Рішення № 127303371, 12.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 р. № 520/4815/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.25 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу";

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з 01.03.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" та здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі виданої Другим апеляційним адміністративним судом довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2025 за №112 у сумі 17204 грн. 10 коп. (60% від 28673,50).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно відмовлено у переведенні з пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" та прийнято рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший.

Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу відмовлено в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", у зв`язку з недоцільністю, оскільки при переведенні на пенсію державного службовця розмір пенсії позивача зменшиться.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу можливо поновити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням п. 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058, а саме переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ, тобто в попередньому розмірі, що є недоцільним. А для врахування довідки про заробітну плату від 24.01.2025 №112, виданої відділом планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Другого апеляційного адміністративного суду, відсутні правові підстави та переведення.

У запереченнях на відзив позивач підтримала правову позицію, викладену у позовній заяві, та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

З 12.05.2011 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

З 04.06.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).

04.02.2025 позивач звернулась із заявою від 04.02.2025 №1730 про перерахунок "перехід на інший вид пенсії", а саме: з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", додавши до заяви довідку про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії від 24.01.2025 за №112, видану Другим апеляційним адміністративним судом.

Зауважень стосовно форми звернення, обсягу матеріалів звернення пенсійним органом не висловлено, наявності явних та очевидних дефектів у поданих документах не виявлено.

Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.

За результатами опрацювання вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії від 07.02.2025 № 963300157532, яким позивачу відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", у зв`язку з недоцільністю.

При цьому, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 № 963300157532 зазначено, що позивачу призначено пенсію з 12.05.2011 відповідно до Закону України "Про державну службу". З 04.06.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з доцільністю. До заяви долучена довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.01,2025 № 112. Під час визначення заробітку для обчислення пенсії посадовий оклад і надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії. При розгляді заяви з`ясовано, що розмір пенсії за віком складає 11566,92 грн., при переведенні на пенсію державного службовця розмір пенсії зменшується - 4687,88 грн. Враховуючи викладене, позивачу відмовлено в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" у зв`язку з недоцільністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням пенсійного органу щодо відмови у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", позивач звернулась з цим позовом до суду.

Перевіряючи оскаржуване рішення пенсійного органу на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

У спірних правовідносинах органом ПФУ звернення позивача було вирішено по суті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у порядку ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. 4.1 розділу IV Порядку №22-1 шляхом прийняття рішення від 07.02.2025 № 963300157532.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІ).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" (далі - Закон №889-VІІІ), яким визначено право окремих державних службовців на пенсійне забезпечення відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993р.

Так, відповідно до п.10 Розділу ХІ Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п.12 Розділу ХІ Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VІІІ набрав чинності - 01.05.2016р.

Отже, станом на 01.05.2016р. громадяни України, які обіймали посади державної служби і ценз роботи яких на державній службі перевищував показник у 10 років, набули право на призначення у майбутньому пенсії у порядку ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р.

Громадяни України, які станом на 01.05.2016р. мали стаж державної служби понад 20 років, також набули право на призначення у майбутньому пенсії у порядку ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р.

Положеннями ч.1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р. передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Зі змісту ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р. випливає, що кваліфікаційними умовами для призначення громадянину України пенсії у порядку цієї статті є: 1) ценз стажу державної служби понад 20 років або ценз стажу державної служби станом на 01.05.2016р. понад 10 років; 2) перевищення вікового цензу; 3) наявність необхідної тривалості страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, віковий ценз визначається за статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто станом на 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця набули особи, які:

а) досягли вікового цензу (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) є діючими публічними службовцями із стажем державної служби понад 10 років або особами із стажем державної служби понад 20 років.

Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд зазначає, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-ХІІ і п.10 Розділу ХІ, п.12 Розділу ХІ Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VІІІ, а саме: перевищення вікового цензу, перевищення цензу тривалості страхового стажу, перевищення цензу тривалості стажу державної служби.

Відтак, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VІІІ та досягли передбаченого ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ віку і страхового стажу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018р. у справі №822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №676/4235/17, від 19.03.2019р. у справі №466/5138/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У спірних правовідносинах, з 12.05.2011 позивачу вже призначалась пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ.

Отже, позивач набула права на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ.

Відповідачами, в свою чергу, не заперечується наявність у позивача права на переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VІІІ, а лише вказується на недоцільність переведення на цій вид пенсії.

З цього приводу суд зазначає, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітноїплати,з якої було сплаченоєдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи надержавній службі, з було сплачено внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року -страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІУ особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивача з одного виду - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІУ на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ.

Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Таким чином, у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на пенсію за Законом №889-УІІІ, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 № 963300157532 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. У відповідності до пункту 1 абзацу 1 частини 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки у даному конкретному випадку саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято протиправне рішення, то суд у силу ч.4 ст.245 КАС України вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути та вирішити по суті звернення позивача, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2025 за №112, виданої Другим апеляційним адміністративним судом, та з урахуванням висновків суду по даній справі.

Стосовно вимоги позову про обтяження Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов`язком здійснити переведення ОСОБА_1 з 01.03.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" та здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі виданої Другим апеляційним адміністративним судом довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2025 за №112 у сумі 17204 грн. 10 коп. (60% від 28673,50), суд зазначає, що владною управлінської компетенцією на переведення (перерахунок) пенсії за правилом екстериторіальності у даному конкретному випадку наділений зовсім інший терорган системи ПФУ, а саме - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, який визначений за принципом екстериторіальності.

Примусове виконання цих функцій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за рішенням суду у даному спорі є об`єктивно неможливим, адже Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області має повноваження виключно на виплату на користь позивача пенсії, призначеної та обчисленої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

А тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 № 963300157532 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2025 №1730 про переведення з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VІІІ, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2025 за №112, виданої Другим апеляційним адміністративним судом, та з урахуванням висновків суду по даній справі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат у розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень 84 коп.).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 12.05.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко