Постанова № 127298167, 13.05.2025, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1302/25

Провадження №:3/138/530/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця В/Ч НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , -

за ч.1 ст.204-1, ч.1 ст.185-10 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2025, о 16 год. 20 хв. по проспекту Героїв,11 в м. Могилів-Подільський Вінницької області, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків пов`язаних з охороною державного кордону, а саме: всупереч ч.2 ст.23 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» ігнорував та ухилився від виконання неодноразово повторювальної та наполегливої законної вимоги капітана ОСОБА_2 надати для перевірки документи, що посвідчують особу, відповідно до п.10 Положення «Про прикордонний режим», яке затверджено Постановою КМ України від 27.07.1998 №1147.

Крім того, до Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №333371, 06.05.2025відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1КУпАП, згідно якого, 06.05.2025 о 16 год. 20 хв. по проспекту Героїв,11 в м. Могилів-Подільський Вінницької області, виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску через річку Дністер, шляхом планування дій щодо незаконного перетинання державного кордону та небажанням проходити військову службу у в/ч НОМЕР_2 , чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991.

В судовезасідання ОСОБА_1 не з`явився,хоча бувналежним чиномповідомлений продень,час тамісце проведеннясудового засідання,що підтверджуєтьсядовідкою провиклик вматеріалах справи.Клопотань провідкладення ненадходило.Згідно заяви в матеріалах справи, вину не визнає.

В підтвердженнявини ОСОБА_1 у вчиненніадміністративних правопорушень,передбачених ч.1ст.204-1,ч.2ст.185-10КУпАП,надано тадосліджено всудовому засіданні: протоколи про адміністративні правопорушення серії ПдРУ №333371, ПдРУ №333372 від 06.05.2025, в яких зазначено обставини правопорушень; рапортами та письмовими поясненнями військовослужбовців Державної прикордонної служби України про обставини вказаного правопорушення; план-схемою до протоколу; копією робочого зошиту №10 начальника відділення моніторингу обстановки; протокол про адміністративне затримання від 06.05.2025.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

У відповідності зіст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 4 частин третьоїстатті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Диспозиція ч.1ст.185-10 КУпАПпередбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги."»

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП - злісна непокора законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

Крім того,відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 333371 від 06.05.2025 за ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно ст.12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що наявні в матеріалах справи докази є недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Згідно протоколупро адміністративнеправопорушеннясерії ПдРУ№333371від 06.05.2025 ОСОБА_1 06.05.2025, о 16 год. 20 хв. по проспекту Героїв,11 в м. Могилів-Подільський Вінницької області, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску через річку Дністер, шляхом планування дій щодо незаконного перетинання державного кордону та небажанням проходити військову службу у в/ч НОМЕР_2 .

До протоколу про адміністративне правопорушення додано, як доказ на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, письмові пояснення помічника начальника впс-начальника відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_3 та СІПС відділення моніторингу обстановки впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_4 .

Разом зтим,дані рапорти,які засвоєю природоює внутрішнімидокументами,містять загальніформулювання. У розумінні ст. 251 КУпАП такі рапорти не можуть вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а.

Інших доказівв підтвердженнянаявності об`єктивноїсторони адміністративногоправопорушення вдіях ОСОБА_1 ,а самеспроби незаконногоперетину державногокордону України, будь- яким способом поза пунктами пропуску, суду не надано.

Таким чином, дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що у справі відсутні докази, які у своїй сукупності доводять спробу ОСОБА_1 на незаконний перетин кордону за зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи місце виявлення, а також той, факт, що місцем проживання останнього є м. Могилів-Подільський.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

При накладенні стягнення за ч.1 ст.185-10 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу відносно якої складено протокол, ступінь вини, майновий стан, обставин, що обтяжують його відповідальність не встановлено, обставиною, що пом`якшує відповідальність є щире розкаяння винного, і вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст.27, ст. 40-1, ч.1 ст.204-1, ч. 1 ст. 185-10, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП , -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави (стягувач - військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, що знаходиться по АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Справу проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 в частині вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП (протокол серії ПдРУ №333371 від 06.05.2025) закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір врозмірі605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України,050, призначення платежу «судовий збір»).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя І.М.Савкова