Рішення № 127301157, 12.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 року м. Київ справа №320/5729/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Будпостач»

до Черкаської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення від 11.01.2025

№UA902080/2025/000002/2, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Будпостач" з адміністративним позовом до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень від 11.01.2025 №UA902080/2025/000002/2 про коригування митної вартості товарів.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для митного оформлення імпортованого товару подано відповідачу митну декларацію № 25UA902080800093U7 та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих ПП «Будпостач» товарів, за ціною договорів щодо подібних (аналогічних) товарів, в результаті чого було збільшено митні платежі на суму 393 132,84 грн., необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.02.2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

Також, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог ч. 4 статті 257 КАС України, не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом розгляду даної справи є протиправне, на думку позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів. Тобто, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України.

Згідно з ч. 1 статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 статті 260 КАС України).

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, в поданому клопотанні не зазначено обставини, яка б перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають його проведення для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Приватне підприємство «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис №10671200000000680 від 27.09.2004.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Інші види діяльності: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів, Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інша поштова та кур`єрська діяльність, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, Виробництво інших виробів із пластмас, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2018 між позивачем (далі - Покупець) та виробником товарів компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUCTS CO., LTD (Китай) (далі - продавець) було укладено прямий контракт №1055, відповідно до якого продавець виробляє і продає, а покупець приймає і оплачує товари, зокрема сітку з скловолокна.

Найменування (перелік), кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару, умови та строки поставки, вказуються у проформах-інвойсах та інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Сторони за цим Контрактом керуються правилами Інкотермс 2020. Строки та умови поставки вказуються в інвойсах.

24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі - експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

05.09.2024 продавець надав позивачу прайс лист щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) у Китаї правил Інкотермс 2020 та комерційну пропозицію щодо ціни товарів при об`ємі закупівлі товарів на 1 704 960,00 доларів США, а також проформу інвойс №JA20240820 для оплати товарів за ціною 1 704 960,00 доларів США, на умовах передоплати та на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) Китай правил Інкотермс 2020.

17.09.2024 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №602 грошові кошти в розмірі 15 000,00 доларів США, як передоплату за товари.

09.10.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №JA241009 для відвантаження товарів за ціною 71 097,60 доларів США на умовах передоплати, на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) Китай правил Інкотермс 2020. В цей же день продавець виписав пакувальний аркуш до вказаного комерційного інвойсу.

13.10.2024 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №021720240000257791 за ціною 71 097,60 доларів США, що відповідає ціні, що зазначена у комерційному інвойсі.

01.11.2024 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №678 грошові кошти в розмірі 5 9 966,60 доларів США, як передоплату за товари. Загальна сума перерахованих коштів становить 74 966,60 доларів США.

04.11.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки у порт Гданськ у Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №APU045094 (див. додаток 10).

06.11.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №С243361072150030, згідно з яким країною походження товарів є Китай.

06.12.2024, позивач написав до відповідача листа про оплату товарів, у якому зазначив, що товари зазначені в комерційному інвойсі від 09.10.2024 №JA241009 оплачені в повному обсязі платіжними інструкціями в іноземній валюті від 17.09.2024 №602 та від 01.11.2024 №678. Різниця у сумі інвойсу та платіжних інструкцій буде використана для оплати інших замовлень.

10.12.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг по перевезенню товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653432643, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс №5653432644.

17.12.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 393 841,08 гри., а також 7 130,26 доларів США.

Відповідно до залізничних накладних УМВС від 20.12.2024 №№2151557520 2151557553, 2151557652, 2151557736, 2151557835 (див. додатки №№16-20) товари з порту Гданськ у Польщі були доставлені до залізничної станції у м. Тернополі.

Па підставі товарно-транспортних накладних CMR від 10.01.2025 №№0020, 2247, 3404, 6205, 7646 товари були доставлені до Черкаської митниці.

11.01.2025 для митного оформлення товарів позивач подав відповідачу митну декларацію №25UA902080800093U7. У митній декларації позивач визначив митну вартість товарів за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі №22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 71 097,60 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №25UA902080800093U7 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятії митної декларації та митному оформленні №UA902080/2025/000004, виписаної відповідачем, а саме:

- Контракт від 08.06.2018 №1055 між позивачем та компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUCTS CO LTD (Китай) з додатками;

- Прайс лист продавця від 05.09.2024 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) в Китаї правил Інкотермс 2020;

- Комерційний інвойс від 09.10.2024 №JA241009 для відвантаження товарів за ціною 71 097,60 доларів США, на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) Китай правил Інкотермс 2020;

- Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17.09.2024 №602 про перерахування продавцю грошових коштів в розмірі 15 000,00 доларів США, як передоплату за товари;

- Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 01.11.2024 №678 про перерахування продавцю грошових коштів в розмірі 59 966,60 доларів США, як передоплату за товари;

- Сертифікат походження товару від 06.11.2024 №С243361072150030 про країну походження товарів Китай;

- Митну декларацію Китаю від 13.10.2024 №021720240000257791 оформлену для вивезення товарів до України за ціною 71 097,60 доларів США;

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія);

- Коносамент від 04.11.2024 № APU045094 про перевезення товарів водним транспортом з Китаю до порту Гданськ у Польщі;

- Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 10.12.2024 №5653432643 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Інвойс компанії перевізника Maersk A/S (Данія) від 10.12.2024 №5653432644 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів водним транспортом;

- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 17.12.2024 №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 393 841,08 грн., а також 7 130,26 доларів США;

- Залізничні накладні УМВС від 20.12.2024 №№2151557520 2151557553, 2151557652, 2151557736, 2151557835 про перевезення товарів залізничним транспортом з порту Гданськ у Польщі до залізничної станції у м. Тернополі;

- Товарно-транспортні накладні CMR від 10.01.2025 №№0020, 2247, 3404, 6205, 7646 згідно з якими товари були доставлені із залізничної станції у м. Тернополі до Черкаської митниці;

- Лист позивача від 06.12.2024 про оплату товарів;

- Виписку з бухгалтерської документації позивача - видаткові накладні про реалізацію ідентичних товарів в Україні;

- Відомості з мережі Інтернет щодо ціни ідентичних товарів на ринках у Китаї;

- Технічні дані про товари від 30.12.2023;

- Декларацію митної вартості.

Перевіривши вищезазначені документи, відповідач 11.01.2025 направив декларанту електронне повідомлення №1086267, у якому зазначив, що заявлені декларантом документи містять неточності та зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач листом від 11.01.2025 у відповідь на електронне повідомлення повідомив, що всі наявні документи додані до митної декларації.

11.01.2025 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА902080/2025/000002/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів визначена за резервним методом на рівні 1,07 доларів США/кг, джерело інформації митна декларація від 28.01.2024 №24UA902080800304U5.

11.01.2025 на підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902080/2025/000002/2.

Позивач вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Разом з тим митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а, адміністративне провадження №№ К/9901/7255/21, від 01.12.2023 у справі № 810/3766/16.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що при проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, відповідачем встановлено розбіжності.

Так, у рішенні № UA902080/2025/000002/2 митний орган як підстави для коригування митної вартості товару зазначив:

В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до пункту 5 статті 54, пункту 1,4 статті 337, 320 Митного кодексу України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості:- Відповідно п. 2.1. зовнішньоекономічного договору від 08.06.2018 №1055, якість товару, що поставляється за цим контрактом, має підтверджуватись сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, однак декларантом не надано сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, які передбачені п.2.1. зовнішньоекономічного договору від 08.06.2018 №1055, щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару;- Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 08.06.2018 №1055, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов`язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. - Відповідно до зовнішньоекономічного договору від 08.06.2018 №1055 та інвойсу від 09.10.2024 № JA241009 зазначено, що товар постачається на умовах FOB - TIANJIN (Китай). Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс 2020 термін FOB означає, що продавець виконує своє зобов`язання щодо поставки товару, розміщуючи його на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження протягом погодженого часу та за умови належного повідомлення покупця. Покупець несе всі витрати пов`язані з товаром із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження для партії оцінюваного товару таким портом є TIANJIN (Китай).

Поставка має бути здійснена «у спосіб, прийнятий у порту». Сторони мають дотримуватись звичаїв порту щодо фактичних заходів, яких необхідно вжити під час розміщення товарів на борту. Завдання із завантаженням товарів виконують стивідорні компанії. У контейнерних перевезеннях перевізник незмінно отримує товар на контейнерному терміналі та завантажує товар на борт судна. Для партії оцінюваного товару даною компанією є Мерск Україна ЛТД.

Відповідно до наданих документів митного оформлення, а саме рахунку від 10.12.2024 №5653432643 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 10.12.2024 №5653432644 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції завантаження товару на борт судна в порту TIANJIN (Китай) та митниці не заявлені. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.-Для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 10.12.2024 №5653432643 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 10.12.2024 №5653432644 від імені MAERSK A/S;3a результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено: Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 7130,26 дол. США. В рахунку від 10.12.2024 №5653432644 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1071,34 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 58,92 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 10.12.2024 №5653432644 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню. Відповідно до відомостей коносамента від 04.11.2024 № АРU045094, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт TIANJIN (Китай) Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничних накладних від 20.12.2024 № 21515557520, №2151557553, №2151557652, №2151557835, №2151557736 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) Мостиська (Україна), що свідчить пор наявність операцій перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного та залізничний вид транспорту. В наданих до митного оформлення рахунку від 10.12.2024 №5653432643 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 10.12.2024 №5653432644 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів. Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження, обробку є самостійними поняттями складових митної вартості, кожна з яких повинна додаватись до ціни товару, якщо не була до неї включена.- в рахунку від 10.12.2024 № 5653432643 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом ЗО днів. В рахунку від 10.12.2024 № 5653432644 від імені MAERSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 11.01.2025 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. До митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 13.10.2024 № 021720240000257791 без перекладу в зв`язку з чим відомості зазначені в них не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями. З врахуванням норм ст. 254 Митного кодексу України, до митного оформлення документи подаються українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Згідно ч. 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.Зважаючи на вищевикладене, у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантаження/вивантаження та які пов`язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.В зв`язку з вищевикладеним, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На підставі статті 254 Митного кодексу України прошу надати переклад митної декларації країни відправлення (Китаю).На підставі ч. 6 статті 53 митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, у тому числі на усунення обставин визначених ч.З статті 53 та ч.2 статті 58 Митного кодексу України. Листом від 11.01.2025 ПП «Будпостач» повідомив митницю про неможливість надання інших додаткових документів. Таким чином, станом на 10:26 11.01.2025 року термін надання митниці додаткових документів у декларанта зупиняється відповідно до вимог статті 255 Митного кодексу України. Відповідно до положень статті 55 митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Враховуючи наявні у митниці відомості станом на 11.01.2025, встановлено наступне. В наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості наявні розбіжності та обставини, які не було усунуто (щодо наявності яких митниця повідомила декларанта електронним повідомленням). Враховуючи вищевикладене, в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості що підтверджують числові значення всіх обов`язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Зважаючи на вищевикладене наявні обставини, визначені ч. 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо. Обраний декларантом метод визначення митної вартості за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в ст. 58 глави 9 Митного кодексу України. Згідно п. 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно ч. 2 статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно ч. 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не достовірні, не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч. 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю якщо декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. Відповідно ч. З статті 57 Митного Кодексу України, у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі наявності у декларанта об`єктивних, документально підтвердження даних, що піддаються обчисленню, які можливо використати для визначення митної вартості за другорядними методами згідно з положеннями ст. 59 і 60 Митного кодексу України, декларанту запропоновано повідомити про це митницю письмово. На виконання вимог ч. 3, 4 ст. 57 Митного кодексу України, між декларантом та митницею проведено консультацію з додержанням вимог щодо її конфіденційності. Декларанту було запропоновано надати митниці об`єктивні, документально підтверджені данні, що піддаються обчисленню, які можливо використати для визначення митної вартості за другорядними методами згідно з положеннями ст. 59 і 60 Митного кодексу України, на що декларантом повідомлено митницю про відсутність у нього такої інформації. В ході проведення консультації встановлено, що у митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України. У митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей подібних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 60,61 Митного кодексу України. Методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані щодо оцінюваних товарів так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст. 62,63 Митного кодексу України. У митниці наявна інформація щодо митної вартості товарів з подібними характеристиками на рівні 1,07 дол. США/кг, по відношенню до оцінюваних товарів мають однакову країну виробництва, подібні за фізичними характеристиками, завдяки чому можуть виконувати однакові функції та бути комерційно взаємозамінними, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період з часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів на співставних умовах поставки та комерційних рівнях, митну вартість яких було визнано митницею за МД від 28.01.2024 № 241ІА902080800304и5.Відповідно до статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість партії оцінюваного товару визначено за резервним методом визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаній митницею митній вартості товару відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України. Для розрахунку митної вартості за резервним методом визначення митної вартості, митницею взято за основу митну вартість товарів з подібними характеристиками на рівні 1,07 дол. США/кг, та враховано обсяг партії оцінюваних товарів, який становить 108970 кг нетто. Митна вартість, визначена за резервним методом, становить: Товар №1 - 1,07x108970 = 116597,90 дол. США. Декларанту запропоновано визначити митну вартість партії товару за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України, використовуючи наявну у митниці інформацію. Джерело інформації: щодо товарів: МД від 28.01.2024 № 240А902080800304и5.Відповідно до п.2 ч. З ст. 52 Митного кодексу України декларант має право письмово звернутись до митниці щодо випуску товару у вільний обіг під надання гарантій у порядку встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 52 Митного кодексу України, декларант має право у порядку визначеному главою 4 МКУ оскаржити рішення митниці щодо коригування митної вартості.

За правилами ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. 42.

Щодо зазначення відповідачем у графі 33 рішення «Відповідно п. 2.1. зовнішньоекономічного договору від 08.06.2018 №1055, якість товару, що поставляється за цим контрактом, має підтверджуватись сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, однак декларантом не надано сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В той же час, сертифікат якості (відповідності) не входить до переліку документів, визначеного ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів.

Таку ж правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 23.10.2023 у справі № 810/690/17, провадження № К/9901/42594/18: « 17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено».

Сама по собі обставина ненадання сертифікату якості (відповідності) не свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених ч. З ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зазначення відповідачем у графі 33 рішення «Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 08.06.2018 №1055, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням та маркування»; «Відсутні відомості про операції завантаження товару на борт судна в порту TIANJIN (Китай) та митниці не заявлені», суд зазначає наступне.

Відповідно до прайс листа від 05.09.2024, проформи інвойсу від 05.09.2024 №JA20240820, комерційної пропозиції від 05.09.2024, комерційного інвойсу від 09.10.2024 №JA241009 товари поставляються на умовах поставки FOB порт TIANJIN (X1NGANG) Китай правил Інкотермс 2020.

Разом з тим, відповідно до умов поставки FOB правил Інкотермс 2020 поставка «Франко- борт» означає, що продавець здійснює поставку товару покупцю коли товар поставлений на борт судна.

Згідно з обов`язками продавця «А2 Поставка» Продавець повинен поставити товар шляхом розміщення товару на борту судна, номінованого покупцем у пункті завантаження.

У пункті «А8 Перевірка/пакування/маркування» визначено, що Продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки. Продавець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для йога перевезення.

Відтак, вартість упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням, а також вартість завантаження товару на борт судна включена у ціну товарів, оскільки згідно з правилами Інкотермс за умов поставки FOB продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару та поставити на борт судна.

Суд зазначає, що Митним законодавством України не передбачено, що у комерційному інвойсі, окрім ціни товару, мають вказуватися відомості, з яких складається ціна, зокрема відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням та маркування.

Щодо зазначення відповідачем у графі 33 рішення «Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 7130,26 дол. США. В рахунку від 10.12.2024 №5653432644 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1071,34 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 58,92 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 10.12.2024 №5653432644 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.», суд зазначає наступне.

У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 17.12.2024 №43 (див. додаток 15) вказано вартість перевезення товарів, зокрема у доларах США:

- Оформлення документації у Гданську, Польща - 58,92 доларів США;

- Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1071,34 доларів США;

- Залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль - Мостиська на кордоні Польща/Україна, яка становить 6000,00 доларів США, що разом у доларах США за територією України становить 7 130,26 доларів США.

Отже, відомості у графі 21 ДМВ (декларації митної вартості) (див. додаток 26) тау довідці про транспортні витрати, що обраховувалися у доларах США є однаковими та складають 7 130,26 доларів США. 34.

При цьому повідомляємо, що декларант у графі 21 ДМВ до витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, що обраховані у доларах США, додав вартість залізничних перевезень.

Додавання до послуг вивантаження, навантаження та обробки товарів вартості залізничного перевезення, які обраховані в доларах США, викликані неможливістю внесення у декларацію митної вартості, що формується у митному органі автоматично, два рази послуг з перевезення товарів, а саме вартості перевезення водним транспортом у гривнях та вартості перевезення залізничним транспортом у доларах США.

Декларант у графу 20 ДМВ вказав витрати на перевезення у гривнях, тому записати витрати у доларах США на перевезення товарів залізничним транспортом немає можливості.

В той же час, митний орган у графі 33 спірного рішення не послався на обставини, що декларант не додав до митної вартості послуг з перевезення товарів залізничним транспортом, яка становить 6000,00 доларів США, що заявлені у ДМВ як вартість послуг навантаження/вивантаження товарів.

Відтак, вартість залізничного перевезення додана позивачем до вартості витрат з вивантаження, завантаження ті оформлення документів, які також обраховані у доларах США.

Щодо зазначення відповідачем у графі 33 рішення «В наданих до митного оформлення рахунку від 10.12.2024 №5653432643 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 10.12.2024 №5653432644 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.», суд зазначає наступне.

У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 17.12.2024 №43 вказано вартість перевезення товарів, зокрема у доларах США:

- Оформлення документації у Гданську, Польща - 58,92 доларів США;

- Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1071,34 доларів США.

В інвойсі компанії перевізника Maersk A/S (Данія) від 10.12.2024 № 5653432644 також вказані ці відомості: Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1071,34 доларів США.

Саме у вартість операційних послуг терміналу у порту Гданська, Польща у розмірі 1071,34 доларів США включено вартість вивантаження товарів із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FOB правил Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.

Щодо зазначення відповідачем у графі 33 рішення «в рахунку від 10.12.2024 № 5653432643 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом ЗО днів. В рахунку від 10.12.2024 № 5653432644 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 11.01.2025 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.», суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що посилання митного органу на ненадання відомостей про оплату транспортних послуг, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, на яку посилається відповідач, стосується оплати товарів, а не транспортних послуг.

Суд зазначає, що сама по собі обставина ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. З ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів: тобто, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 40.

При цьому, відповідач не навів докази про те, як обставини про ненадання відомостей про оплату послуг перевезення товарів свідчать про наявність сумнівів у правильності заявленої митної вартості.

Також, слід врахувати правову позицію Верховного Суду, що зазначена у постанові від 11.06.20219 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №К/9901/42425/18, «Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв 'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару».

Викладене вище кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, що зазначена у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, адміністративне провадження № К/9901/1233/17 «колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей».

При цьому слід врахувати, що відповідачу були надані документи щодо перевезення товарів та вартості послуг перевезення, які не містять підстав для сумніву у відповідача щодо правильності заявленої митної вартості, а саме:

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія);

- Коносамент від 04.11.2024 № APU045094 про перевезення товарів водним транспортом з Китаю до порту Гданськ у Польщі;

- Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 10.12.2024 №5653432643 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Інвойс компанії перевізника Maersk A/S (Данія) від 10.12.2024 №5653432644 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів водним транспортом;

- Залізничні накладні УМВС від 20.12.2024 №№2151557520 2151557553, 2151557652, 2151557736, 2151557835 про перевезення товарів залізничним транспортом з порту Гданськ у Польщі до залізничної станції у м. Тернополі;

- Товарно-транспортні накладні CMR від 10.01.2025 №№0020, 2247, 3404, 6205, 7646 згідно з якими товари були доставлені із залізничної станції у м. Тернополі до Черкаської митниці;

- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 17.12.2024 №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 3 93 841,08 грн., а також 7 13 0,26 доларів США.

Також слід врахувати правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, та визначив, що якщо законом не визначені доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо зазначення відповідачем у графі 33 рішення «До митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 13.10.2024 № 021720240000257791 без перекладу в зв`язку з чим відомості зазначені в них не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями», суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що експортна декларація країни відправлення не входять до переліку документів, визначеного ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 04.11.2020 у справі № 815/648/17, адміністративне провадження № К/9901/18485/18, встановлено, що частиною 2 статті 53 Митного кодексу України встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Декларація країни відправлення не є документом, що підлягає обов`язковому поданню при митному оформленні товарів.

Таким чином, сама по собі обставина ненадання перекладу експортної декларації Китаю не свідчить, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

Щодо визначення митної вартості імпортованих позивачем за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 1,07 доларів США/кг, застосувавши джерело інформації - митну декларацію від 28.01.2024 №24UA902080800304U5, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. 50.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 07.12.2023 у справі №380/23618/21, адміністративне провадження № К/990/18887/22, визначено, що «пунктом 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України врегульовано, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування».

Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, зазначив, що «у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9473/19, адміністративне провадження № К/9901/22323/20 встановлено: Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Верховний суд у постанові від 10.05.2023 у справі №815/1780/17, касаційне провадження №К/9901/45694/18, зазначив, що колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

У постанові від 12.10.2021 у справі № 300/3386/20, касаційне провадження № К/9901/33581/21, Верховний суд зазначив, що «дотримання умов прийняття рішення про визначення митної вартості в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування».

Згідно з комерційним інвойсом від 09.10.2024 №JA241009 ціна товарів становить 71 097,60 доларів США на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) Китай правил Інкотермс 2020, що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту TIANJIN (XINGANG) в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну, що імпортовані в Україну.

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість, відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за ягницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень ч.2 ст.55 МК України.

Ненаведення в рішенні митного органу будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної вартості товару не дає можливості встановити правильність такої вартості.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МКУ).

Так, суд зауважує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування другорядних методів можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування основного.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.53 МК України, у відповідача є право витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за першим методом за ціною договору, тільки тоді коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №826/5868/16.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Отже, висновки Черкаської митниці про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Крім того, відповідачем ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд констатує, що декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 МК України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий товар.

Поряд з цим судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, зазначені відповідачем у спірних рішеннях обставини не можуть бути підставою для витребування додаткових документів, оскільки виключно на підставі частини третьої статті 53 МК України митний орган може витребувати додаткові документи.

Поряд з цим суд враховує, що згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18 у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

З оскаржуваного рішення судом вбачається, що відповідач не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено подання позивачем разом з митною декларацією від 11.01.2025 № 25UA902080800093U7 необхідних та додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідач в електронному повідомленні зобов`язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.

Суд зазначає, що документи подані декларантом (позивачем) за переліком, передбаченим частиною другою статті 53 МК України, а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його ціни) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару.

Таким чином, беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці від 11.01.2025 №UA902080/2025/000002/2 про коригування митної вартості товарів.

Суд вважає, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 5896,99 грн, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Будпостач" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 11.01.2025 №UA902080/2025/000002/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, код ЄДРПОУ ВП 44005652) на користь Приватного підприємства "Будпостач" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 314, код ЄДРПОУ 24267110) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5896 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн 99 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.