку із чим позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зарахування період роботи до страхового стажу. Відповідач повідомив, що виплату призначеної пенсії призупинено, адже позивач не надав документів про припинення виплати пенсії з Автономної Республіки Крим та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.06.2024 №232730024568 (на заміну рішенню про призначення пенсії від 16.05.2024). Позивач вважає, що рішення відповідача про призупинення виплати призначеної пенсії є протиправним, оскільки Законом не передбачено такої підстави для призупинення виплати пенсії.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 30.01.2025 залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Здійснено перехід із спрощеного провадження до загального. Продовжено процесуальний строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та призначено підготовче засідання на 09 год 30 хв 06 лютого 2025 року.

Ухвалою від 06.02.2025 відкладено підготовче засідання у справі №580/11270/24 та призначено підготовче засідання з розгляду справи на 09 год 30 хв 06.03.2025.

06.03.2025 підготовче засідання з розгляду справи №580/11270/24 відкладено на 10.03.2025 о 09 годині 30 хвилин, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кульчицького С.О. у відпустці.

Ухвалою від 10.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 березня 2025 року о 09 год 30 хв.

Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив, в якому зазначив, що на теперішній час не врегульовано механізм відновлення пенсій для пенсіонерів, які перемістились з Автономної Республіки Крим на підконтрольну державі територію. За викладених обставин підстав для призначення пенсії за віком чи її поновлення за наданими документами натепер немає. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призупинило виплату призначеної позивачу пенсії та направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області лист від 31.05.2024 № 2300-0302-9/39607 про перегляд рішення про призначення позивачу пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 25.06.2024 №232730024568 (на заміну рішення про призначення пенсії від 16.05.2024) позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано періоди роботи Позивача згідно записів трудової книжки з 01.12.1970 до 27.07.1971 в школі Джіргатальського району (Таджицька PCP), оскільки в записі про звільнення за цей період дата звільнення та номер і дата наказу дописані іншим чорнилом. Підтверджуючої довідки позивачем не надано. У відзиві на позовну заяву відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив, в якому зазначив, що за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було визначено структурним підрозділом щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058. За результатами опрацювання вказаної заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.12.1970 до 27.07.1971 в школі Джіргатальського району (Таджицька PCP), оскільки в записі про звільнення в колонці №4 номер наказу та його дату дописано іншим кольором, що порушує вимоги п.2.4 Наказу №58 від 29.07.1993 Інструкції. Враховуючи, що заявником не надано уточнюючий документ, підтверджуючий вищезазначений період роботи, відсутні правові підстави для його врахування. Рішенням від 25.06.2024 №232730024568 та з урахуванням листа Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області №0800-0303-9/47149 від 04.06.2024 прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058. Крім того, у відзиві зазначено, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що в свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до установ російської федерації. За вказаних обставин, на теперішній час питання щодо призначення пенсії особам, які перемістились з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для визначення умов призначення пенсії, законодавчо не врегульовано. Відповідно до пп.3 п.2.8 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 при поновленні виплати пенсії громадянам України, які проживають на територіїзивач не надав документів про припинення виплати пенсії з Автономної Республіки Крим та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.06.2024 №232730024568 (на заміну рішенню про призначення пенсії від 16.05.2024). Позивач вважає, що рішення відповідача про призупинення виплати призначеної пенсії є протиправним, оскільки Законом не передбачено такої підстави для призупинення виплати пенсії.

rr?xЃNЃu`urЃBNrЃ™ucЃNЃu`ЃrlxN`l`Ѓlxlf

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Пенсійним фондом України позивачу 07.02.2006 видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей, які містяться у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.06.2024 №8182-7680/Д-03/8-2300/24 згідно з документами електронної пенсійної справи позивач перебував на обліку та отримував пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. Відповідно до атестату від 10.09.2014 № 4557 (особовий рахунок НОМЕР_2 , 31 в/ з) остання виплата пенсії проведена у вересні 2014 року. За даними Журналу реєстрації закриття пенсійних справ та особових рахунків пенсіонерів у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за межі району, області, України позивач виїхав на територію Автономної Республіки Крим до м. Ялта.

В подальшому, позивачем 08.05.2024 через вебпортал Пенсійного фонду України подано заяву про призначення пенсії за віком.

Заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

За результатами розгляду заяви позивача від 08.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 16.05.2024 №232730024568 про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 08.05.2024 довічно у сумі 15507,94 грн.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву вказали, що до страхового стажу позивачу не зараховано період роботи з 01.12.1970 до 27.07.1971 в школі Джіргатальського району (Таджицька PCP), оскільки в записі про звільнення в колонці №4 номер наказу та його дату дописано іншим кольором, що порушує вимоги п.2.4 Наказу №58 від 29.07.1993 Інструкції. Враховуючи, що заявником не надано уточнюючий документ, підтверджуючий вищезазначений період роботи, відсутні правові підстави для його врахування.

Згідно довідки форми РС-право страховий стаж позивача складає 46 років 3 місяці 7 дні, період роботи позивача з 01.12.1970 до 27.07.1971 відсутній.

Надалі, листом від 31.05.2024 за №2300-0302-9/39607 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перегляду рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 . У листі вказано, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 08.05.2024. Заявник подав заяву на призначення пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. В заяві не зазначено інформацію, що не отримує пенсію на даний час (досяг пенсійного віку в 2005 році). Заявник не повідомив про попереднє місце отримання пенсії та дату її припинення. Проте, до заяви додано трудову книжку з відміткою про призначення пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси. Додатково повідомляємо, що згідно архівних даних бази АСОПД ОСОБА_1 перебував па обліку та отримував пенсію. Згідно атестату від 10.09.2014 № 4557 (особовий рахунок НОМЕР_2 , 31 в/з) остання виплата пенсії проведена у вересні 2014 року. За даними «Журналу реєстрації закриття пенсійних справ та особових рахунків пенсіонерів у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за межі району, області, України» ОСОБА_1 виїхав на територію Автономної Республіки Крим в м. Ялта. Крім того, ОСОБА_1 не надав відповідних документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. У період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Законопроект від 25.04.2024 № 9453 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» не набрав чинності, тому на теперішній час не врегульовано механізм відновлення пенсій для пенсіонерів, які перемістились з Автономної Республіки Крим на підконтрольну державі територію. За викладених обставин вважаємо, що підстав для призначення пенсії за віком за наданими документами немає. У разі погодження з нашим зауваженням, просимо переглянути прийняте рішення про призначення пенсії та повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

На зміну рішення про призначення пенсії від 16.05.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 25.06.2024 №232730024568, за змістом якого 08.05.2024 ОСОБА_1 надав засобом веб-порталу заяву щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 року (далі-Закон № 1058). Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 0800-0303-9/47149 від 04.06.2024 надана інформація про перебування на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області по вересень 2014 року та виїзд на постійне місце проживання на територію Автономної Республіки Крим в м.Ялта. Відповідно Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України 1207-VII від 15.04.2014 (далі-Закон №1207) Автономна Республіка Крим та місто Севастополь тимчасово окуповані з 20 лютого 2014 року. У період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали па території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя. Заявник не звертався до органів Пенсійного фонду України з заявою про поновлення пенсії. Оскільки, заявником не надано документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання та заявник не звертався за поновленням виплати пенсії Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 - IV від 09.07.2003.

У відповідь на звернення позивача від 17.05.2024 на веб-портал Пенсійного фонду України та від 29.05.2024 на особистому прийомі громадян щодо пенсійного забезпечення, листом від 12.06.2024 №8182-7680/Д-03/8-2300/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомлено позивачу, що до заяви від 08.05.2024 про призначення пенсії позивач не додав документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Також в листі вказано, що на теперішній час не врегульовано механізм відновлення пенсій для пенсіонерів, які перемістились з Автономної Республіки Крим на підконтрольну державі територію. За викладених обставин підстав для призначення пенсії за віком чи її поновлення за наданими документами натепер немає. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призупинило виплату призначеної позивачу пенсії та направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області лист від 31.05.2024 № 2300-0302-9/39607 про перегляд рішення про призначення позивачу пенсії.

23.06.2024 позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою (клопотанням) в якій просив, продовжити виплату призначеної йому пенсії в зв`язку з введенням в дію Закону України №3674-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення, так як він не одержує пенсію від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.07.2024 №10033-8993/Д-03/8-2300/24 позивачу повідомлено, що до заяви від 08.05.2024 про призначення пенсії позивач не додав документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Тому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначення пенсії за віком від 25.06.2024 № 232730024568 (на заміну рішення про призначення пенсії від 16.05.2024). У зв`язку з введенням в дію Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення від 25.04.2024 № 3674-ІХ питання поновлення виплати пенсії особам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та Севастополя, буде розглянуто після внесення відповідних змін до Порядку № 22-1.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо непоновлення та непродовження виплати призначеної пенсії за віком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч.1 ст.47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону №1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Підставою для прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення від 25.06.2024 №232730024568 на зміну рішення про призначення позивачу пенсії від 16.05.2024 було те, що у період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали па території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, а позивачем не надано документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання та заявник не звертався за поновленням виплати пенсії.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 1.9. Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Пунктом 2.1. Порядку №22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.

Згідно ч. 9 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.

Пунктом 4.12. Порядку №22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

З урахуванням вище наведеного слідує, що саме на орган, що призначає пенсію, у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці покладено обов`язок надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.

При цьому, суд зауважує, що право пенсіонера на отримання пенсії не повинно ставитися у залежність від можливості пенсійного органу підтвердити припинення виплати пенсії останньому за попереднім місцем проживання.

Відповідно до п. 2.8 Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.8 Порядку № 22-1, заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Отже, наведені відповідачем обставини (відсутність інформації, що підтверджує припинення виплати пенсії) не є перешкодою для виконання відповідним органом Пенсійного фонду покладеного на нього обов`язку.

Тому, твердження відповідача про те, що відсутня інформація, що підтверджує припинення виплати пенсії є безпідставною.

Також суд звертає увагу, що право на призначення пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання документів про припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації. Доказів того, що позивач отримав інше громадянство та у зв`язку із чим отримував пенсію, відповідач не надав.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач у заяві від 23.06.2024, поданій через веб-портал Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначив, що не отримує пенсію від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2024 у справі № 320/424/23 дійшов висновку, що заява про призначення пенсії за віком громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, а згодом змінили місце проживання та зареєструвалися на підконтрольній території України, може розглядатися органами Пенсійного фонду України на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення його (її) права на пенсію в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивач, як громадянин України має право на отримання пенсії з дати звернення 08.05.2024, призначеної йому відповідно до законодавства України, а відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у здійсненні заходів для реалізації позивачем такого права є протиправною.

З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.06.2024 №232730024568 на зміну рішення про призначення позивачу пенсії від 16.05.2024 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.05.2024.

Щодо позовних вимог про зарахування до страхового стажу позивачу періоду роботи з 01.12.1970 до 27.07.1971 в школі Джіргатальського району (Таджицька РСР), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 06.10.1964 у період з з 01.12.1970 до 27.07.1971 позивач працював вчителем трудового навчання та біології в СШ №1 ім.Чкалова Джіргатальського районо.

Як встановлено судом підставою незарахування вказаного періоду роботи позивача на підставі трудової книжки є те, в записі про звільнення в колонці №4 номер наказу та його дату дописано іншим кольором.

Суд зазначає, що до 01.01.1975 трудові книжки оформлялися відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 09.07.1958 року № 620 (далі - Інструкція №620).

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції №620 трудова книжка заповнялась в присутності працівника не пізніше 5 днів після його прийому на роботу. В подальшому працівнику надавалось право ознайомитися з веденням записів в його трудовій книжці.

Пунктом 10 Інструкції передбачено, що відповідальність за організацію ведення трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи або організації. Безпосередньо відповідає за своєчасне та правильне заповнення, зберігання, облік і видачу працівникам трудових книжок начальник відділу кадрів або уповноважена особа призначена наказом керівника підприємства, установи або організації.

Суд наголошує, що за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, те що номер та дата наказу про звільнення дописано іншим кольором не може бути підставою для виключення певного періоду роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що незарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За таких обставин період роботи позивача з 01.12.1970 до 27.07.1971 підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи позивача.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та за результатом якої до страхового стажу позивача не зараховано спірний період.

Отже, суд дійшов до висновку про протиправність дій саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування періоду роботи з 01.12.1970 до 27.07.1971 до страхового стажу та зобов`язання останнього зарахувати цей період роботи до страхового стажу позивача.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.06.2024 №232730024568 про відмову в призначенні пенсії за віком (на зміну рішення про призначення пенсії від 16.05.2024).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ 13486010) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.05.2024.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування періоду роботи з 01.12.1970 до 27.07.1971 до страхового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати період роботи з 01.12.1970 до 27.07.1971 до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 605 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 60 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ