Ухвала суду № 127292227, 13.05.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-п/243/28/2025

Номер справи 243/2291/25

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

«13» травня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хаустової Т.А.

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні, в залі судових засідань № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 квітня 2025 року у справі № 243/2291/25,-

В СТ АН ОВ ИВ :

02 травня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 квітня 2025 року у справі № 243/2291/25, обґрунтовуючи заяву тим, що заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 квітня 2025 року позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволені.

Заочне рішенняСлов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від02.04.2025року булоотримане узареєстрованому електронномукабінеті уЕлектронному суді.Зазначає,що вінта ОСОБА_3 є власникамиквартири заадресою: АДРЕСА_1 ,яка з2005року булавідключена відцентралізованого опалення. Договору наотримання відпозивача послугна теплопостачанняквартири неукладалося,листів абоінших документіввід позивачапро наданняпослуг опаленнямісць загальногокористування вбудинку неотримував. З приводу опалення місць загального користування, повідомив, що під`їзд будинку за адресою: АДРЕСА_1 не опалюється, та не обладнаний опалювальними приладами. У будинку наявна одна ізольована від теплопередачі тепла труба. Послуги з опалення місць загального користування в будинку за адресою: АДРЕСА_2 взагалі не надаються.

В зв`язку з викладеним, просить суд поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 квітня 2025 року №243/2291/25 та призначити справу до нового розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 квітня 2025 року у справі №243/2291/25 за позовною заявою ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2025 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було розглянуто цивільну справу №243/2291/25 за позовною заявою ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Згідно з ч.2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заочне рішенняСлов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті усправі №243/2291/25було ухвалено02квітня 2025року,з заявоюпро переглядзаочного рішення ОСОБА_2 звернувся 02травня 2025року,тому судприходить довисновку,що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення не пропущений.

ОСОБА_2 обґрунтовує заяву про перегляд заочного рішення тим, що квартира була відключена від централізованого опалення. Договору на отримання від позивача послуг на теплопостачання квартири не укладалося, листів або інших документів від позивача про надання послуг опалення місць загального користування в будинку він не отримував. Послуги з опалення місць загального користування, в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , взагалі не надаються.

На обґрунтування своїх доводів ОСОБА_2 долучив до заяви акт приймання-передачі від 01 листопада 2021 року та фотографії під`їзду, що жодним чином не пояснює відсутності обов`язку ОСОБА_2 як власника квартири оплачувати надані послуги за теплову енергію, зокрема, з опалення місць загального користування.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2025 року по справі №243/2291/25 було відкрито провадження, на адресу відповідача направлено зазначену ухвалу разом з позовом та додатками. На адресу суду повернутий конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові № 640/15287/20 від 19 січня 2022 року зазначив: «Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій».

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що « сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту зазначеного закону, для скасування заочного рішення мають бути у наявності одночасно обидві підстави, передбачені ч. 1ст. 288 ЦПК України, а саме:

поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Водночас з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, не мають істотного значення для правильного вирішення спору по справі, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на їх підтвердження, не надано доказів, які б призвели до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що заявником не вказано доказів, які б мали значення для справи, та могли привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №243/2291/25 слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 квітня 2025 року у справі № 243/2291/25- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 13 травня 2025 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова