Постанова № 127303655, 08.05.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

№ 610/390/25 № 3/610/142/2025м. Балаклія08 травня 2025 року

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

09.02.2025 приблизно о 20.30 год за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м.Балаклія, вул. Харківська, 2А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп 'яніння, у порушення вимоги п.2.9. «а» Правил дорожнього руху: «водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння…».

ОСОБА_1 належним чином неодноразово викликався для розгляду справи про адміністративні правопорушення шляхом направлення рекомендованим листом повісток про виклик за вказаною у Протоколі адресою місця проживання, а також за встановленою зареєстрованою адресою місця проживання, однак повістки поштою не отримує (а.с. 33-34, 42-43, 44-45), про зміну адреси перебування суд не повідомляв.

До того ж судові повістки для вручення ОСОБА_1 направлялися до ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області (а.с.19, 31, 41). Відповідно до рапортів поліцейських вручити повістки про виклик до суду ОСОБА_1 не виявилось можливим, оскільки останній відсутній за місцем проживання (а.с. 22-23, 35-36, 46-49).

Про його виклик у судові засідання на 11.03.2025, 10.04.2025 та 08.05.2025 також свідчить розміщення оголошень на сайті «Судова влада України» від 07.03.2025, 12.03.2025 та 11.04.2025 (а.с.20, 30, 40).

Окрім того, на сайті судової влади, який перебуває у загальному доступі, є список судових справ, призначених до розгляду.

Для розгляду справи до суду не прибув протягом майже 3-х місяців.

Аналізуючи вимоги ст.277-2 КУпАП, вбачається, що належним повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є вручення цій особі судової повістки. Іншого повідомлення про розгляд справи чинний КУпАП не передбачає.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні інші відомості стосовно ОСОБА_1 , в тому числі, номер мобільного телефону, що унеможливлює повідомлення його іншим способом (направлення СМС-повідомлення, телефонограми).

Таким чином,судом вжитоусі можливізаходи длявиклику ОСОБА_1 для розглядусправи проадміністративні правопорушення.Однак він чийого адвокат для розгляду справи не з`явились, про причини неявки не повідомили, поважності причин неявки не убачається, клопотань про відкладення розгляду справи, розгляд справи за їхньої відсутності, письмових пояснень тощо не надали.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 в Протоколах розписався, а також отримав їх копії під підпис.

Є очевидним те, що ОСОБА_1 було відомо про складення стосовно нього 09.02.2025 протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст.130 КУпАП, однак заходів з метою з`ясування наявності у провадженні суду стосовно нього справи про адміністративні правопорушення та її судового розгляду він не вживав, тим самим знехтував своїми процесуальними обов`язками.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Окрім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Ураховуючи,що судомбули вжитізаходи длязабезпечення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні, приймаючи до уваги строк розгляду справи, який щодо ч. 5 ст. 126 КУпАП майже закінчився, принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, відсутність вимог обов`язкової участі особи, щодо якої розглядаються протоколи за даною категорією справ, ненадання доказів поважності причин неявки в судове засідання, тому розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки він на свій власний розсуд розпоряджається своїми правами.

Окрім того, права ОСОБА_1 урівноважуються можливістю подання апеляційної скарги на рішення суду та можуть бути відновлені шляхом відстоювання своєї позиції в апеляційному суді.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Протоколом серії ЕПР1 №242770 від 09.02.2025 зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за вищенаведених обставин.

Копію протоколуотримав підпідпис.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом не скористався, пояснень і зауважень щодо змісту протоколу не надав, фактично відмовився від такого свого права.

Згідно з рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області В. Михайлова від 10.02.2025 09.02.2025 в м. Балаклія по вул. Харківська, буд. 2А був зупинений автомобіль «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в темну пору доби з несправними задніми габаритними вогнями. В ході розмови було встановлено особу водія, як ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер», результат склав 1,05 проміле. Також було встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія. Після чого відносно водія було складено відповідні адміністративні матеріали. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, який було залишено на місці зупинки без порушень ПДР.

Поліцейський СРППВП №1Ізюмського РУПГУНП вХарківській областіМихайловВ.А. в суді підтвердив інформацію, викладену в його рапорті від 10.02.2025, та надав аналогічні пояснення.

З досліджених в судовому засіданні об`єктивних доказів - відеозаписів, що містяться в матеріалах справи на CD-R диску, вбачається, що 09.02.2025 о 20.30 год в темну пору доби поліцейські їхали за автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинили за допомогою звукового сигналу. З водійського місця вказаного автомобіля вийшов чоловік ромської національності, надав документи, йому повідомили причину зупинки (в нього не працювали задні габаритні вогні). За документами встановили, що водієм є ОСОБА_1 , у якого було наявні ознаки алкогольного сп`яніння, тому поліцейський пред`явив йому вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер», на що він погодився, результат тесту позитивний 1,05 проміле. ОСОБА_1 з результатом не погодився, бо вживав лише енергетик, однак на вимогу поліцейських їхати в лікарню відмовився. Поліцейським стосовно нього було складено відповідні адміністративні матеріали, з якими його ознайомили, він в них розписався та отримав їх копії під підпис. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом, а автомобіль було залишено на місці зупинки без порушень ПДР.

Відеозаписи було здійснено за допомогою технічного засобу - портативного відеореєстратору TECSAR BDC-43-GWCP, інвентарний №1113031965/17.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, їдучі по вулиці, та був зупинений поліцейськими. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено його перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Під час проходження огляду під відеозапис ОСОБА_1 не заперечував керування автомобілем та наявність підстав для проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Одночасно зі складанням протоколу про це адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.121-3 КУпАП за керування автомобілем, у якого в темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі та не освітлювався задній номерний знак. Факт не оскарження постанови вказує на фактичне визнання ним вчинення правопорушення та керування автомобілем за аналогічних цій справі обставин (дата, час, місце).

З відеозапису цілком зрозуміло та очевидно, що подія відбулася саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, протилежне не доведено.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та роздруківки з приладу «Драгер» від 09.02.2025, за результатами проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, здійсненого поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Харківська, буд. 2А, із використанням спеціального технічного засобу газоаналізатору DRAGER Alcоtest 6820 №ARLН - 0181, встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 1,05 проміле.

Ця обставина підтверджена також відеозаписом.

Таким чином, огляд на стан сп`яніння проведено у встановленому законом порядку, у відповідності до ст.266 КУпАП, із використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю доведеними достатньою сукупністю доказів факт того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Навпаки, доказів оскарження ОСОБА_1 дій поліцейських, встановлених фактів порушення ними закону не надано. На місці зупинки, під відеозапис та у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вказав на іншу особу, як водія, інша особа водія на місці встановлена не була.

Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч.1 ст.130 КУпАП України, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не убачається.

Водій в стані алкогольного сп`яніння мав подумати про ймовірні наслідки своїх протиправних дій (дискомфорт, зміна звиклого способу життя його та родини тощо), а тому був готовий до наслідків таких своїх дій.

Крім того, у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242778 від 09.02.2025 убачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що: «09.02.2025 о 20.30 год в м.Балаклія, вул.Харківська, 2А водій ОСОБА_1 керував т.з. «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія, а саме не маючи права керування таким транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення (постанова ББА 109105 від 23.10.2024), чим порушив п. 2.1 «а» ПДР керування т.з. особою, яка не має права керування таким т.з.».

Виходячи зі змісту ст. 7, 245, 279, 280КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст.258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормамиКУпАПі який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписамст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не може перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Суд також й не може змінювати суть «обвинувачення», викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

На підтвердження обвинувачення до суду надано протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього: рапорт поліцейського; направлення на огляд водія, акт огляду; роздруківка з приладу «Драгер»; копія паспорту ОСОБА_1 ; відеозаписи, що містяться в матеріалах справи на CD-R диску; копія постанови від 09.02.2025, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.121-3 КУпАП; копія постанови інспектора від 23.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані ч.5ст.126КУпАП,якою передбаченоадміністративну відповідальністьза повторне протягом року вчинення порушень, передбаченихчастинами другою - четвертоюцієї статті.

В протоколі вказано, що ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, що також не заперечував на відео сам ОСОБА_1 , однак цих відомостей не достатньо.

Належним доказом обвинувачення про відсутність у ОСОБА_1 права керування транспортним засобом є відомості з Єдиного державного реєстру компетентного органу сервісного центру МВС.

Натомість цього доказу не надано, а лише не заперечення ОСОБА_1 відсутності у нього такого права недостатньо і це не звільняє від доказування обставин правопорушення і його винуватості.

Отже обвинувачення є недоведеним, а недоведена вина дорівнює доведеній невинуватості.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Між тим відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 38, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

1)ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

2)Стягнути з ОСОБА_1 605,60 гривень судового збору.

3)У разінесплати правопорушникомштрафу у15-тиденний строк з днявручення йомупостанови пронакладення штрафу,а вразі оскарженнятакої постанови-не пізнішяк черезп`ятнадцятьднів здня повідомленняпро залишенняскарги беззадоволення,у порядкупримусового виконанняпостанови стягнути подвійний розмір зазначеного штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

4)Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст.126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя Стригуненко В.М.

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: ХАРКIВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ХАРКIВ, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір.