Рішення № 127303909, 13.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 травня 2025 року № 520/3572/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про відмову в призначенні пенсії від 06.02.2025 №204850013242.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 30.01.2025 відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, із урахуванням окремої пільги визначеної в абзаці другому ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, врахувавши при цьому до пільгового стажу (стажу на підземних роботах) для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) такі періоди роботи: 14.05.1984 31.08.1984 (працював у ОСОБА_2 . Засядька підземним гірничоробочим 3 р. з повним днем в шахті); 17.09.1984 20.11.1984 (працював у ОСОБА_2 . Засядька підземним гірничоробочим 3 р. з повним робочим днем в шахті); 19.03.1985-16.04.1985 (працював у Шахті Бутівка-Донецька учнем ел. слюсаря підземним з повним робочим днем в шахті); 21.06.1985 21.06.1985 (працював у Шахті "Пролетарська-крута" гірним майстром підземним з повним робочим днем в шахті); 24.06.1985 22.05.1988 (військова служба в Радянській Армії); 16.08.1988 28.04.1989 (працював у ОСОБА_2 . Засядька підземним електрослюсарем 4 р. з повним робочим днем в шахті); навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики з 01.09.1981 по 09.04.1985, із урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що маючи, на його думку, достатній пільговий та загальний пенсійний стаж, звернувся із відповідною заявою до пенсійного органу для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.02.2025 №204850013242 йому відмовлено у призначені пенсії. Рішення вмотивоване відсутністю необхідного пільгового стажу. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за результатами розгляду заяви позивачу відмовлено в призначені пенсії, оскільки в нього відсутній необхідний стаж, а тому Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що Головним управління вчинено будь-яку протиправну дію, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді у відпустці.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана заява розглянута, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

На підставі наданих позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняте рішення про відмову №204850013242 від 06.02.2025 у призначенні дострокової пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою, оскільки довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не надано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Надаючи оцінку спірному рішенню в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики, суд зазначає наступне.

Відповідно до диплому НОМЕР_2 у період з 01.09.1981 по 09.06.1985 ОСОБА_1 навчався в Донецькому технікумі промислової автоматики за спеціальністю "гірничого техніка-електромеханіка".

Як вбачається з трутової книжки серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 під час закінчення навчання в Донецькому технікумі промислової автоматики (з 19.03.1985 по 16.04.1985) прийнятий учнем ел. слюсаря підземного з повним робочим днем в шахті.

З 21.06.1985 ОСОБА_1 прийнятий на роботу гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті.

Своєю чергою, згідно зі статтею 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно зі статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Зважаючи на те, що позивач розпочав роботу за отриманою спеціальністю в тримісячний строк після закінчення навчання, то наявні підстави для зарахування періоду його навчання до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги.

Щодо незарахування відповідачем періодів роботи позивача до пільгового стажу, суд зазначає наступне.

З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058-ІV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Таким чином, оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій було доповнено Закон № 1058-ІV розділом XIV-І Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.

Так, згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Приписами статті 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 242/2536/16-а, від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а, від 01.01.2022 у справі № 620/1178/19 та інших.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1) передбачено, що орган, що призначає пенсію надає допомогу особам, що звертаються за призначенням пенсії, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Крім того, суд зазначає, що згідно з підрозділом І "Підземні роботи» розділу І "Гірничі роботи" Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (який діяв до 11.03.1994), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 позивач працював:

- 14.05.1984 31.08.1984 у ОСОБА_2 . Засядька підземним гірничоробочим;

- 17.09.1984 20.11.1984 у Шахта імені О. Ф. Засядька підземним гірничоробочим;

- 19.03.1985-16.04.1985 у Шахті Бутівка-Донецька учнем ел. слюсаря підземним;

- 21.06.1985 21.06.1985 у Шахті "Пролетарська-крута" гірничим майстром;

- 16.08.1988 28.04.1989 у ОСОБА_2 . Засядька підземним електрослюсарем.

Отже, записи трудової книжки позивача НОМЕР_3 містять відомості про роботу позивача, яка підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.

Слід зазначити, що відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018, на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, суд звертає увагу, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного суду від 18.07.2018 у справі №521/10502/14-а.

Аналізуючи у сукупності викладені вище норми матеріального права разом з фактичними обставинами справи та зазначеною правовою позицією Верховного Суду, суд доходить висновку про те, що періоди роботи позивача 14.05.1984 31.08.1984; 17.09.1984 20.11.1984; 19.03.1985-16.04.1985; 21.06.1985 21.06.1985; 16.08.1988 28.04.1989 підлягають зарахуванню до його пільгового стажу.

Щодо не врахування до пільгового стажу періоду з 24.06.1985 22.05.1988 служби в рядах армії.

Частиною 4 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.

На період проходження позивачем військової служби діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.

Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Як вбачається із записів військового квитка НОМЕР_4 в період з 24.06.1985 22.05.1988 проходив службу у радянській армії.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, його 21.06.1985 звільнено з посади гірничого майстра у Шахті "Пролетарська-крута" у зв`язку із призовом до радянської армії. З 24.06.1985 по 22.05.1988 служба в рядах радянської армії.

16.08.1988 прийнятий підземним електрослюсарем у ОСОБА_2 . Засядька.

Отже, період з 24.06.1985 по 22.05.1988 служби в Радянській армії підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо іншої частини позовних вимог зобов`язального характеру про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу періоди роботи позивача, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Виходячи з принципу "належного врядування", суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

За результатами розгляду цієї справи судом встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду неналежно розглянув заяву позивача про призначення пільгової пенсії за віком та прийняв передчасне і протиправне рішення від 06.02.2025 №204850013242.

При цьому, суд вкотре наголошує на тому, що пенсійний орган безпідставно взагалі не визначив пільговий стаж позивача, тобто не зарахував до пільгового стажу позивача всіх періодів його роботи, не вжив жодних заходів для отримання додаткової інформації, яка могла підтвердити його пільговий стаж, а також не використав всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (ч. 2 ст. 245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

Таким чином беручи до уваги те, що відповідач у оскаржуваному рішенні не надав оцінку пільговому стажу позивача, а також враховуючи, що обрахунок пільгового стажу відноситься до повноважень органу пенсійного фонду, тому суд вважає, що належним способом захисту в межах спірних правовідносин є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про відмову в призначенні пенсії від 06.02.2025 №204850013242.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 30.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова