Ухвала суду № 127302030, 13.05.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 травня 2025 р.№ 400/4666/25

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев`янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

треті особиІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,

провизнання протиправним та скасування акту,

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогами:

індивідуальний акт ІНФОРМАЦІЯ_1 (09977015) щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_1 , та передувало зверненню від 25.12.2024 № Е955381 (зареєстровано відділенням поліції № 2 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області 26.12.2024 за №21889) зокрема, для доставлення до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов`язаного ОСОБА_1 , як особи яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, визнати протиправними, та індивідуальний акт ІНФОРМАЦІЯ_1 (09977015) щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_2 , та передувало зверненню від 25.12.2024 № Е955381 (зареєстровано відділенням поліції № 2 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області 26.12.2024 за №21889) зокрема, для доставлення до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов`язаного ОСОБА_3 , як особи яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, скасувати.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В силу положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить «індивідуальний акт ІНФОРМАЦІЯ_1 (09977015) щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_1 , та передувало зверненню ".

Отже, предметом позову є визнання протиправним і скасування рішення суб`єкта владних повноважень індивідуальної дії.

Водночас, позивач не конкретизує, яке саме рішення є предметом оскарження, не зазначає його форми, вид, дату прийняття і інші ознаки.

Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд зауважує, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовні вимоги не відповідають наведеним вище приписам щодо їх формулювання.

Також, позивачем зазначено у якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, в тексті позовної заяви позивач зазначає, що третьою особою є також Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарпмайндз Юей».

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з частинами 4, 5 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, необхідною умовою для залучення до участі в справі осіб, які не є стороною у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов`язки таких осіб.

Разом з тим обов`язок доказування щодо впливу рішення суду на права, свободи, інтереси або обов`язки третіх осіб покладений на учасника справи, який подає відповідну заяву.

Позивачем не обґрунтовано, яким чином рішення у справі вплине на права, обов`язки та інтереси осіб, яких він зазначає як третіх осіб, не зазначено, на стороні відповідача чи позивача залучаються ці особи.

Водночас, зазначені юридичні особи не є учасником спірних публічно-правових відносин, а компетенція та повноваження ІНФОРМАЦІЯ_4 не є предметом дослідження у цій справі. При цьому заявником не доведено, що у зв`язку з розглядом цієї адміністративної справи у сторін (позивача чи відповідача) за рішенням суду виникне право заявити вимоги до зазначених осіб або останні зможуть заявити до сторін у справі вимоги, що є обов`язковою ознакою матеріально-правової заінтересованості третьої особи та передумовою залучення її до участі у справі.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог п.4 ч.5 ст. 160 КАС України та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 172 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 ( десяти) днів з дня вручення даної ухвали, а саме, шляхом приведення позовних вимог у відповідність до вимог ст. 5, 160, 245 КАС України, обґрунтування підстав залучення у справу третіх осіб.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Л. Дерев`янко