Ухвала суду № 127300788, 12.05.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2025 рокум. Ужгород№ 640/15801/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2019 відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 10.03.2025 року вказану справу прийнято до провадження суддею Рейті С.І. та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.03.2025 року до суду надійшло клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Необхідність проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження обгрунтована складністю справи, характером спірних правовідносин та необхідність всебічного та повного з`ясування обставин справи.

Крім того, вказує, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позбавить відповідача можливості оскарження рішення в касаційному порядку.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши необхідні для його розгляду матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України)про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1 статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, суд вирішує питання щодо провадження, за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.

Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також при вирішенні поданого представником відповідача клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44,46,47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.

Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 25.07.2019 року в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають виходу зі спрощеного у загальне позовне провадження, а також потребують розгляду справи з викликом сторін.

Також, суд звертає увагу, що під час спрощеного провадження сторони матимуть можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді, а суд матиме можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та наявним у справі доказам.

Разом з тим, задоволення заяви представника відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.І. Рейті