Ухвала суду № 127291646, 07.05.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12064/13-ц

провадження № 6/753/265/25

У Х В А Л А

"07" травня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі також - заявник) звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що за умовами укладених 23.05.2024 договору факторингу та відступлення прав вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» набуло прав кредитора та усю сукупність прав, належних ТОВ «ОТП Факторинг Україна», за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором та договором іпотеки, а відтак існують визначені законом підстав для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Заявник просив розглянути питання заміни сторони виконавчого провадження без участі його представника, інші учасники справи та виконавець в судове засідання не з`явилися, про розгляд питання повідомлялись у встановленому процесуальним законом порядку.

З огляду на вимоги частини третьої статті 442 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадженняза відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву, додані до неї документи та матеріали цивільної справи № 753/12064/13-ц, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

28.08.2013 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказаним рішенням суд стягнув з позичальника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ML-004/340/2007 в розмірі 6 244 748,98 грн та судові витрати в розмірі 3 441 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 оскаржувала вказане рішення в апеляційному порядку, проте ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.11.2013 у прийнятті апеляційної скарги було відмовлено.

13.12.2013 на виконання рішення суду стягувачу було видано виконавчий лист.

На підтвердження факту наявності виконавчого провадження, відкритого за вказаним виконавчим документом, заявником надано витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження, проте дослідженням цього витягу установлено, що він стосується зовсім іншого боржника, а саме ОСОБА_2

23.05.2024 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (клієнтом) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактором) укладено договір факторингу, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору за плату права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-004/340/2007 від 04.10.2007.

Цього ж числа (23.05.2024) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

Відповідно до умов цього договору первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателювсю сукупність прав, належних йому за договором іпотеки №PCL-004/340/2007, укладеним 04.10.2007 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З.

Факт передачі документів від клієнта до фактора за укладеними ними договорами факторингу та відступлення права вимоги підтверджується актом приймання-передачі документації від 23.05.2024.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом, установленим статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відтакнаявність судового рішення про задоволення грошових вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 512 цього Кодексу кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, які він замінив.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (стаття 18 ЦПК України).

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішень судів та інших органів (посадових осіб), прийнятих на захист прав суб`єктів матеріальних правовідносин.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторонами виконавчого провадження відповідно до статті 15 Закону про виконавче провадження є стягувач і боржник.

Частиною п`ятою цієї норми передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін (виконавчого провадження) виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тлумачення змісту наведених нормативних положень в їх сукупності дає підстави для висновку, що у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора (стягувача), у зв`язку з чим припиняється його статус сторони виконавчого провадження, і його заміна належним кредитором (стягувачем) відбувається на підставі судового рішення (ухвали), яке приймається за результатами розгляду заяви виконавця, заяви вже вибулої сторони виконавчого провадження або самої заінтересованої сторони (правонаступника), що отримала від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Верховний Суд у низці своїх рішень системно проаналізував положення матеріального закону, ЦПК України та Закону про виконавче провадження, якими врегульовані питання матеріального і процесуального правонаступництва, та сформулював правову позицію, суть якої полягає у тому, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження заміна сторони у виконавчому провадженні можлива за наявності відкритого виконавчого провадження (постанови від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

У цих постановах Верховний Суд вказав, що у разі, якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання виконання завдань цивільного судочинства (мети виконання судового рішення)неможливе.

За принципом змагальності цивільного судочинства, який поширюється на усі стадії судового провадження, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких в учасників справи виникає спір (статті 12, 76-82 ЦПК України).

Незважаючи на те, що у розглядуваній заяві зазначено про наявність відкритого виконавчого провадження, в рамках якого здійснюється примусове виконання рішення суду у цивільній справі № 753/12064/13-ц, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Встановлений статтею 12 Закону про виконавче провадження строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа закінчився і питання про його поновлення заявником не ставиться.

З огляду на викладене, вимоги заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження суд вважає недоведеними і на цій підставі відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись статтями 442, 258-261, 353,ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:

Ухвала підписана суддею 08.05.2025.