Вирок № 127292338, 13.05.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/9398/25 пр. № 1-кп/759/1353/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 72025102300000032 від 30 квітня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Кочерів, Радомишльського р-н., Житомирської обл., зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,,

сторони: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується в незаконному придбанні з метою збуту, а також транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів за таких обставин.

Всупереч правилам ч. 1 ст. 128 ГК України, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», абз. 3 ч. 4 ст. 11, ч. 1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції чинній на момент вчинення правопорушення) (далі - Закон № 481/95-ВР), п/п. 14.1.107 п. 14.1, п/п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14, п. 215.1 ст. 215, п. п. 226.1, 226.2, 226.9 та 226.11 ст. 226 ПК України, п 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 № 1251, п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII у редакції чинній на момент вчинення правопорушення (далі - Закон № 222-VIII) ОСОБА_5 , бажаючи отримати дохід та збагатитися незаконним способом, вирішив вчинити кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, пов`язане із незаконним обігом підакцизних товарів, у порушення установленого законодавством України порядку здійснення підприємницької діяльності.

ОСОБА_5 , визначивши вчинення злочину одним із джерел для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, переслідуючи корисливі цілі, спрямовані на протиправне збагачення, відчуваючи свою безкарність, діючи умисно, посягаючи на встановлені чинним законодавством України суспільні відносини у сфері господарської діяльності, не будучи суб`єктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення торгівлі підакцизними товарами (тютюновими виробами), що передбачено п. 212.1.1 ст. 212, ст. 215, п.п. 226.1, 226.9 ст. 226 ПК України, всупереч порядку, встановленому ст. ст. 9, 11, 15 Закону Закон № 481/95-ВР та Законом № 222-VIII, діючи умисно з корисливих мотивів, незаконно придбав з метою збуту, а також транспортував з цією ж метою незаконно виготовлені тютюнові вироби.

Так, на початку листопада 2024 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 через мобільний телефон за допомогою додатку «Telegram», доєднався до невстановленої досудовим розслідуванням спільноти, учасникам якої пропонували здійснити придбання тютюнових виробів різноманітних торгових марок без марок акцизного податку. Після ознайомлення із наявними у відповідній спільноті оголошеннями у ОСОБА_7 виник умисел на придбання з метою подальшого збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.

З метою реалізації власного злочинного умислу, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про незаконність походження тютюнових виробів, які не мали відповідних документів щодо їх походження та не були марковані марками акцизного податку, не будучи зареєстрованим як суб`єкт господарювання та не маючи передбачених чинними нормативно-правовими актами дозвільних документів, достовірно знаючи про те, що придбання з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів є кримінально караним діянням, шляхом здійснення телефонного дзвінка за наявним у телеграм-каналі номером мобільного телефону домовився із невідомою йому особою щодо придбання за готівкові кошти тютюнових виробів марки «Прима», в кількості 2400 пачок.

Надалі, у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 19.11.2024 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 4, ОСОБА_5 придбав у невстановленої під час досудового розслідування особи тютюнові вироби без марок акцизного податку марки «Прима», в кількості 2400 пачок.

У подальшому, ОСОБА_5 , переслідуючи мету особистого збагачення, у порушення податкового законодавства та законодавства щодо державного регулювання виробництва і обігу тютюнових виробів, не будучи суб`єктом господарювання та без реєстрації як платник акцизного податку, не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, достовірно знаючи про незаконність походження останніх, завантажив їх до транспортного засобу марки «TOYOTA», модель «CAMRY», 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , на якому здійснив подальше транспортування незаконно виготовлених тютюнових виробів з метою збуту зацікавленим мешканцям міста Києва.

19.11.2024 року в ході проведення обшуку вказаного транспортного засобу марки «TOYOTA», модель «CAMRY», 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: м. Ірпінь, вул. Чайковського, 21, виявлено та вилучено тютюнові вироби марки «Прима», в кількості 2400 пачок.

Сигарети, які були вилучені під час обшуку автомобіля марки «TOYOTA», модель «CAMRY», 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , являються тютюновими виробами, відносяться до підакцизних товарів, не відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети». Загальні технічні умови» (ГОСТ 3935-2000, IDT), та не придатні до реалізації на території України.

Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 204 КК України.

30 квітня 2025 року між прокурором ОСОБА_8 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_9 у присутності захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, до розгляду якої суд невідкладно перейшов.

За даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та кінцевої правової кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 204 КК України, ОСОБА_5 зобов`язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного злочину. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинений ним злочин, а саме у вигляді штрафу в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн., та отримана згода обвинуваченого на призначення такого покарання. В угоді передбачені інші обов?язки обвинуваченого, наслідки укладення такої угоди, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана тільки державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив останню затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений, якого підтримав захисник, в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, в обсязі сформульованого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн., заявивши, що здатен реально виконати всі взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд шляхом проведення опитування сторін провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_10 узгодженого сторонами цієї угоди покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким, дані про його особу, який характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що усуває сумніви в його осудності. Окремо суд враховує поведінку обвинуваченого після вчиненого і під час судового розгляду, яка наповнена жалем з приводу вчиненого. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_10 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжує покарання, не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, на які посилалися і сторони в угоді, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_7 в умовах без ізоляції, призначивши йому узгоджене в угоді покарання за вчинений ним злочин у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 204 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 та 615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 30 квітня 2025 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_11 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 квітня 2025 року покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн.

Заходи забезпечення щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили: зразки та тютюнові вироби - знищити; транспортний засіб марки «Тойота» чорного кольору, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, ключі від нього (постанова старшого детектива про визнання речовими доказами від 19 листопада 2024 року) - повернути законному володільцю; інші - - зберігати при матеріалах провадження

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 6 739 грн. 84 коп. - стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СУДДЯ ОСОБА_12