Ухвала суду № 127299076, 12.05.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

12 травня 2025 р.Справа № 120/11697/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Цим рішенням зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 22 січня 2021 року по 26 грудня 2023 року включно перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 40, виданої Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 19 липня 2024 року, врахувавши при цьому раніше виплачені суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору.

17 січня 2025 року судом видано виконавчі листи № 120/11697/24.

25 квітня 2025 року позивачем подано до суду заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Така заява обґрунтована тим, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року набрало законної сили 31 грудня 2024 року, у зв`язку із чим 20 січня 2025 року ОСОБА_1 отримав виконавчі листи № 120/11697/24.

Проте, як зазначає позивач, в грудні 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, яку зареєстровано в суді апеляційної інстанції 23 січня 2025 року.

За результатами розгляду апеляційної скарги Сьомий апеляційний адміністративного суду постановою від 24 березня 2025 року залишив таку скаргу без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін.

У зв`язку із тим, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили не 31 грудня 2024 року, як про те зазначено у виконавчих листах, а з дня прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції (тобто 24 березня 2025 року), позивач позбавлений можливості пред`явити згадувані вище виконавчі листи до примусового виконання.

За наведених обставин ОСОБА_1 вважає, що слід визнати виконавчі листи № 120/11697/24, що видані Вінницьким окружним адміністративним судом 20 січня 2025 року, такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою від 28 квітня 2025 року заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, призначено до розгляду в судовому засіданні на 05 травня 2025 року.

Проте, в судове засідання, призначене на 05 травня 2025 року сторони не з`явилися.

При цьому ухвалу суду від 28 квітня 2025 року отримано стягувачем та боржником, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет.

Відповідно до частини 3 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

За таких обставин суд вирішив розгляд заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, здійснювати у письмовому провадженні.

Розглянувши подану заяву, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Так, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а частиною третьою цієї ж статті передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 КАС України).

Отже, наведені вище положення передбачають можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Так, суд установив, що після видачі 17 січня 2025 року виконавчих листів № 120/11697/24 з`ясувалось, що відповідачем в грудні 2024 року подано до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року.

При цьому подана апеляційна скарга зареєстрована Сьомим апеляційним адміністративним судом 23 січня 2025 року.

За результатами розгляду поданої апеляційної скарги Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 березня 2025 року таку скаргу залишив без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін.

Тобто, станом на 17 січня 2025 року (дата видачі виконавчих листів) рішення суду першої інстанції від 28 листопада 2024 року не набрало законної сили, а, отже, і виконавчі листи в цьому випадку не могли бути видані.

Відтак суд вважає, що виконавчі листи № 120/11697/24 від 17 січня 2025 року були видані помилково.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки виконавчі листи № 120/11697/24 від 17 січня 2025 року видано помилково, тобто на підставі рішення, яке на той час ще не набрало законної сили, тому наявні підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Отже, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, слід задовольнити.

Керуючись статтями 248, 256, 374 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчі листи № 120/11697/24, що видані Вінницьким окружним адміністративним судом 17 січня 2025 року, такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович