Рішення № 127298243, 07.05.2025, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/73/25

Провадження № 2/144/116/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2025 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Магдяк Н.І.,

секретаря судового засідання Дудник С.Р.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Т.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 125363 від 18.12.2023, у розмірі 15865,02 грн, укладеним між відповідачем та ТОВ «КРЕДІПЛЮС».

В позовній заяві зазначається, що 18 грудня 2023 року між ТОВ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит N 125363.

14.06.2024 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 14062024 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому Право грошової Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає, належне ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" Право грошової Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 14.06.2024 до договору факторингу № 14062024 від 14.06.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15865,02 грн, з яких: 10667,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4697,02 сума заборгованості за процентами, 501,00 сума заборгованості за комісією.

Ухвалою судді від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

31.03.2025 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що кредитний договір із первісним кредитором ОСОБА_1 не укладав, кошти не отримував, а відтак зобов`язання не виникли. Зокрема як вбачається із наявних паперів, у жодному з них не зазначено ані телефонного номера відповідача, куди мав би був відправлений одноразовий ідентифікатор для підписання договору, ані номера його банківського рахунка, куди б мали бути перераховані кошти. Відтак, цифри та літери під назвою «ідентифікатор» на сторінках договору із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові відповідача аж ніяк не свідчать про те, що цей ідентифікатор був направлений на його телефонний номер та взагалі, що цей набір є таким ідентифікатором, направлявся на якийсь телефонний номер, тим більш, належний відповідачеві. У глосарії договору містяться поняття заяви про надання кредиту та заяви про отримання кредиту, однак, серед договірних умов вони серед складових договору не фігурують. Копій таких паперів, у яких, перш за все, мав би бути зазначений банківський рахунок позичальника, до позову не надано. Відтак, у матеріалах справи відсутні докази укладання договору відповідачем та виконання його з боку кредитодавця. Відповідно абсолютно безпідставне вимагання коштів з відповідача. Окрім наведеного, договір не є укладеним і внаслідок його непідписання кредитодавцем, як у порушення закону, так і всупереч договірним умовам. Кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Кредіплюс» укладений не був та, відповідно, не породив взаємних прав та обов`язків, які у подальшому могли б бути передані за факторинговими договорами та виконання яких відповідачем вимагає позивач у своєму позові. Повернення виконаного при неукладенні договору законом не передбачено, що виключає задоволення позовних вимог. У зв`язку з цим для задоволення позову немає підстав.

10.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задоволити позов у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. У відповіді зокрема вказується, що верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через інформаційно-телекомунікаційну систему Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Первісного кредитора та доступний, зокрема, через сайт Первісного кредитора та/або відповідний додаток чи інші засоби. Позичальник здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на сайті Первісного кредитора, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Первісного кредитора здійснює реєстрацію заявника на сайті Первісного кредитора і формує Особистий кабінет Позичальника. У момент введення коду на сайті Первісного кредитора Позичальник направляє Первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду Кредитний договір вважається підписаним. Для укладення Кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій, направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. У відповідності до умов Кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні Кредитного договору 0975339056 (мобільний номер зазначений в главі 7 Кредитного договору). Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом 3е403ссе 18.12.2023 о 11:00:12, що зазначено на кожній сторінці кредитного договору. Номер картки НОМЕР_1 вказаний Позичальником при укладенні Кредитного догвору (номер картки також і зазначений в главі 7 Кредитного договору). Відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердженння або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів.

16.04.2025 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивачем на підтвердження свої тверджень не додано заявку ні до позову, ні до відповіді на відзив. Відповідачеві належить інший номер телефону НОМЕР_2 . Крім того, у розділі договору VII "Реквізити сторін" ці цифри значаться як фінансовий, а не телефонний номер. Не надає позивач і повного номера зазначеного у договорі рахунку/картки НОМЕР_1 . Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду письмовій заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Позивачем суду надано Договір про споживчий кредит N 125363 від 18 грудня 2023 р., в якому сторонами значаться ТОВ "Кредіплюс" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник).

Відповідно до п. п. 2.1. Кредитного договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/ терміни, що визначені Договором

Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов`язки сторін обумовлені умовами Кредитного договору.

14.06.2024 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 14062024 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому Право грошової Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає, належне ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" Право грошової Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до реєстру боржників від 14.06.2024 до договору факторингу № 14062024 від 14.06.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15865,02 грн, з яких: 10667,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4697,02 грн. сума заборгованості за процентами, 501,00 сума заборгованості за комісією.

Відповідно п. 1.3. Договору факторингу ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію, передбачену чинним законодавством, про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15"... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 14.06.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно поданого розрахунку заборгованості за Кредитиним договором №125363 від 18.12.2023 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄАПБ» за кредитним договором № 125363 в розмірі 15865,02, з яких: 10667 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4697,02 грн сума заборгованості за процентами, 501 грн сума заборгованості за комісією.

Однак представник позивача зазначив суду, що ОСОБА_1 кредитний договір із ТОВ «ФК «Кредіплюс» взагалі не укладав. Зазначаючи зокрема, що відповідач ОСОБА_1 , 1955 року народження, користується кнопковим телефоном, не має доступу та не обізнаний із користуванням інтернет- ресурсами. Вже виходячи із однієї цієї обставини, не міг укласти електронний договір шляхом викладеного у ньому алгоритму послідовних дій потенційного позичальника як-то реєстрація електронного кабінету, ознайомлення із договірними умовами в електронному вигляді, зробити відповідну заявку, підписати його одноразовим ідентифікатором тощо. У листопаді 2023 року відповідач загубив свій паспорт (у який було вкладено ідентифікаційний код).

У лютому 2025 року відповідач отримав поштою позовну заяву, після чого звернувся за правничою допомогою, в рамках надання якої адвокатом Ткаченко Т.В. обґрунтовано позицію відповідача про неукладеність ним кредитного договору з ТОВ «ФК «Кредіплюс» та недоведеність протилежного позивачем.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписамистатті 639ЦК України передбачено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України«Про електроннукомерцію» (далі - Закон).

Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зістаттею 5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульованоЗаконом України «Про електронну комерцію»таЗаконом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до частин 3 і 6 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень статей 12,81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правиламистатті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною першоюстатті 77ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що кредитний договір він не укладав із ТОВ «ФК «Кредіплюс». Крім того, у справі відсутні докази видачі кредитів та отримання коштів у розмірі, заявленому позивачем.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надало суду жодних доказів вчинення ОСОБА_1 таких дій, як надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію», заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. Також позивачем не надано суду доказів проведення ідентифікації ОСОБА_1 при вході в особистий кабінет, у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

На підтвердження надання відповідачу кредиту за № 125363 від 18.12.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало копію розрахунку заборгованості по вказаному кредитному договору. Однак суду не надано доказів надання (перерахування) коштів, по вказаному кредитному договору.

Разом із тим, розрахунки заборгованості не є первинними бухгалтерськими документами та не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номера картки, які б давали можливість встановити факт перерахування ТОВ «ФК «Кредіплюс» коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннямиЗакону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

При цьому відповідно до пункту 5.5. Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Отже, якщо виписка з рахунку відповідає зазначеним вимогам, то такий документ може бути доказом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09.11.2018 у справі № 910/1580/18, від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування коштів ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 125363 від 18.12.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано, хоча позивач був зобов`язаний подати суду всі наявні в нього докази на підтвердження обставин, що є підставою його позовних вимог.

Безпідставними суд вважає доводи представника позивача про те, що відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів, оскільки ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права і виконати процесуальні обов`язки, здійснювати їх з метою, з якою вони визначені законом.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволення, так як є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні статтей 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України для задоволення позову.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст.12,13,76-81,141,178, 259,263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення буде виготовлено та підписано 12 травня 2025 року.

Суддя