Ухвала суду № 127296318, 09.05.2025, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/326/25

Провадження по справі №1-кп/498/70/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза № 12024162390000846 від 04.12.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

встановив:

В провадженні Великомихайлівського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза № 12024162390000846 від 04.12.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2025 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04 березня 2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

06.05.2025 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження, так як на день розгляду справи існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. 04.03.2025 року в підготовчому судовому засіданні відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , судом обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 03.05.2025. Відповідно до вказаного рішення суду, обвинувачена ОСОБА_4 мала перебувати під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, як в ході досудового розслідування так і під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, ОСОБА_4 систематично порушувала вимоги рішення суду про застосування до неї вказаного запобіжного заходу не виконуючи покладені на неї обов`язки, а саме: не покидати місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 22:00 до 06:00 год., не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, тобто порушувала заборону залишати житло у певний період доби. Так, відповідно до інформації, наданої ВнП №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, яким здійснювалося виконання ухвали суду про застосування до ОСОБА_4 даного запобіжного заходу, встановлено що остання 28.03.2025, 10.04.2025, 11.04.2025, 13.04.2025, 17.04.2025, 19.04.2025, 20.04.2025, 21.04.2025, 23.04.2025 та 28.04.2025 була відсутня за місцем проживання в нічний час доби, покидала с. Поплавку Роздільнянського району без дозволу прокурора чи суду, та не повідомила прокурора та суд про зміну свого місця проживання. Згідно пояснень, наданих обвинуваченою працівникам поліції 15.04.2025 та 02.05.2025 встановлено, що ОСОБА_4 порушувала умови домашнього арешту без поважних причин (за виключенням періоду з 10.04.2025 по 18.04.2025 перебувала на лікуванні). Таким чином, наявні обгрунтовані підстави вважати, що продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідно до вимог ст. 177 КПК України не забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи викладене виникла необхідність обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 більш жорсткого запобіжного заходу ніж домашній арешт. Метою та підставою застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в ході досудового розслідування та судового розгляду встановлено наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, те що обвинувачена ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв`язку з тим, що остання обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, та те, що обвинувачена ОСОБА_4 після вчинення злочину зникла з місця його вчинення, добровільно до правоохоронних органів не звернулася, з метою подальшого переховування та ухилення від кримінальної відповідальності, а також систематично порушувала умови застосованого до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Також, наявним є ризик передбачений п. 3 ч. 1. ст. 177 КПК України, що обвинувачена ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, адже останні проживають в одному населеному пункті з обвинуваченою, а саме в с. Поплавка Роздільнянського району Одеської області. Разом з тим, наявним є ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачена ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки остання неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, вироком Великомихайлівського районного суду від 21.01.2025 засуджена за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі за вчинення крадіжки в жовтні 2023 року, та у провадженні судів на даний час перебуває ще два кримінальні провадження за обвинуваченням останньої у вчиненні умисних кримінальних правопорушень. Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи невідворотність та ймовірний строк покарання у разі доведення її винуватості, а також особу обвинуваченої, яка ніде не працює, враховуючи те, що перебуваючи на свободі вона може переховуватися суду, негативно впливати на потерпілу та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти заявленого прокурором клопотання стосовно обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила ще раз обратий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначила, що в цей раз вона надасть точну адресу її перебування.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти заявленого прокурором клопотання стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки не згодна з обґрунтуванням клопотання прокурора. Зазначила, що прокурорром не доведені ризики впливу її підзахисної на свідків, а також не довено ризику можливого переховування її підзахисної від суду.

Розглянувши підстави заявленого клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника обвинуваченої, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.ст.131-132 КПК Українизапобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Відповідно доп.5ч.2ст.183КПК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04 березня 2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_4 систематично порушувала вимоги рішення суду про застосування до неї вказаного запобіжного заходу не виконуючи покладені на неї обов`язки, а саме: не покидати місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 22:00 до 06:00 год., не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, тобто порушувала заборону залишати житло у певний період доби. Так, відповідно до інформації, наданої ВнП №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, яким здійснювалося виконання ухвали суду про застосування до ОСОБА_4 даного запобіжного заходу, встановлено що остання 28.03.2025, 10.04.2025, 11.04.2025, 13.04.2025, 17.04.2025, 19.04.2025, 20.04.2025, 21.04.2025, 23.04.2025 та 28.04.2025 була відсутня за місцем проживання в нічний час доби, покидала с. Поплавку Роздільнянського району без дозволу прокурора чи суду, та не повідомила прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, має не зняту, не погашену судимість та не відбуте покарання, перебуваючи на свободі може переховуватися суду, негативно впливати на потерпілу та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 , необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1ст.177 КПК Українита прокурором доведено, що перебуваючи на волі обвинувачена ОСОБА_4 , може переховуватись від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Обставин, передбачених ч.2ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Відповідно до п.2 ч.5ст.182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, відповідно до вимог п.2 ч.5ст.182 КПК України, з врахуванням тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, її майнового стану, суд вважає необхідним визначити розмір застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб., який у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

Отже враховуючи,вищевикладене судприходить довисновків,що клопотанняпрокурора про обраннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 відповідає вимогам КПК України та підлягає задоволеню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194-199, 369-372, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурораРоздільнянської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснообвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням її в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 06 липня 2025 року включно.

Одночасно визначитирозмір застави,як запобіжногозаходу,достатнього длязабезпечення виконанняобвинуваченою ОСОБА_4 обов`язків,передбачених КПКУкраїни у розмірі30(тридцяти)розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (ТУ ДСА України в Одеській області), призначення платежу: застава за обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження № 1-кп/498/70/25, справа № 498/326/25.

Обвинувачена звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора та суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 5) заборонити спілкуватися з потерпілою, свідками та учасниками кримінального провадження.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також,якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 194 КПК України зобов`язати прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.

Вікласти судовезасідання покримінальному провадженю,внесеному вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза № 12024162390000846від 04.12.2024року,за обвинуваченням ОСОБА_4 увчинені кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.194КК України на 30 червня 2025 року на 11:00 год.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику.

Ухвала підлягає апеляційному оскарженню згідно вимог діючого законодавства.

Суддя ОСОБА_1