Рішення № 127295306, 08.05.2025, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/60/25

2/609/121/2025

08 травня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Катерняк О.М.

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О., позивачки ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Гурника В.О., представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служби у справах дітей Шумської міської ради - Гаврилюк В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Шумської міської ради, Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 20 січня 2025 року адвокат Гурник Віктор Олександрович, який діє від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до Шумського районного суду Тернопільської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітніх дітей, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Шумської міської ради, Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

2. Позов обґрунтовано тим, що 03 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі в подружжя народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області у цивільній справі №609/887/21 від 05 жовтня 2021 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наразі спільно проживають зі своєю матір`ю в с. Васьківці Кременецького району у будинку, який на праві приватної власності належить батькам позивачки. Діти відвідують школу та дитячий садочок, куди їх відводить і звідки забирає мама, а також бере участь у різноманітних заходах та зборах, багато часу приділяє навчанню та розвитку дітей. Батько жодного разу ні до дитячого садочку, ні до школи не приходив, не цікавився навчанням, успіхом та розвитком дітей, тобто як один з батьків дітей взагалі не приймає участі у життя дітей, не займається вихованням, фізичним та розумовим розвитком, не проводить з ними часу. Позивачка зверталась до Шумського районного суду Тернопільської області із заявами про видачу судового наказу про стягнення з відповідача в її користь аліментів на утримання малолітніх дітей. Судом вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття. Оскільки відповідач аліменти у добровільному порядку не сплачував, вказані судові накази було передано на примусове виконання до Солом`янського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Із розрахунку, наданого Солом`янським ВДВС вбачається, що станом на 29 листопада 2024 року у відповідача у межах виконавчого провадження НОМЕР_7 (про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ) наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 42767,89 грн. Разом з цим, у межах виконавчого провадження НОМЕР_8 (про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 ) станом на квітень 2024 року наявна заборгованість у розмірі 52841 грн. У зв`язку із нехтуванням відповідачем виконанням свого обов`язку щодо утримання своїх малолітніх дітей та сплати аліментів, державним виконавцем вжито ряд наступних заходів, зокрема: внесено відомості про ОСОБА_2 до Єдиного реєстру боржників, винесено постанову про накладення штрафу від 07.05.2024 року, встановлено тимчасове обмеження у праві полювання та керування транспортним засобом, накладено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Таким чином, відповідач нехтує своїм обов`язком щодо утримання малолітніх дітей, жодні заходи чи обмеження не сприяють зміні ставлення ОСОБА_2 . Позивачка звернулась до Служби у справах дітей Шумської міської ради із заявою про надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . За результатами розгляду заяви, повного та всебічного дослідження всіх обставин та документів, служба у справах дітей Шумської міської ради дійшла висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відтак позивачка просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, з огляду на те, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів боржником, але не більше 100% заборгованості, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення (несвоєчасну) сплату аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 52841 грн, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 42767,89 грн.

Крім того, просить стягнути з відповідача в її користь сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

3. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що у них з відповідачем є двоє дітей віком 7 і 4 роки, син навчається в 2 класі, а дочка відвідує дитячий садочок, проте відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків, останній раз спілкувався з дітьми в травні 2021 року, коли молодшій дитині, доньці, виповнилось 11 місяців, доньку бачив всього три рази за 5 років, дочка не знає батька. З сином проживав до двохрічного віку, якщо б сьогодні син зустрівся з батьком, то не впізнав би його. Батько зовсім не бере участі в житті дітей, здоров`ям дітей не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, тоді як вона зі своєї сторони ніяких перешкод йому у цьому не чинить. Востаннє аліменти отримувала від виконавчої служби дуже давно.

4. Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гурник В.О. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю з підстав, наведених в позовній заяві.

5. В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служби у справах дітей Шумської міської ради - Гаврилюк В.Г. пояснила, що позивачка рік тому звернулась у службу з цим питанням, двічі розгляд відкладався через неявку відповідача, звертались у службу у справах дітей Солом`янської районної адміністрації у м. Києві для проведення зустрічі з батьком дітей, однак останній був відсутній за адресою реєстрації місця його проживання. Відтак, за результатами розгляду заяви, повного та всебічного дослідження всіх обставин та документів комісія склала висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

6. В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що працює в Шумській міській раді, старостою с.Васьківці, проживає за адресою АДРЕСА_1 та є сусідкою позивачки, живе через дорогу. Відповідача давно не бачила, востаннє більше 3 років тому. Взагалі батька дітей позивачки бачила кілька разів, батька їм повністю замінив дідусь, батько позивачки. Їй відомо, що батько дітей зовсім не допомагає нічим, не відвідує, не цікавиться їх життям. Як посадова особа (є старостою с.Васьквці з 2021 року) не має ніяких претензій до мами, діти доглянуті, ростуть в нормальній атмосфері, мама піклується про дітей, про батька нічого повідомити не може, оскільки з сусідами не контактував, в старостат не звертався.

7. В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є сестрою позивачки, проживає в м.Тернополі, їй відомо, що колишній чоловік сестри не цікавиться життям дітей, участі у їх вихованні не приймає, востаннє його бачила на хрестинах доньки. Вона приїжджає в село до сестри 2-3 рази щомісяця, дочка ніколи не згадує про батька, а син не пам`ятає як батько виглядає та нічого не може пригадати про батька, не має ніяких приємних спогадів. На запитання, чи батько дітей намагався зв`язатись по телефону, щоб поспілкуватись з дітьми, повідомила, що таких випадків не було, що ніхто йому не перешкоджає у спілкуванні з дітьми, однак він не дає ні коштів, ні подарунків дітям, пояснює таку його поведінку небажанням бути батьком, витрачати свій час та інші ресурси на дітей. За дітей повністю піклується тільки її сестра та її батьки.

8. В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює програмістом та проживає в сусідньому селі Рохманів, з позивачкою є подругами з 1 класу, з відповідачем познайомилась під час реєстрації їх шлюбу, востаннє бачила відповідача в 2017 році, на хрестинах сина, не чула і не бачила, щоб батько приїжджав до дітей, діти гарні, але батько ними не цікавиться, фінансово не підтримує, їй не відомо, щоб батько намагався зв`язатись з дітьми, а позивачка йому перешкоджала.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

9. Ухвалою суду від 23 січня 2025 року відкрито провадження за даним позовом, призначено підготовче засідання на 18 лютого 2025 року.

10. Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року підготовче засідання відкладено на 11 березня 2025 року через неявку відповідача.

11. Ухвалою суду від 11 березня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 01 квітня 2025 року.

12. Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року судовий розгляд відкладено на 29 квітня 2025 року через неявку відповідача.

13. У судовому засіданні, яке призначене на 29 квітня 2025 року оголошено перерву до 08 травня 2025 року, у зв`язку з неявкою відповідача.

14. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили, пояснень з приводу позову не надали.

15. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання вкотре не з`явився, хоча судом вживались заходи щодо його належного повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, зокрема шляхом надсилання за зареєстрованою адресою проживання ухвали суду, судової повістки про виклик до суду, однак відповідно до трекінгу АТ Укрпошта та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, вбачається, що поштове відправлення повертається до суду з відміткою «Повертається: адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, відповідача про розгляд справи було повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

16. Відповідно до вимог ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

17. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

18. Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 грудня 2016 року, який було зареєстровано Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Даний шлюб було розірвано відповідно до заочного рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2021 року у цивільній справі №609/887/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

19. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, підтверджується, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Шумськ Шумського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

20. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), підтверджується, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Шумськ Шумського району Тернопільської області, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

21. Із довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №620 від 09.11.2021, виданої старостою Шумської міської ради вбачається, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи: позивачка - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 , сестра - ОСОБА_6 .

22. Старостою с. Васьківці Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області Іриною Горобець, в присутності сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та заявниці ОСОБА_1 , 07 травня 2024 року складено Акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 . В акті йдеться про те, що сім`я проживає у житловому будинку загальною площею 75,84 кв.м. та користується земельною ділянкою 0,38га, також у володінні мають легковий автомобіль, утримують кури, свині, кролі. ОСОБА_1 проживає разом із дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в будинку ОСОБА_9 , ОСОБА_8 - особи з інвалідністю 3 групи. ОСОБА_1 сама займається вихованням дітей, її колишній чоловік ОСОБА_2 , зі слів сусідів, до сім`ї не приїжджає більше 2 років, участі у вихованні дітей не бере, зі слів заявниці матеріально не допомагає.

23. Відповідно до довідки №50 від 22.05.2024, виданої Шумським опорним закладом загальної середньої освіти Шумської міської ради вбачається, що мама учня ОСОБА_3 , ОСОБА_1 багато уваги приділяє навчанню та вихованню сина, постійно приводить і забирає його зі школи, приймає активну участь у різноманітних класних заходах. ОСОБА_1 відвідує усі батьківські збори і онлайн зустрічі. Батько хлопчика, ОСОБА_2 , ніколи не був присутній на зборах і зустрічах, жодного разу не провідував сина у школі, не цікавився його шкільним життям, його успіхами.

24. Довідкою №01-14/08 від 08.05.2024, виданою Шумським ясла-садком «Сонечко» підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно на даний час відвідує цей заклад.

25. У довідці №01-01/09 від 20.05.2024, виданій Шумським ясла-садком «Сонечко», міститься інформація про те, що ОСОБА_1 дійсно щоденно приводить свою дочку ОСОБА_4 в ясла-садок і забирає її, багато уваги приділяє вихованню дівчинки, бере активну участь в різноманітних заходах, які стосуються освітнього процесу, цікавиться питаннями навчання та виховання. Батько дитини, ОСОБА_2 , жодного разу життям донечки у садочку не цікавився, не провідував її, не приносив подарунків.

26. Згідно із копією судового наказу №609/520/20, виданого Шумським районним судом Тернопільської області 27 травня 2020 року та витягом із інформації про розгляд справ Шумським районним судом, розміщеної на сайті судової влади України вбачається, що вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і проводити до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26.05.2020.

27. Крім того, згідно із копією судового наказу №609/1008/20, виданого Шумським районним судом Тернопільської області 28 вересня 2020 року та витягом із інформації про розгляд справ Шумським районним судом, розміщеної на сайті судової влади України вбачається, що вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки, у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і проводити до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24.09.2020.

28. 16 червня 2020 року державним виконавцем Солом`янського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаражою Є.Г. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_7 від 19.06.2020 на підставі судового наказу Шумського районного суду Тернопільської області №609/520/20 від 03.06.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50% щомісячно.

29. В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів НОМЕР_7, наданий Солом`янським відділом ДВС у місті Києві за №203755 від 29.11.2024, відповідно до якого слідує, що з 26.05.2020 по листопад 2024 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.05.2024 становить в загальному розмірі 42767,89 грн.

30. 22 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Солом`янського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заболотньою С.М. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_8 від 22.10.2020 на підставі судового наказу Шумського районного суду Тернопільської області №609/1008/20 від 28.09.2020 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошові сумі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і проводити до досягнення дитиною повноліття починаючи з 29.09.2020.

31. В матеріалах справи наявний Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів НОМЕР_8, наданий Солом`янським відділом ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за від 18.04.2024, відповідно до якого слідує, що з 26.05.2020 по березень 2024 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.04.2024 становить в загальному розмірі 52841 грн.

32. Судом встановлено, що ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників, у зв`язку з тим, що станом на 18.04.2024 у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів по судовому наказу Шумського районного суду Тернопільської області №609/520/20 від 03.06.2020, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 18.04.2024 за період з 01.04.2022 по 01.04.2024 становить 30239,81 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

33. У зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, на боржника ОСОБА_2 накладено штраф на користь стягувача ОСОБА_1 у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 9071,94 грн, що підтверджується постановою про накладення штрафу ВП НОМЕР_7 від 07.05.2024, винесеною головним державним виконавцем Солом`янського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташовою В.І.

34. Крім того, ОСОБА_2 встановлено тимчасове обмеження у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №609/520/20 від 03.06.2020, що підтверджується постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання ВП НОМЕР_7 від 18.04.2024, винесеною головним державним виконавцем Солом`янського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташовою В.І.

35. Також, ОСОБА_2 встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №609/520/20 від 03.06.2020, що підтверджується постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду ВП НОМЕР_7 від 18.04.2024, винесеною головним державним виконавцем Солом`янського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташовою В.І.

36. Також, ОСОБА_2 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №609/520/20 від 03.06.2020, що підтверджується постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП НОМЕР_7 від 18.04.2024, винесеною головним державним виконавцем Солом`янського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташовою В.І.

37. Стороною позивача до матеріалів справи долучено Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя міста Київ, відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителів села Васьківці Кременецького району Тернопільської області, затверджений Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради від 30 серпня 2024 року №1089. У висновку встановлено, що малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в с. Васьківці Кременецького району Тернопільської області, перебувають на утриманні та вихованні матері ОСОБА_1 , яка багато часу приділяє їх вихованню. Діти здорові, на медичні обстеження та лікування з`являються у супроводі матері. Мати дітей ОСОБА_1 розлучена, незаміжня, офіційно працює медичною сестрою відділу інфекційного контролю комунального некомерційного підприємства Шумської міської ради «Шумська міська лікарня», має стабільний дохід, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, постійно підтримує зв`язок з працівниками закладів освіти і виховання, цікавиться життям дітей у закладах, систематично відвідує батьківські збори, зустрічі, бере активну участь у класних та різноманітних заходах. Сім`я ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 разом із батьками позивачки, мають домашнє господарство. З часу звернення (червень 2024 року) ОСОБА_1 до комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Шумської міської ради (комісія) не надходила будь-яка інформація відносно ОСОБА_2 з даного питання. На засідання комісії 22 липня 2024 року та 22 серпня 2024 року не з`явився. Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Шумської міської ради від 22 серпня 2024 року та інші документи, керуючись Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 №866 (із змінами), виконавчий комітет Шумської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя міста Київ відносно малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителів с. Васьківці Кременецького району Тернопільської області.

38. Стороною позивача надано Розрахунок пені за прострочення сплати аліментів по ВП НОМЕР_7, відповідно до якого загальна сума заборгованості за аліменти за період з 01 червня 2020 року по 27 грудня 2024 року становить 42767,89 грн, а розмір пені за прострочення сплати аліментів за цей період становить 212323,53 грн, та враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості за аліментами, стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості, тобто 42767,89 грн, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, яка регламентує, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

39. Крім того, надано Розрахунок пені за прострочення сплати аліментів по ВП НОМЕР_8, відповідно до якого загальна сума заборгованості за аліменти за період з 01 червня 2020 року по 16 січня 2025 року становить 52841 грн, а розмір пені за прострочення сплати аліментів за цей період становить 487648,00 грн, та враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості за аліментами, стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості, тобто 52841 грн, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, яка регламентує, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

ІV. Оцінка Суду.

40. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

41. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

42. Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

43. Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

44. Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

45. Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

46. За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

48. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

49. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

50. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

51. Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

52. Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

53. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

54. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

55. Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

56. Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

57. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

58. У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

59. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Підставою для позбавлення батьківських прав позивачем зазначено, що відповідач не приймає участі у вихованні їх спільних малолітніх дітей, не цікавиться та не спілкується з ними, не сплачує аліменти на утримання сина та доньки.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

60. Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

61. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином, суд констатує безумовне право батьків на виховання дітей, однак, вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає доведеним той факт, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує батьківські обов`язки щодо належного виховання та розвиту малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . До суду було надано висновок органу опіки і піклування про доцільність його позбавлення батьківських прав.

Оцінивши докази в їх сукупності, а саме те, що відповідач жодним чином не бере участі у вихованні, утриманні малолітніх дітей, не навідує їх, не спілкується та не сплачує аліменти на їх утримання, зазначені факти, як кожен окремо так і в сукупності, свідчать про свідоме усунення та нехтування батьком своїми обов`язками, ухиляння від виконання батьківських обов`язків по догляду та утриманню малолітніх дітей.

Тому, суд доходить висновку, що слід позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд доходить висновку, що саме рішення про позбавлення батьківських прав відповідає якнайкращим інтересам дітей, не позбавляє можливості піклуватися про них їх батьком за його бажанням, та за правилами статті 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дітей.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей, слід зазначити наступне.

62. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

63. Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

64. Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

65. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

66. Частиною першою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

67. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

68. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Оскільки відповідач не сплачує позивачці аліменти на утримання спільних малолітніх дітей, у зв`язку з чим має заборгованість зі сплати аліментів: по ВП НОМЕР_7 за період з травня 2020 року по листопад 2024 року в розмірі 42767,89 грн; по ВП НОМЕР_8 за період з травня 2020 року по березень 2024 року в розмірі 52841 грн, вказаний розрахунок у встановленому законом порядку відповідач не оскаржував, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за вказані періоди.

Суд погоджується з доводами та розрахунками сторони позивача.

Позивачкою заявлені позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів по ВП НОМЕР_7 за період з травня 2020 року по листопад 2024 року, що становить 1% за кожен день прострочення і дорівнює 212323,53 грн. З врахуванням вимог ч.1 ст. 196 СК України позивачка просить стягнути пеню в розмірі 42767,89 грн.

Крім того, позивачкою заявлені позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів по ВП НОМЕР_8 за період з травня 2020 року по березень 2024 року, що становить 1% за кожен день прострочення і дорівнює 487648 грн. З врахуванням вимог ч.1 ст. 196 СК України позивачка просить стягнути пеню в розмірі 52841 грн.

Відповідач, в свою чергу, не надав суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості зі сплати аліментів, визначений державним виконавцем в розрахунках від 18 квітня 2024 року та від 29 листопада 2024 року, а також не спростував визначений позивачем у зв`язку з такою заборгованістю розмір пені, а відтак наданий позивачем розрахунок розміру неустойки (пені), за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

69. З огляду на викладене вище та вимоги статті 196 СК України суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивачки в цій частині у повному обсязі, та стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за несплату аліментів: у розмірі 42767,89 грн за ВП НОМЕР_7 та у розмірі 52841 грн за ВП НОМЕР_8, тобто у розмірі, що не перевищує 100 відсотків розміру заборгованості.

70. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

71. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

72. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

73. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

74. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо стягнення судового збору.

75. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Відтак, за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №71928251 від 16.01.2025.

Таким чином, оскільки позов у частині позбавлення батьківських прав задоволено у повному обсязі, з відповідача в користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

76. Крім того, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Згідно з ч.ч.1,6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, оскільки позов у частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено у повному обсязі, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

77. Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

78. Відповідно до ч. 1 ст. 134 УПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

79. Відповідно до частин 1, 2 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частиною 1 статті 26 Закону статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

80. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 16 травня 2024 року; ордером на надання правничої допомоги від 16 травня 2024 року; орієнтовним розрахунком суми гонорару (вартості послуг) за надану правову допомогу.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В матеріалах справи наявний орієнтовний розрахунок суми гонорару (вартості послуг) за надану правову допомогу позивачці ОСОБА_1 адвокатом Гурником В.О., відповідно до якого підлягає сплаті 15000 грн, фактично сплачено 15000 грн.

81. Разом з тим, згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивачки докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги поза судовим засіданням, враховуючи принцип співмірності суд вважає, що на користь позивачки з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 15000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 15, 16, 44, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 134, 137, 141, 223, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 549 ЦК України, ст.ст. 7, 141, 150, 155, 164, 165, 166, 180, 181, 196 СК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Винести заочне рішення.

2.Позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Шумської міської ради, Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити повністю.

3.Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) по відношенню до його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

4.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 42767,89 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 89 коп. по виконавчому провадженню НОМЕР_7.

5.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання спільної малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 52841 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сорок одна) гривня по виконавчому провадженню НОМЕР_8.

6.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

7. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в дохід держави 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 13 травня 2025 року.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК