Рішення № 127284732, 12.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2025справа №910/14389/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14389/24

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ),

Business Equipments Limited (Закритого акціонерного товариства «Бізнес Еквіпментс Лімітед»); 71-75 Шелтон Стріт, Ковент-Гарден, Лондон, Англія, WC2H 9JQ (71-75 Shelton Street, Covent Garden, London, England, WC2H 9JQ) та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Еквіпментс Україна» (просп. Рокоссовського Маршала, буд. 6-Б, оф. 88, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 41929902

про звернення стягнення на частку в статутному капіталі та визначення розміру частки в статутному капіталі,

за участю представників:

позивача - Тимошенка А.В. (ордер від 17.03.2025 серія АА №1549866);

відповідачів-1,2 - Халупка В.М. (ордери від 20.01.2025 серія АІ №1797879, №1797889);

відповідача-3 - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , Business Equipments Limited (Закритого акціонерного товариства «Бізнес Еквіпментс Лімітед»; далі - Компанія) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Еквіпментс Україна» (далі - Товариство) про:

- звернення стягнення на предмет застави за договором застави частки учасника у статутному капіталі Товариства від 01.03.2024 (далі - Договір застави), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. 01.03.2024 і зареєстрований в реєстрі за №584, а саме: на частку у розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% у статутному капіталі Товариства, шляхом передачі частки у розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% у статутному капіталі Товариства, у власність заставодержателя - ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 02.01.2023 (далі - Договір позики) в загальному розмірі 20 000 000 грн;

- визначення розміру частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства в розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% від розміру статутного капіталу Товариства.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 02.01.2023 ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено Договір позики, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальника, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 20 000 000 грн (далі - сума позики), та зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк до 28.02.2024 (включно);

- згідно з актом приймання-передачі коштів за Договором позики ОСОБА_2 отримано 20 000 000 грн;

- додатковою угодою від 28.02.2024 до Договору позики внесено зміни до пункту 2 Договору позики та викладено його у новій редакції: «Сума позики, визначена в п. 1 даного Договору, має бути повернута Позичальником Позикодавцю у строк до 14.03.2024 року (включно)»;

- пунктом 2 зазначеної Додаткової угоди сторони погодили, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником за Договором позики позичальник у строк до 01.03.2024 зобов`язується передати позикодавцю у заставу майно, погоджене позикодавцем;

- 01.03.2024 ОСОБА_1 (заставодержатель), ОСОБА_2 (позичальник) і Компанією (заставодавець) укладено Договір застави, за умовами якого заставодавець передає заставодержателю у заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що випливають з Договору позики (з усіма змінами та доповненнями, як укладеними, так і такими, що будуть укладені в майбутньому), частку у статутному капіталі Товариства, зокрема, корпоративні права, що належать заставодавцю як учаснику Товариства, який володіє на праві приватної власності часткою у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, що складає 12 000 000 грн (далі - предмет застави);

- 01.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. (далі - Нотаріус) зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження №31195692 корпоративних прав, що належать заставодавцю як учаснику Товариства;

- станом на визначену Договором позики дату остаточного повернення суми позики (14.03.2024) боргові зобов`язання позичальника не були виконані, у зв`язку з чим ОСОБА_1 як заставодержатель набув право звернення стягнення на предмет застави за Договором застави;

- 26.03.2024 позивачем надіслано ОСОБА_2 та заставодавцю повідомлення про невиконання зобов`язань за Договором позики та необхідність невідкладно погасити заборгованість;

- Нотаріусом 26.03.2024 зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави, проте повідомлення про невиконання зобов`язань за Договором позики залишились без уваги, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 суд звернувся до Державної міграційної служби України із запитом про зареєстровані місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207.

Від Державної міграційної служби України 11.12.2024 на запит суду надійшла відповідь від 04.12.2024 №6.2-13979/6-24, в якій вказано, що зазначені у запиті відомості стосовно ОСОБА_2 , зокрема, відсутність дати народження, місця народження, не дають змогу ідентифікувати, та, як наслідок, здійснити перевірку зазначеної особи за обліками ДМС.

13.12.2024 суддею Марченко О.В. здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якого адреса реєстрації ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.08.2025; зобов`язано ОСОБА_1 подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у двох примірниках та позовної заяви з додатками у двох примірниках в термін до 03.02.2025.

Представником Компанії 22.01.2025 Халупком Вячеславом Михайловичем подано суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; з матеріалами даної справи останній був ознайомлений 27.01.2025.

Компанія 29.01.2025 подала суду клопотання про прискорення розгляду справи, оскільки 27.01.2025 уповноважений представник Компанії Халупко В.М. ознайомився з матеріалами справи та отримав всі необхідні документи, у тому числі позовну заяву з додатками, зміст якої є зрозумілим, у зв`язку з чим Компанія заявляє про відсутність необхідності перекладу позовної заяви з додатками та її направлення до Королівства Великобританії та Північної Ірландії, про що також свідчить викладена на нотаріальному бланку заява власника 100% акцій Компанії ОСОБА_2 ; відповідач-2 заінтересований у якнайшвидшому розгляді справи та просить суд призначити підготовче засідання у справі на найближчий можливий день та час.

06.02.2025 представником відповідачів-1,2 подано суду відзив на позов, в якому ОСОБА_2 і Компанія визнають позов в повному обсязі у зв`язку з невиконанням останніми зобов`язань за Договором позики.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 підготовче засідання призначено на 17.03.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 28.04.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 до набрання рішенням з даної справи законної сили вжито заходи до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на корпоративні права Товариства, а саме - на частку Компанії у розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% в статутному капіталі Товариства;

- заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам Міністерства юстиції України, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства стосовно внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства.

Товариство 25.04.2025 подало суду заяву про визнання позову.

У підготовчому засіданні 28.04.2025 суд розглянув клопотання Silverill Trading Limited (Сільверілл Трейдінг Лімітед), подане суду 12.03.2025, про залучення останньої до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, мотивоване тим, що наразі нею вчиняються всі можливі дії щодо повернення у власність корпоративних прав на Товариство та враховуючи, що між позивачем та відповідачами знову нібито виник спір щодо права власності на Товариство, яке в дійсності має належати Silverill Trading Limited (Сільверілл Трейдінг Лімітед).

Представники позивача і відповідачів-1,2 у підготовчому засіданні 28.04.2025 заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників позивача та відповідачів-1,2, суд відмовив у задоволенні клопотання Silverill Trading Limited (Сільверілл Трейдінг Лімітед), оскільки станом на момент проведення державних реєстраційних дій правочини, на підставі яких Компанія набула право власності на частку в статутному капіталі Товариства, є чинними, ніким не оспорені та не визнані судом недійсними у передбаченому чинним законодавством України, а тому рішення з даного спору у разі його задоволення жодним чином не вплине на права та обов`язки Silverill Trading Limited (Сільверілл Трейдінг Лімітед).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2025.

Silverill Trading Limited (Сільверілл Трейдінг Лімітед) 09.05.2025 подала суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, та зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у господарській справі №910/4581/24 за позовом Компанії до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу від 10.04.2024 №1030/5 «Про задоволення скарг», а 12.05.2025 подала додаткові пояснення до своєї заяви.

Представники позивача і відповідачів-1,2 у судовому засіданні 12.05.2025 заперечили проти задоволення зазначеної заяви.

Частиною першою статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно з частиною третьою статті 195 провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

31) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пунктом 1 частини першої статті 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, оскільки підготовче провадження у даній справі закрито 28.04.2025 і розгляд справи призначено по суті, з урахуванням того, що Silverill Trading Limited (Сільверілл Трейдінг Лімітед) вже було відмовлено у залученні її до участі у справі як третьої особи, з викладенням відповідних мотивів такої відмови, і вона не є учасником даної справи, суд залишає без розгляду заяву Silverill Trading Limited (Сільверілл Трейдінг Лімітед) про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, і зупинення провадження у даній справі та додаткові пояснення до такої заяви як подані після закінчення встановлених ГПК України процесуальних строків.

Представник Товариства у судове засідання 12.05.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; про розгляд судом даної справи обізнаний.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2025 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів-1,2 оголосив вступне слово та підтримав заяву про визнання відповідача-1,2 позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача і відповідачів-1,2, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники позивача і відповідачів-1,1 виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 12.05.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно зі статтею 233 ГПК України.

Судом відповідно до вимог статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

02.01.2023 ОСОБА_1 (позикодавець) і ОСОБА_2 (позичальник) було укладено Договір позики, за умовами якого:

- позикодавець передає у власність позичальника, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти у сумі 20 000 000 грн та зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у визначений Договором позики строк; позикодавець підтверджує, що передані ним в позику кошти, не є предметом спільної сумісної власності, є особистою власністю позикодавця; згода іншого з подружжя для надання позики не потребується; також позикодавець стверджує, що надання ним грошових коштів в позику не є підприємницькою діяльністю, позикодавець не здійснює професійної діяльності на ринку надання фінансових послуг; позичальник підтверджує, що отримані ним в позику кошти (валютні цінності) не будуть використані на фінансування тероризму в будь-якій його формі, організацію чи допомогу в організації торгівлі людьми, купівлю чи організацію незаконного обігу зброї, наркотичних засобів, на утримання притонів та місць розпусти, на підкуп і давання хабарів будь-яким посадовим і службовим особам або для жодної іншої незаконної діяльності (пункт 1 Договору позики);

- сума позики, визначена в пункті 1 Договору позики, має бути повернута позичальником позикодавцю у строк до 28.02.2024 року (включно) (пункт 2 Договору позики);

- сторони підтверджують, що сума позики, встановлена пунктом 1 Договору позики, отримана позичальником в момент укладення Договору позики, що додатково також підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів, підписаним сторонами (пункт 3 Договору позики);

- позикодавець свідчить, що дійсно є власником грошових коштів, не має обмежень щодо свого права розпорядження грошовими коштами, грошові кошти на момент укладення Договору позики нікому іншому не подаровані, не відчужені іншим способом, права третіх осіб щодо грошових коштів відсутні, питання права власності на грошові кошти не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначених грошових коштів відсутні, грошові кошти не внесені до статутного капіталу юридичної особи (пункт 4 Договору позики);

- позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві суму позики, визначену у пункті 1 Договору позики, без сплати процентів (пункт 5 Договору позики);

- сума позики, встановлена у пункті 1 Договору позики, може бути повернута позичальником позикодавцеві достроково (пункт 6 Договору позики).

02.01.2023 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підписано акт приймання-передачі коштів за Договором позики, згідно з яким ОСОБА_1 передав грошові кошти у сумі 20 000 000 грн, а ОСОБА_2 отримав вказані кошти.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 28.02.2024 було укладено додаткову угоду до Договору позики, відповідно до якої:

- внесено зміни до пункту 2 Договору позики, викладено його а такій редакції: «Сума позики, визначена в п. 1 даного Договору має бути повернута у строк до 14.03.2024 року (включно).» (пункт 1);

- погоджено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником за Договором позики позичальник у строк до 01.03.2024 зобов`язується передати позикодавцю у заставу майно, погоджене з позикодавцем (пункт 2).

01.03.2024 ОСОБА_1 (заставодержатель), ОСОБА_2 (позичальник) і Компанією (заставодавець) було укладено Договір застави, за умовами якого:

- заставодавець передає заставодержателю у заставу як забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що випливають з Договору позики (з усіма змінами та доповненнями, як укладеними, так і такими, що будуть укладені в майбутньому), частку у статутному капіталі Товариства, зокрема, корпоративні права, що належить заставодавцю як учаснику Товариства, який володіє на праві приватної власності часткою у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, що складає 12 000 000 грн (пункт 1.1 Договору застави);

- суть та розмір забезпечених заставою вимог - виконання позичальником перед заставодержателем зобов`язань за Договором позики, зокрема: сплати грошових коштів у сумі 20 000 000 грн до 14.03.2024 (включно), або в інший термін, в т.ч. дострокового погашення у випадках, передбачених Договором позики; сплата пені, штрафних санкцій та можливих збитків, завданих внаслідок прострочення виконання зобов`язань за Договором позики; сплата витрат на звернення стягнення на предмет застави та витрати, пов`язані з його реалізацією; сплата інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги (пункт 1.2 Договору застави);

- відомості про частку учасника у статутному капіталі Товариства (предмет застави): Компанія володіє часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, що складає 12 000 000 грн; у разі припинення участі заставодавця в Товаристві внаслідок виходу заставодавця, припинення заставодавця без правонаступництва, частина вартості майна Товариства пропорційна частці заставодавця у статутному капіталі, що підлягає виплаті заставодавцю стає предметом застави за Договором застави; право власності заставодавця на предмет застави підтверджується договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 22.02.2024 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, посвідченим 22.02.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиновою Н.М. та зареєстрованим у реєстрі за №11,12, та не залежить від наявності чи відсутності відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про щаставодавця, як про учасника Товариства з часткою в розмірі 100% статутного капіталу Товариства (пункт 1.3 Договору застави);

- предмет застави за домовленістю сторін оцінюється ними у сумі 12 000 000 грн (пункт 1.4 Договору застави);

- заставодавець підтверджує, що частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 100%, номінальна вартість якої складає 12 000 000 грн, яка передається в заставу за Договором застави, є повністю сформованою (оплаченою), що підтверджується довідкою Товариства від 29.02.2023 (пункт 1.7 Договору застави);

- право застави виникає з моменту підписання Договору застави (пункт 4.1 Договору застави);

- право застави припиняється виконанням позичальником та/або заставодавцем забезпечених заставою зобов`язань за Договором позики, а також в інших випадках, передбачених приписами статей 28 і 29 Закону України «Про заставу» (пункт 4.2 Договору застави);

- у разі часткового виконання позичальником та/або заставодавцем забезпечених заставою зобов`язань за Договором позики, застава зберігається у первісному обсязі (пункт 4.3 Договору);

- заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця в таких випадках: у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язання за Договором позики; у разі невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання зобов`язання за Договором позики, зробленої на підставі Договору позики або Договору застави; незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання: у разі порушення заставодавцем зобов`язань, визначених пунктом 2.1 Договору застави; у разі будь-якого порушення умов Договору позики, на підставі якого виникло основне зобов`язання; у разі, коли іншою особою розпочато процедуру звернення стягнення на предмет застави; в інших випадках, передбачених Договором застави та/або чинним законодавством України (пункт 5.1 Договору застави);

- звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; у позасудовому порядку; наявність чи відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про заставодавця, як про учасника Товариства з часткою в розмірі 100% статутного капіталу, не впливає на реалізацію заставодержателем свого права на звернення стягнення на предмет застави в судовому та/або позасудовому порядку (пункт 5.2 Договору застави);

- заставодержатель вправі у разі звернення стягнення на предмет застави звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя; рішення суду про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя буде підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заставодержателя, як про учасника Товариства з часткою в розмірі 100% статутного капталу, незалежної від того, які відомості про учасників Товариства містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави (пункт 5.2.1 Договору застави);

- визначені Договором застави способи звернення стягнення на предмет застави не перешкоджають заставодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет застави, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю сторін; у разі, якщо визначені Договором застави та/або чинним законодавством заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог заставодержателя у повному обсязі, заставодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру позасудового врегулювання та звернути стягнення на предмет застави (пункт 5.4 Договору застави);

- Договір застави набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником та/або заставодавцем зобов`язань за Договором позики, вказаних в пункті 1 Договору застави, з урахуванням усіх змін і додатків до Договору позики, яким регулюються вказані зобов`язання (в тому числі щодо продовження строку сплати коштів тощо); Договір застави може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін; зміни та доповнення до Договору застави викладаються в письмовій формі, підписуються належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов`язковим посиланням на Договір застави, та набирають чинності з моменту їх підписання сторонами (пункт 7.1 Договору застави);

- заставодавцю роз`яснено порядок задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави; заставодавець ознайомлений з умовами Договору позики, ніяких заперечень, а також непорозумінь до його положень не має (пункт 7.2 Договору застави);

- сторони згодні з тим, що будь-яка кореспонденція на їх ім`я має надсилатися або цінним або рекомендованим листом або кур`єрською доставкою на зазначені в Договорі застави адреси проживання (місцезнаходження) сторін; для заставодавця адресою для листування може бути (на розсуд заставодержателя) адреса чинного представника або бенефіціара заставодавця в Україні, на момент надіслання відповідного листа; надіслана на виконання Договору застави кореспонденція вважається отриманою сторонами в день її надходження на поштове відділення, що обслуговує адреси для листування заставодержателя, позичальника та заставодавця (чинного представника чи бенефіціара заставодавця на території України), незалежно від того, чи фактично отримали цю кореспонденцію сторони; достатнім доказом отримання сторонами кореспонденції (з приводу виконання зобов`язань за Договором застави або за договорами забезпечення виконання зобов`язань за Договором застави) має сприйматися будь-який поштовий документ (від Укрпошти або приватних поштових чи кур`єрських служб), що підтверджує надходження поштового відправлення до поштового відділення, яке обслуговує відповідні адреси для листування заставодержателя, позичальника та заставодавця (чинного представника чи бенефіціара заставодавця на території України); поштовий документ, згідно з яким позичальник не проживає чи не знаходиться за адресою, вказаною в поштовому відправленні, або поштове відправлення повернулось із відміткою «За закінченням терміну зберігання», має сприйматися як достатній доказ відмови позичальника від виконання свої зобов`язань за Договором застави, відмови позичальника від виконання вимоги про повернення (дострокове повернення) суми позики та штрафних санкцій, та виникнення у заставодержателя права на звернення стягнення на майно за договорами забезпечення; поштовий документ, відповідно до якого заставодавець або чинний представник чи бенефіціар заставодавця в Україні не проживає чи не знаходиться за адресою, вказаною в поштовому відправленні, або поштове відправлення повернулось із відміткою «За закінченням терміну зберігання», має сприйматися як достатній доказ відмови заставодавця від виконання своїх зобов`язань за Договором застави, відмови заставодавця від виконання вимоги про повернення (дострокове повернення) суми позики та штрафних санкцій, та виникнення у заставодержателя права на звернення стягнення на майно за договорами забезпечення (пункт 7.3 Договору застави).

01.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження №31195692 корпоративних прав, що належать заставодавцю, як учаснику Товариства.

Позивачем 26.03.2024 надіслано ОСОБА_2 та заставодавцю повідомлення про невиконання зобов`язань за Договором позики та необхідність невідкладно погасити заборгованість.

Того ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави.

Однак, повідомлення про невиконання зобов`язань за Договором позики залишились без уваги, тому позивач звертається до суду за захистом своїх прав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов?язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов?язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов?язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов?язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв?язку із пред?явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов?язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов?язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Згідно з частиною першою статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини сьомої статті 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.

Частинами першою і другою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються в тому числі спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України).

Отже, з огляду на положення пункту 4 частини другої статті 25 та пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умови Договору застави, враховуючи те, що обтяжувач при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави на власний розсуд обирає спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а суд у разі задоволення такого позову має право визначити в якості способу реалізації предмету забезпечувального обтяження позасудову процедуру, у обтяжувача існує можливість набуття права власності на предмет застави - частку у статутному капіталі господарського товариства на підставі рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Позивач на виконання вимог частини третьої статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» 26.03.2024 - до початку процедури звернення стягнення на предмет застави (до звернення з позовом у даній справі) здійснив реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів, на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи, або відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, встановленим Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 зі справи №645/6151/15-ц зазначила, зокрема, таке:

«У пункті 4 частини другої статті 25 Закону № 1255 -IV передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

А в частині третій вказаної статті зазначено, що якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

При цьому в статті 26 Закону № 1255 - IV визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Відповідно до частини першої цієї статті обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких поза судових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов?язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З системного аналізу пункту 4 частини другої статті 25 і статті 26 Закону № 1255 - IV вбачається, що суд з урахуванням специфіки застави може застосувати такий спосіб звернення стягнення як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.

І таке рішення суду є підставою для реєстрації рухомого майна за заставодержателем чи особою , яка набула права власності на предмет забезпечувального обтяження».

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові дійшла виснувку про те, що із системного аналізу пункту 4 частини другої статті 25 та пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вбачається, що суд може застосувати такий спосіб звернення стягнення, як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобовїязання в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами першою і другою статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Компанія є учасником Товариства з часткою в розмірі 100% статутного капіталу товариства. Зазначене також підтверджується пунктом 1.3 Договору застави.

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам (частина 1 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об?єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи (частини перша і друга статті 961 ЦК України).

В пункті 7.1.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 зазначено, що з моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 зі справи №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18, пункт 96), від 30.06.2020 зі справи №19/028-10/13 (провадження №12-158гс19, пункт 10.29)). З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини п?ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві (пункт «д»).

Перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача з даним позовом), норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2019 зі справи №923/876/16.

ВИСНОВКИ

Отже, оскільки ОСОБА_2 не було виконано умов Договору позики та не повернуто позивачу грошові кошти у визначений Договором позики строк, то ОСОБА_1 набув право звернути стягнення на предмет застави за Договором застави на частку у розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% у статутному капіталі Товариства, шляхом передачі частки у розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% у статутному капіталі Товариства, у власність заставодержателя - ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за Договором позики в загальному розмірі 20 000 000 грн.

Крім того, з огляду на положення пункту 4 частини другої статті 25 та пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умови Договору застави позивач обрав спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом визначення розміру частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства в розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% від розміру статутного капіталу Товариства.

Таким чином, беручи до уваги визнання відповідача позову, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що оскільки відповідачі визнали позов, то у відповідності до частини першої статті 130 ГПК України і частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню позивачу з державного бюджету підлягає 50 відсотків судового збору, що складає 72 000 грн, сплаченого при подання позову квитанцією від 21.11.2024 №0.0.4023038052.1.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати іншої частини судового збору слід покласти на ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), Business Equipments Limited (Закритого акціонерного товариства «Бізнес Еквіпментс Лімітед»); 71-75 Шелтон Стріт, Ковент-Гарден, Лондон, Англія, WC2H 9JQ (71-75 Shelton Street, Covent Garden, London, England, WC2H 9JQ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Еквіпментс Україна» (просп. Рокоссовського Маршала, буд. 6-Б, оф. 88, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 41929902) про звернення стягнення на частку в статутному капіталі та визначення розміру частки в статутному капіталі задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави частки учасника у статутному капіталі товариства від 01.03.2024, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. 01.03.2024 і зареєстрований в реєстрі за №584, а саме: на частку у розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Еквіпментс Україна» (просп. Рокоссовського Маршала, буд. 6-Б, оф. 88, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 41929902), шляхом передачі частки у розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Еквіпментс Україна» (просп. Рокоссовського Маршала, буд. 6-Б, оф. 88, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 41929902, у власність заставодержателя - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) перед ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за договором позики від 02.01.2023 в загальному розмірі 20 000 000 грн.

3. Визначити розмір частки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Еквіпментс Україна» (просп. Рокоссовського Маршала, буд. 6-Б, оф. 88, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 41929902) в розмірі 12 000 000 грн, що становить 100% від розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Еквіпментс Україна» (просп. Рокоссовського Маршала, буд. 6-Б, оф. 88, м. Київ, 04201; ідентифікаційний код 41929902).

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн судового збору

5. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з державного бюджету України 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн судового збору, сплаченого за квитанцією від 21.11.2024 №0.0.4023038052.1.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.05.2025.

Суддя Оксана Марченко