Рішення № 127303594, 13.05.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/302/25

Провадження № 2/938/154/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН",

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

за участю :

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» звернулось до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 16500,00 гривень за Договором про споживчий кредит №1723827 від 31.10.2021 та витрат, понесених на сплату судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі, та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20.03.2025 за правилами спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання 20.03.2025 не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Представник позивача 10.03.2025 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечив. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 06.03.2025 поштового відправлення. А тому, розгляд справи відкладено на 17.04.2025.

Судове засідання 17.04.2025, у зв`язку з неявкою сторін по справі, які про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, було відкладено на 08.05.2025.

В судове засідання 08.05.2025 учасники справи повторно не з`явились.

Відповідач причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується списком розсилки поштових відправлень та інформацією з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження трекінгового номера поштового відправлення, що направлялося відповідачу.

Статтею 43ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про розгляд справи, списком розсилки поштових відправлень та інформацією з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження трекінгового номера поштового відправлення, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №938/302/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08.05.2025, є дата складення повного судового рішення - 13.05.2025.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у позовній заяві позивач посилається на те, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності.

31.10.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем ОСОБА_1 на підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ «ВЕЛЛФІН» в Особистому кабінеті на сайті Товариства, було укладено Договір про споживчий кредит №1723827 в електронній формі.

За умовами укладеного між сторонами Договору про споживчий кредит №1723827, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 5500 гривень 00 копійок на строк на 20 (двадцять) днів, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою

Позивачем в порядку встановленому п.1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 5500,00грн., що підтверджується повідомленням №709/02 від 13.02.2025 ТОВ «Платежі Онлайн», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.

Таким чином, Позивачем належним чином виконані умови Договору про споживчий кредит, в той час як Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу та процентів.

Взяті на себе зобов`язання за договором позики, відносно своєчасного повернення суми отриманої позики та своєчасної сплати нарахованих за користування ним відсотків у встановлені договором терміни, відповідач не виконує, у зв`язку з чим, у нього утворилась заборгованість. Загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 12.02.2025 становить 16500,00грн, з яких: 5500,00грн основний борг; 11000,00грн відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву у строки встановлені судом, не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 31.10.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1723827, у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с.27-32).

За умовами п.1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Згідно п.1.2 Договору, позика надається позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту Позикодавця (https://creditup.com.ua) за умови ідентифікації Позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з пунктом 1.3. Договору, строк позики за цим Договором починається з 31.10.2021 та складає 20 (двадцять) днів, позика має бути повернута згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (додаток до Договору) до 20.11.2021.

Відповідно до п.1.4., дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем.

Згідно п.1.5.1., протягом строку позики, встановленого п.1.3 Договору, розмір основних процентів складає:

- 1.8 (один цілий вісім десятих) процента від суми позики, але не менше ніж 50 (п`ятдесят) гривень 00 копійок за перший день користування позикою;

- 1.8 (один цілий вісім десятих) процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору;

При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.

Згідно із п.п.1.5.2 договорів позики передбачено, що у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк, встановлених п.1.3 договору, нарахування саме процентів за користування позикою, встановлених п.п.1.5.1 договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами (понадстрокове користування грошовими коштами), в розумінні ч.2 ст.625 ЦПК України.

Згідно п.7.1 невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам.

Згідно п.7.5 Договору, позичальник підтверджує, що до укладення цього договору надав безвідкличну та безумовну згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього договору електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, який надається Позикодавцем.

З розділу 8 Договору про споживчий кредит №1723827 від 31.10.2021 встановлено, що він підписаний відповідачем електронним підписом (аналогом власноручного підпису) «sd6264».

На момент виникнення спірних правовідносин порядок отримання та надання позики регламентувалось Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», затверджених наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» № 60 від 30.12.2020 року, які розміщуються на офіційному веб-сайті Позивача https://creditup.com.ua (надалі - Правила) (а.с.20-26).

Згідно п.4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

Відповідно до п.4.8 Правил підтвердженням згоди Заявника на отримання позики є направлена на розгляд Товариством Заявка про надання позики з одночасною перевіркою банківської платіжної картки.

Згідно п.4.9 Правил дійсність банківської платіжної картки перевіряється за допомогою резервування довільної, заздалегідь невідомої Заявнику суми від 1 до 99 копійок та з послідуючим зазначенням у відповідному полі Особистого кабінету, Заявником точної суми, що була зарезервована. Точну, зарезервовану суму Заявник може дізнатися шляхом звернення у банк, який емітував платіжну картку. Заявнику пропонується звернутись у банк використавши засоби СМС-повідомлень, засоби телефонного зв`язку, тощо.

Відповідно до п. 4.10 Правил відповідність зазначеної суми, підтверджує належність рахунку для перерахування позики Заявнику, та підтверджує згоду Заявника на отримання позики.

Відповідно до п.6.10-6.11 Правил Товариство надає позику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в Договорі про споживчий кредит на рахунок банківської платіжної картки зазначеної в Заявці. Датою укладення Договору про споживчий кредит між Товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

Згідно з п.7.1. Правил, за користування позикою позичальник сплачує товариству, проценти, що зазначені у Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору про споживчий кредит.

З Додатку №1 до Договору, а саме таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за договором про споживчий кредит вбачається, що загальна вартість кредиту складає 7480грн, реальна річна ставка складає 27258,05% (а.с.32 зворот).

Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» вих.№709/02 від 13.02.2025 вбачається, що 31.10.2021 ТОВ «Качай гроші» на виконання умов Договору за № транзакції 33567-95018-93083 було здійснено переказ грошових коштів в сумі 5500,00грн на картковий рахунок відповідача за №5168-74ХХ-ХХХХ-8505, емітент платіжної картки PRIVAT BANK, що відповідає сумі кредиту згідно п.1.1 Договору (а.с.47).

Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕЛЛФІН», заборгованість ОСОБА_1 , станом на 12.02.2025 становить 16500,00грн, з яких: 5500,00грн основний борг; 11 000,00грн відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (а.с.33-46).

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань позичальником за договором про надання банківських послуг, отже є зобов`язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕЛЛФІН» в установленому законом порядку був укладений Договір про споживчий кредит №1723827 в електронній формі. Цей договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису «sd6264», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису у відповідності до вимог ч.ч.6,8 ст.11 і ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, розміру комісії, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Підписавши Договір про споживчий кредит №1723827 від 31.10.2021, відповідач підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови договору цілком зрозумів та приймав їх.

Відповідно до вищевказаного Договору №1723827 від 31.10.2021, довідки про перерахунок суми кредиту №709/02 від 13.02.2025, відповідач отримав кошти шляхом безготівкового переказу грошової суми в розмірі 5500,00грн, вказаної у п.1.1. Договору №1723827 від 31.10.2021, шляхом перерахування на його картковий рахунок, та використовував їх на власні потреби.

Однак,відповідач належнимчином умовкредитного договоруне виконав,у передбаченийу договорістрок кошти(сумупозики)не повернув,внаслідок чогоу ньоговиникла заборгованістьза основнимзобов`язанням,яка складаєтьсяіз сумипозики врозмірі 5500,00грн.

Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови договору, чим порушив права та законні інтереси позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, шо позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту (основний борг) згідно з Договором про споживчий кредит №1723827 від 31.10.2021 в сумі 5500,00грн, спрямовані на відновлення порушених прав та законних інтересів позивача, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

З умов кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк позики (строк дії договору) - 20 днів. Дата повернення позики 20.11.2021.

Враховуючи, що Договором про споживчий кредит №1723827 від 31.10.2021 визначений строк його дії, який становить 20 днів, належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, суду не надано, а тому ТОВ «ВЕЛЛФІН» мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки лише в межах погодженого сторонами строку кредитування 20 днів до 20.11.2021 року.

Досліджений судом розрахунок заборгованості до договору про споживчий кредит № 1723827 від 31.10.2021 року свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.

Судом встановлено, що позику отримано відповідачем у розмірі 5500 грн, узгоджена сторонами договору процентна ставка 1.8 % від суми позики, але не менше ніж 50 (п`ятдесят гривень 00 копійок) за перший день користування позикою; - 1.8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.

За таких обставин сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами становить 1980грн (5500 грн х 1,8%*20 днів= 1980грн). А тому, заборгованість відповідача за відсотками за Договором про споживчий кредит №1723827 від 31.10.2021, що підлягає стягненню становить 1980грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі 7480 грн 00 коп., яка складається з наступного: 5500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1980 грн - заборгованість за відсотками.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1. ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1098,15грн.

Керуючись статями 10-13,49,76-81,141,142,258,259,263-265,268, 280, 282, 289,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованість за кредитним договором №1723827 від 31.10.2021 у розмірі 7480 гривень 00 копійок (сім тисяч чотириста вісімдесят гривень нуль копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" - 1098 гривні 15 копійок (одна тисяча дев`яносто вісім гривень п`ятнадцять копійок) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 13.05.2025.

Суддя Роман ДЖУС