Ухвала суду № 127286129, 13.05.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3657/25

2-а/214/48/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року суддя Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області та просить суд скасувати постанову серії ДН № 000718 від 09.05.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 175 КУпАП.

Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків: сплати судового збору та зазначення інших підстав для поновлення строку.

До суду 12 травня 2025 року надійшла заява позивача про усунення недоліків: сплати судового збору та клопотання про поновлення строку, де викладені обставини, аналогічні викладеним у тексті адміністративного позову.

Згідно частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати іншіпідстави дляпоновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

На обґрунтування пропущеного строку звернення до суду сторона позивача посилається на наявність постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та подання позову в межах 10-денного строку з дня ухвалення цієї постанови, висновки якої констатували істотне порушення норм процесуального права з цих правовідносин, тому просить поновити пропущений строк.

Перевіривши наведене позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.

Необхідно відзначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 990/330/23 зауважила, що хоча частина восьма статті 169 КАС і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду у разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення. Тож, якщо позов подано з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, позивач має обґрунтувати поважність причин, з яких строк був пропущений (у тому числі, якщо це стосується поведінки учасника справи чи його представника, яка передувала відповідному зверненню) з підтвердженням підстав для поновлення строку належними доказами, а суд першої інстанції, у свою чергу, з`ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними.

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 815/4960/17 Верховний Суд зазначив, що право особи повторно звернутися з позовом після його повернення, що визначено нормами КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом. Сама по собі та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права на звернення до суду у будь-який момент після повернення вперше поданої позовної заяви без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що скасування постанови № ДН № 000718 від 09.05.2024 була предметом розгляду справи № 214/4601/24, у якій рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 14.11.2024 у задоволенні вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року рішення суду від 14.11.2024 скасовано прийнято постанову про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Разом з тим, указана підстава не може бути визнана судом поважною на обґрунтування пропуску строку більше ніж рік за зверненням до суду.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи викладене,оскільки позивачемзазначені вухвалі судунедоліки увстановлений строкповністю неусунуто,суд вважаєнеобхідним позов ОСОБА_1 повернути позивачу.

Керуючись ст. 169 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути позивачу адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення,якщо іншене передбаченоцим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третьогоапеляційного адміністративногосуду протягомп`ятнадцяти днівз дняйого (її)проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено 13 травня 2025 року.

Суддя А.В. Ткаченко