Ухвала суду № 127280463, 02.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13583/25-к

пр. 1-кс-13633/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

24.03.2025 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за результатами проведеного 18.03.2025 затримання в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час обшуку затриманого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 13» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 ; купюри номіналом 1000 грн. в кількості 34 шт.; 5 купюр номіналом 100 доларів США кожна з номерами:HF57748046E, HB18737251N, KB72091645L, HF52586094C, KB77590411J; посвідчення Міністерства аграрної політики та продовольства України на ОСОБА_4 серія НОМЕР_4 , виданий 31.10.2024.

Сторона обвинувачення вказує на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002190 від 28.10.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , наказом від 30 жовтня 2024 року № 235-к Міністерства аграрної політики та продовольства України, призначений на посаду головного спеціаліста відділу регулювання земельних відносин Управління регулювання земельних відносин та деокупованих територій Міністерства аграрної політики та продовольства України.

ОСОБА_4 будучи головним спеціалістом відділу регулювання земельних відносин Управління регулювання земельних відносин та деокупованих територій Міністерства аграрної політики та продовольства України, обіймаючи посаду категорії «В», маючи 9 (дев`ятий) ранг державного службовця, є службовою особою із здійсненням функцій представників влади.

Постановою від 27.01.2023 № 76 Кабінету Міністрів України, «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» визначені, Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

Наказом від 10.12.2024 № 4282 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, визначені критерії для визначення підприємств аграрного сектору, які мають важливе значення для національної економіки в особливий період», затверджені Критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2025 підприємством

ТОВ «МПЛ АГРО», (код ЄДРПОУ 41822457), юридична адреса: вул. Центральна, буд. 1к, с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, до Міністерства аграрної політики та продовольства України, через електронну систему Державного аграрного реєстру, направлено заявку № U235-242826 від 29.01.2025, щодо визначення підприємства, критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та перебувала на розгляді відповідної комісії Мінагрополітики, до якої входить ОСОБА_4 , яку в подальшому 21.02.2025 з формальних підстав відхиллено.

Далі, 21.02.2025 підприємством ТОВ «МПЛ АГРО» направлено повторну заявку № U235-280649 через електронну систему Державного аграрного реєстру до Мінагрополітики, щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та яка перебувала на розгляді відповідної комісії Мінагрополітики, до якої входить ОСОБА_4 після чого у останнього будучі обізнаним, про те що підприємство ТОВ «МПЛ АГРО», направило для розгляду повторну заявку, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 04.03.2025 виник намір на отримання неправомірної вигоди для себе від підприємства ТОВ «МПЛ АГРО», за вчинення ним дій як службовою особою.

У зв`язку із цим, в це же день 04 березня 2025 приблизно об 12:00 годині, ОСОБА_4 будучи обізнаним із способами та методами документування злочинів, у тому числі корупційних, викриття винних осіб під час одержання неправомірної вигоди, з метою забезпечення відведення від себе загрози бути викритим і затриманим під час одержання неправомірної вигоди, для реалізації здійснення своєї протиправної діяльності, залучив в якості пособника до вчинення вказаного злочину свого знайомого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є працівником ТОВ «МПЛ АГРО», якому довів свій намір одержання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04.03.2025 складає 83 182,2 гривень) від керівництва ТОВ «МПЛ АГРО» та ґрунтовно поінформував про обставини запланованого ним кримінального правопорушення, визначивши обов`язки та ролі спільної участі кожного з них, на що ОСОБА_5 надав свою добровільну згоду.

Далі, реалізуючи єдиний злочинний намір, відповідно до відведеної ролі пособника, ОСОБА_5 05 березня 2025 року об 13:52 годині, зателефонував заступнику директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_6 та повідомив, що для отримання підприємством ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, необхідно передати йому, а він в свою чергу працівникам міністерства Мінагрополітики, грошової винагороди в сумі 2000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 05.03.2025 складає 83 156,4 гривень), для позитивного та безперешкодного розгляду поданої заявки, та видання відповідного наказу Мінагрополітики.

12 березня 2025 року приблизно об 15:06 годин на виконання розробленого ОСОБА_4 плану, ОСОБА_5 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від заступника директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 12.03.2025 складає 82 824,8 гривень) призначив зустріч ОСОБА_6 в закладі швидкого харчування «KFC» розташованого за адресою: проспект Миколи Бажана, 40, м. Києва, де ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, додержуючись попередньо розробленого плану, отримав від ОСОБА_6 першу частину неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04.03.2025 складає 41 412,4 гривень) для позитивного та безперешкодного розгляду поданої повторної заявки № U235-280649 підприємства ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Після чого, в цей же день біля 16:15 годин, ОСОБА_5 відповідно до відведеної ролі пособника, прибув до Майдану Незалежності біля Головпоштамт м. Києва, за адресою: вул. Хрещатик, буд. 22, де зустрівся із ОСОБА_4 . Після чого, з метою не викриття своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 прослідував до відділення № 33 банку АТ «ПУМБ в м. Києві» розташованого за адресою: вул. Хрещатик/вул. Прорізна 28/2, де здійснив обмін отриманих грошових коштів від ОСОБА_6 в сумі 1000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04.03.2025 складає 41 412,4 гривень) відповідно до квитанції 41 300 гривень, які в подальшому на перетині вулиць Прорізної та Бориса Грінченка м. Києва, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, додержуючись попередньо розробленого плану, за вчинення ним дій як службовою особою, для позитивного та безперешкодного розгляду поданої повторної заявки № U235-280649 підприємства ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 1000 (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04.03.2025 складає 41 412,4 гривень) в еквіваленті відповідно до квитанції банку АТ «ПУМБ» 41 300 гривень.

17.03.2025 о 14:42 годині на виконання розробленого ОСОБА_4 плану, ОСОБА_5 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від заступника директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, на виконання домовленості ОСОБА_5 на мобільний телефон ОСОБА_6 надіслав фотографію монітора комп`ютера на якому зображено фрагмент наказу з реєстраційним номером № 1471 від 17.03.2025 та перелік підприємств внесених до нього, серед якого зазначено підприємство ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, тим самим підтвердивши виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за отриману неправомірну вигоду, домовленості про безперешкодне надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, товариству ТОВ «МПЛ АГРО», та призначив зустріч для отримання другої частини неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США, на 18.03.2025 об 12:00 годині.

Надалі 18 березня 2025 року приблизно об 12:00 годині на виконання розробленого ОСОБА_4 плану, ОСОБА_5 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від заступника директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 18.03.2025 складає 82 879 гривень) зустрівся із ОСОБА_6 в закладі швидкого харчування «KFC» розташованого за адресою: проспект Миколи Бажана, 40, м. Києва, де ОСОБА_5 на виконання домовленостей зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 який підтвердив що підприємство ТОВ «МПЛ АГРО» надано статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, про що винесено наказ з реєстраційним номером № 1471 від 17.03.2025 Мінагрополітики, тим самим підтвердивши виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за отриману неправомірну вигоду, домовленості про безперешкодне надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, товариству ТОВ «МПЛ АГРО», після чого ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, додержуючись попередньо розробленого плану, діючі спільно із ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 другу частину неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 18.03.2025 складає 41 439,5 гривень), які в подальшому обміняв в обмінному пункті валют ТОВ «ФК «А-ФІНАНС» розташованого в м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6, в торговому центрі «Аеромол». 18 березня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, були затримані.

19.03.2025 в порядку Глави 22 КПК України в зазначеному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, за вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 368 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюються: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який займає посаду головного спеціаліста відділу регулювання земельних відносин Управління регулювання земельних відносин та деокупованих територій Міністерства аграрної політики та продовольства України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , громадянин України, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , здійснює посередницьку діяльність між співробітниками Мінагрополітики та приватними суб`єктами господарської діяльності.

Під час обшуку затриманого ОСОБА_4 виявлено та вилучено:

мобільний телефон марки «iPhone 13» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 ;

купюри номіналом 1000 грн. в кількості 34 шт.;

5 купюр номіналом 100 доларів США кожна з номерами:HF57748046E, HB18737251N, KB72091645L, HF52586094C, KB77590411J;

посвідчення Міністерства аграрної політики та продовольства України на ОСОБА_4 серія НОМЕР_4 , виданий 31.10.2024.

Зазначені речі та кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 не надано жодних документів про походження грошових коштів, що може свідчити про незаконне їх походження та отримання в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі. Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала до суду письмові заперечення в яких зазначила що вони заперечують в частині накладення арешту на вилучені мобільний телефон та грошові кошти у національній та іноземній валютах, оскільки воно є необґрунтованим, додані до нього матеріали не підтверджують доводів викладених у цьому процесуальному документі, а накладення арешту на вилучене за результатами проведення 18.03.2025 року особистого обшуку вказане майно суперечить завданням та не відповідає меті застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки втручання у право власності на дане майно стороною обвинувачення не є виправданим, з огляду на наступне. у разі звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, сторона обвинувачення зобов`язана беззаперечно довести, поза розумним сумнівом, що вилучені речі є речовими доказами, мають значення для кримінального провадження, а також існують ризики їх можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження. Так, серед матеріалів клопотання наявна декларація ОСОБА_4 за 2023 рік, де зазначено його річний дохід у Мінагрополітики у розмірі 257 784 грн., а також інші грошові готівкові активи, зокрема, у сумі 50 000 грн., що свідчить про існування у нього задекларованих грошових коштів. Окрім цього, законність одержання вилучених у нього при особистому обшуку грошових коштів також підтверджуються декларацією ОСОБА_4 за 2024 рік (копію якої долучено до даних заперечень), згідно якої його заробітна плата за 2024 рік склала 428 171 грн. Окремо звертаємо увагу, що у даній декларації ОСОБА_4 також задекларовані готівкові кошти у сумі 50 000 грн., частина з яких у розмірі 34 000 грн. власне і перебувала при ньому на момент його затримання та проведення особистого обшуку. Дані грошові кошти він цього дня планував сплатити за навчання в університеті рідного брата - ОСОБА_9 .

Окремо зазначимо, що виходячи зі змісту обставин розслідуваного провадження грошові кошти у національній валюті не становлять предмет розслідуваного провадження. В той же час, серійні номери купюр грошових коштів у національній валюті під час складання протоколу затримання не зазначалися, що додатково свідчить про відсутність потреби у їх ідентифікації, а як наслідок і їх значення для встановлення обставин розслідуваного провадження. З огляду на це, наведене у клопотанні від 19.03.2025 року посилання на п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, виходячи з якого прокурор зазначає, що вилучені речі використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінальних правопорушень та (або) зберегли на собі їх сліди не заслуговує на увагу. До того ж, грошові кошти при розслідуванні ст. 368 КК України не можуть відповідати заявленим критеріям речового доказу, оскільки при такій кваліфікації вони могли б становити виключно предмет неправомірної вигоди.

Зауважимо також, що ОСОБА_4 під час його особистого обшуку наголошував, що дані грошові кошти є його законно отриманими доходами і не мають жодного відношення до будь-якого кримінального правопорушення, однак слідчий цього не сприйняв і безпідставно прийняв рішення про їх вилучення.

Що стосується вилучених за результатами особистого обшуку ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 500 доларів США, то вони так само не мають жодного відношення до розслідуваного провадження. Дану суму коштів ОСОБА_4 обміняв з гривні, яку він законно отримав як заробітну плату за виконувану в Мінагрополітики роботу, котру декларував у встановленому законом порядку. Обмін особистих грошових коштів у розмірі 21 000 грн. на 500 доларів США він здійснював 10.02.2025 року у банківській установі, що підтверджується квитанцією № 48758653 від 10.02.2025 року.вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 грошові кошти, як у національній валюті у розмірі 34 000 грн. так і в іноземній валюті у розмірі 500 доларів США, не мають жодного зв`язку з обставинами даного кримінального провадження, а їх вилучення не відповідає підставам, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, що нівелює їх використання як доказів, оскільки вони не відповідають жодному критерію наведеному у ч. 1 ст. 98 КПК України.

Вилучені у ході особистого обшуку ОСОБА_4 законно набуті грошові кошти у розмірі 34 000 грн. призначалися для оплати за навчання та проживання у гуртожитку його молодшого рідного брата - ОСОБА_9 , який є студентом 2-го курсу Національного університету біоресурсів і природокористування України та навчається у вказаному закладі вищої освіти на контрактній основі. Вартість навчання за рік ОСОБА_9 складає 25 710 грн., згідно договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 11.08.2023 року. При цьому, окрім витрат на оплату освітніх послуг, ОСОБА_4 забезпечує оплату проживання свого брата у студентському гуртожитку що становить 8 000 грн. за рік.

Слід зазначити, що батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є інвалідами ІІ групи (загальне захворювання), що підтверджується довідками серії 12ААБ №773961 та серії 12ААБ №773952, відповідно. А відтак, фінансовою частиною забезпечення навчання у НУБіП України та проживання в гуртожитку молодшого брата опікується саме ОСОБА_4 . В ході особистого обшуку ОСОБА_4 вилучено також його мобільний телефон марки «iPhone 13», IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 .

При цьому, зі змісту клопотання від 19.03.2025 року взагалі не вбачається обґрунтування необхідності накладення арешту на вказаний мобільний телефон. В цій частині клопотання від 19.03.2025 року обмежується виключно цитуванням змісту правових норм, що апріорі не може слугувати достатнім обґрунтуванням для обмеження права власності особи.

Що стосується вилученого в ході особистого обшуку ОСОБА_4 посвідчення Міністерства аграрної політики та продовольства України серії НОМЕР_4 , виданого 31.10.2024 року на його ім`я, то аналогічно до попередніх об`єктів прокурор не обґрунтовує необхідність його арешту. При цьому, сторона обвинувачення не була обмежена у можливості зняти копію з даного посвідчення ще під час його виявлення в ході особистого обшуку ОСОБА_4 .

В той же час, з 24.03.2025 року ОСОБА_4 припинив трудові відносини з Мінагрополітики, а відтак у нього відсутня потреба у використанні зазначеного посвідчення.

При цьому, ОСОБА_4 написав до Мінагрополітики заяву про неможливість здачі посвідчення, оскільки його вилучено правоохоронцями 18.03.2025 року під час його затримання, а відтак подальше його повернення необхідно здійснювати органу, що його видав.А тому у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 19.03.2025 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, котре вилучене під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, в ході проведення його особистого обшуку, саме: мобільний телефон марки «iPhone 13», IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 ; купюри номіналом 1000 грн. в кількості 34 шт.; 5 купюр номіналом 100 доларів США кожна з номерами: HF57748046E, HB18737251N, KB72091645L, HF52586094C, KB77590411J, у кримінальному провадженні

№ № 12024000000002190 від 28.10.2024 року, - відмовити, у зв`язку з його необґрунтованістю. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Вищевказане майно, є об`єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вищевказані речі мають значення для встановлення об`єктивної істини у справі, оскільки містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим постановою від 18.03.2025 вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Дане клопотання направлено до суду 19.03.2025 засобами поштового зв`язку, а отже слідчим не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане вище вилучене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як постанова слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено. Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до положень ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004). Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно за результатами проведеного 18.03.2025 затримання в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час обшуку затриманого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 13» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 ; купюри номіналом 1000 грн. в кількості 34 шт.; 5 купюр номіналом 100 доларів США кожна з номерами:HF57748046E, HB18737251N, KB72091645L, HF52586094C, KB77590411J; посвідчення Міністерства аграрної політики та продовольства України на ОСОБА_4 серія НОМЕР_4 , виданий 31.10.2024.

Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1