Рішення № 127298122, 13.05.2025, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/412/25

2/134/230/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 травня 2025 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося всуд ізпозовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 625, 00 гривень та судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.12.2023 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1355993. Відповідачу було надано кредит в розмірі 5000,00 грн. кредит надався строком на 360 днів, зі сплатою 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту.

14 жовтня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14102024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права грошової вимоги. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 40625, 00 грн. з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 35625, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, який не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Враховуючи, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором не виконав та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо можливого розгляду справи за його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового засідання 15 квітня 2025 року та 13 травня 2025 року повідомлявся на адресу, яка вказана у відповіді № 1210218 від 19.03.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов до суду не подав.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 13 травня 2025 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставіст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силуст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Так, судом встановлено, що 25 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальність «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1355993 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Відповідно до п. 1.1. даного Договору зазначено, що укладання цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході протягом періоду обслуговування в Товаристві.

Так, згідно п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконувати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту складає 5000 гривень (п. 1.3. Договору); строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів 30 днів (п. 1.4. Договору); стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору (п. 1.5.1. Договору); знижена процентна ставка 0,010 % в день та застосовується відповідно до умов.

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту.

Договір № 1355993 від 25.12.2023 року про надання кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора К783. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Р299.

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано лист № 20241104-1950 від 04.11.2024 року від ТОВ «Пейтек Україна», відповідно до якого між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 25.12.2023 року на суму 5000 гривень, призначення платежу зарахування на картку НОМЕР_1 (номер даної картки вказаний в Договорі № 1355993, а саме в п. 2.1.).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1355993 від 25.12.2023 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 40625 грн. з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 35625 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Таким чином між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

У ст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1статті 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст.526,527 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач 25.12.2023 року підписав договір № 1355993 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримав від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» суму позики в розмірі 5000,00 гривень на картковий рахунок. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.

Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» прав первісного кредитора у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

14.10.2024 року у відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» за Договором Факторингу № 14102024. Відповідно до п. 1.1. Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги (п. 1.2. Договору Факторингу).

Дані відомості підтверджуються самим договором факторингу № 14102024 від 14 жовтня 2024 року, Актом прийому передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу № 14102024 від 14 жовтня 2024 року, витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024 року, де зазначений відповідач ОСОБА_1 , номер кредитного договору 1355993 від 25 грудня 2023 року, сума заборгованості за основною сумою боргу 5000 гривень, сума заборгованості за відсотками 35625 гривень, сума заборгованості разом 40625 гривень.

Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язання.

Однак, суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним договором позики.

Відповідно до частини 5статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно ізЗаконом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пунктом 17розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір № 1355993 був укладений 25 грудня 2023 року, тобто, після внесення змін доЗакону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пунктом 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування»не поширюється на вказаний кредитний договір.

Отже, відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1статті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах першій та другійстатті 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п. 1.5.1. договору, щодо встановлення денної процентної ставки у 2,50 % у порядку ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»є нікчемною.

За змістом ч. 5ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»максимальної денної процентної ставки 1 %.

Суд не застосовує до розрахунку заборгованості знижену процентну ставку 0,010 % в день, яка передбачена п. 1.5.2. Договору, оскільки у суду відсутні відомості про те, що відповідачем виконані умови надання такої зниженої процентної ставки (не надано ні позивачем, ні відповідачем доказів). А саме, що відповідач до 24.01.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатив кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснив часткове дострокове повернення кредиту. У випадку невиконання Споживачем (відповідачем по справі) умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною ставкою на звичайних умовах, що передбачені цим Договором.

Оскільки судом стандартна процентна ставка, яка зазначена в п. 1.5.1. Договору кредиту визнана нікчемною, то суд застосовує процентну ставку, яка визначена Законом України «Про споживче кредитування», а саме 1%.

Так, 5000,00 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) х 1,00 % = 50,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).

Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 25.12.2023 року (дату видачі кредиту) по 19.12.2024 року, що становить в сукупності 360 днів.

Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором № 1355993 від 25.12.2023 року, становить 18000,00 грн. (50 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 360 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість).

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору № 1355993 від 25.12.2023 року, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, проценти за користування, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 18000 гривень, а всього 23000 грн. необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 101558 від 21.02.2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3028 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1714, 15 грн. (3028 грн. х 56,61 %).

Керуючись ст. 12,76,77,78,79,80,81,141,211,223,263, 265,285, 289 ЦПК України,

ст.11,16,215,216,509,525,526,530,546,610,625,629,638,639,1052,1054 ЦК України,Законом України «Про споживче кредитування»,Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ),на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) суму заборгованості за Кредитним договором № 1355993 від 25 грудня 2023 року в розмірі 23000 (двадцять три тисячі) гривень 00 копійок, з яких: - 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумую боргу; 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок сума заборгованості за відсотками; - 0 гривень сума заборгованості за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) - судовий збір у сумі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) гривень 15 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя