Ухвала суду № 127302568, 12.05.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/4692/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просила:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_2 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_2 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що охоплюють період з 01 березня 2021 року по 07 жовтня 2024 року; - документа про сплату судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

28.04.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача, крім іншого, зазначав, що на підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору від 06.02.2025 року № №0320-1265- 2728-3529 АТ "ТАСКОМБАНК на суму 968,96 грн. Наголошував на тому, що судовий збір належним чином зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу в порядку, установленому законом, не повертався. Представник відповідача пояснював, що реалізовуючи своє право, відповідно до ч.1ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», позивач, подаючи заяву про повернення сплаченого судового збору, створить зайве навантаження на роботу суду та органів Держказначейства. А власне, повернення сплаченого судового збору за квитанцією №0320-1265-2728-3529 від 06.02.2025 про сплату 968,96 грн, та повторна сплата судового збору позивачем в сумі 968,96 грн., призведуть до того ж результату зарахування на казначейський рахунок суду судового збору в сумі 968,96 грн. Наголошував на тому, що визначальним є факт надходження всієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Представник позивача вказував, що вище вказані дії мають надмірний формалізм, який при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушення права на справедливий захист, на що вказує Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 30 вересня 2020 року в справі №9901/144/20.

У період з 05.05.2025 по 09.05.2025 суддя Довгопол М.В. перебувала на лікарняному.

Вирішуючи питання про усунення недоліків позовної заяви, суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 3028 гривень.

З огляду на викладене вище, позивач повинен сплатити за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір у розмірі 968,96 грн. (3028 грн. * 0,4*0,8).

За приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано копію квитанції №0320-1265-2728-3529 від 06.02.2025 про сплату судового збору в сумі 968,96 грн.

Разом з тим, судовий збір, сплачений ОСОБА_1 квитанцією №0320-1265-2728-3529 від 06.02.2025, був зарахований як судовий збір за подання позовної заяви в іншій адміністративній справі №440/2377/25.

Суд зазначає, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і наразі стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18, та підтриманою, зокрема, у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/554/23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №440/2377/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві. Повернуто ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України суму судового збору 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, сплачену згідно квитанції №0320-1265-2728-3529 від 06.02.2025.

Отже, додана до позову копія квитанції №0320-1265-2728-3529 від 06.02.2025 не є належним документом про сплату судового збору за подання позовної заяви у цій справі.

Відтак суд відхиляє доводи позивача про те, що сплата судового збору у цій справі підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 06.02.2025 року № №0320-1265- 2728-3529.

Щодо посилань позивача на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі №9901/144/20, суд зазначає, що предметом дослідження у цій справі було питання повернення позовної заяви з підстав долучення до позову квитанції про сплату судового збору, у якій платником зазначено іншу особу, а не особу позивача. Так, у постанові від 30.09.2020 у справі №9901/144/20 Велика Палата Верховного Суду вказала «..Залишаючи без руху та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про несплату судового збору за подання позову, не прийнявши як доказ сплати судового збору додане до позовної заяви платіжне доручення від 2 червня 2020 року № 61, оскільки у назві реквізиту «Платник» указано особу, яка не є стороною у справі, а саме ГО «Фундація деюре». Відтак, висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі №9901/144/20 не стосуються питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви.

Таким чином, суд констатує, що у встановлений судом строк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі позивач не виконав, документ про сплату судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп. або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону до суду не надав, як і заяви про поновлення строку звернення до суду.

Отже, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позивач не усунув.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене вище, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.В. Довгопол