Рішення № 127279650, 12.05.2025, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/217/25

Провадження № 2/702/228/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої суддіБарської Т.М.,

за участю секретарясудового засідання Возної В. В.,

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданнівпорядкуспрощеногопозовного провадженнявзалісудовихзасіданьм.Монастирище цивільну справу за позовом товариства зобмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» (далі по тексту ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», позивач) в особі директора Ланового Є.М. звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, клієнт, позичальник) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит в загальній сумі 15602,40 грн, понесених судових витрат у вигляді 2422,40 грн судового збору і 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначає, що 14.02.2020 між ТОВ «МІЛОАН» (далі у тексті також кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №1194803.

Правочин укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті первісного кредитора miloan.ua.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої ним для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

09.10.2020 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за Кредитним договором №1194803 від 14.02.2020 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» і, відповідно, останній набув право вимоги до відповідача.

24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладений Договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» приймає належні ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022 ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 602,40 грн., з яких 5940 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 8 870,40 грн. заборгованості за відсотками; 792 грн. заборгованості за комісією, 0 грн заборгованості за пенею.

За доводами позивача, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» за Кредитним договором № 1194803 в розмірі 15 602,40 грн., яку він і просить стягнути з відповідача.

Постановленою 01.04.2025 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у тексті позовної заяви та у датованій 03.0.2025 заяві просив суд про розгляд справи без участі позивача, на ухвалення у справі заочного рішення згоден.

Відповідач ОСОБА_1 всудовезасідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена за зареєстрованим місцем свого проживання, жодних заяв чи клопотань не подавала, правом на надання відзиву на позов не скористалася.

Отже, з урахуванням зазначених обставин, суд постановив розгляд справи провести за відсутності відповідача, яка належним чином поінформована про час та місце проведення судового розгляду справи, заяв та клопотань про його відкладення не подавала, правом на подачу відзиву не скористалася.

Оскільки відповідно до вимогч.2 ст.247ЦПКУкраїни справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, вирішив таке.

Судом встановлено, що 14.02.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №1194803, за умовами якого первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 Договору, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути позичальнику кредит, сплатити комісію за його надання, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання.

Пунктами 1.2, 1.3 та 1.4 Договору сторони обумовили, що сума кредиту становить 6600,00 грн. у валюті Українські гривні, кредит надається строком на 30 днів з 14.02.2020.

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 15.03.2020 (п.1.4 Договору).

Сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 3762,00 грн. в грошовому виразі та 694,00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.1.5.1.- 1.5.2. Договору.

Комісія за надання кредиту становить 792,00 грн. і нараховується одноразово за ставкою 12,00 відсотків від суми кредиту в момент його видачі; проценти за користування кредитом 2970,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування ним (п.1.5.1, 1.5.2, 1.6 Договору).

Кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua. (п.2.1 Договору).

За змістом п. 6.3. Договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «МІЛОАН» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «МІЛОАН», що розміщені на сайті ТОВ «МІЛОАН» та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «МІЛОАН» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. Договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. Договору) (а.с.21-23).

Пункт 7 Договору містить умови щодо строку дії правочину, порядку внесення змін, доповнень та розірвання договору, а підпнкт 7.1 цього пункту визначає, що Договір складається з Правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок вказаний позичальником. Дата переказу суми кредиту на картковий рахунок, вказаний позичальником, є датою отримання кредиту. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Водночас, сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше встановленої п.1.4 Договору дати.

Усі зміни та доповнення до цього Договору вчиняються у будь якій формі не забороненій законодавством ( у т.ч. формі відмінній від договору, якщо це не заборонено законодавством) та набувають чинності за умови, що згода позичальника виражена у відповідний спосіб (за допомогою застосування електронного підпису одноразовим ідекнтифікатором та/або виконання дій, що вимагає товариство, зокрема, згідно розділк 5,6 Правил), окрім змін до Правил, до яких приєднується позичальник у випадку внесення будь яких змін у цей Договір, що потребують його згоди або підпису з використанням одноразового ідентифікатора або продовження терміну платежу, тощо (а.с.23).

Копій Правил, до яких приєдналась позичальник, суду не надано, підписаних чи погоджених позичальником змін до Кредитного договору позивач також до позовної заяви не додав.

Дослідженням платіжного доручення 15238606 від 14.02.2020 суд встановив, що ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 *582 6600,00 гривень, призначення платежу кредитні кошти ТОВ «Мілоан» згідно договору 1194803 (а.с.37).

Відомість ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором 1194803 підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 20.03.2020 сплатила первісному кредитору 660,00 гривень комісії за пролонгацію договору, 1277,10 гривень процентів по кредиту та 660,00 гривень тіла кредиту (а.с.15).

09.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН», як клієнтом, та ТОВ «Діджи Фінанс», як фактором, укладений Договір факторингу №03/10, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.25-31).

За умовами п.4.1 Договору факторингу №3/10 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього Договору (а.с.25 на звороті).

Згідно з витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 03/10 від 09.10.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 15 602,40 грн., з яких 5940,00 грн. заборгованості за основним боргом, 8 870,40 грн. заборгованості за відсотками; 792 грн.- заборгованості за комісією (а. с. 11).

24.01.2022 між ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», як фактором, та ТОВ «Діджи Фінанс», як клієнтом, укладений Договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» приймає належні ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання відповідного реєстру. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 15 602,40 грн., з яких 5940,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 8 870,40 грн.- сума заборгованості за відсотками; 792 грн.- заборгованість за комісією (а. с. 32-35).

Частиною першою статті1054ЦКУкраїни передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття629ЦКУкраїни).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» та ОСОБА_1 суд встановив, що 14.02.2020 відповідач уклала з кредитором в особі ТОВ "МІЛОАН" Договір про споживчий кредит, умови якого передбачали обов`язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в позику 6600,00 гривень, сплатити відсотки за користування ними в сумі 2970,40 грн та сплатити 792,00 грн. комісії за управління та обслуговування кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з управлінням та обслуговуванням кредиту, передбачена умовами договору про споживчий кредит, графіком платежів за договором про споживчий кредит і її розмір складає 792,00 гривень - 12,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

При цьому в кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена одноразова комісія за управління та обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору надання споживчого кредиту, то положення договору щодо обов`язку позичальника платити за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Зважаючи на викладене та правові позиції Верховного Суду суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 792,00 гривень комісії.

Крім іншого, суд приходить до висновку про безпідставне стягнення 20.03.2020 з відповідача ОСОБА_1 660,00 гривень комісії за пролонгацію договору і враховує ці сплачені відповідачем кошти в погашення основного боргу (тіла) за кредитом.

Отже, з врахуванням того, що надана суду на підтвердження заявлених позовних вимог копія Кредитного договору №1194803 не містить умов щодо пролонгації правочину, підписаних відповідачем додаткових угод про умови пролонгації Договору матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що строк упродовж якого ОСОБА_1 мала обов`язок сплачувати відсотки за користування отриманими в кредит коштами складає 30 днів, тобто до 15.03.2020 включно (п.1.3, 1.4 Договору).

З огляду на досліджену Відомість про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» відповідач ОСОБА_1 за Кредитним договором №1194803 заборгувала кошти у такому розмірі:

1) 6600,00 660,00-660,00= 5280,00 гривень тіла кредиту;

2)99,00 х 30 днів = 2970,00 гривень відсотків за користування кредитом;

3) 2970,00 1277,10 = 1692,90 гривень відсотків за користування кредитом.

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» укладений Договір факторингу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ», як фактор, набуло право вимоги за договором про споживчий кредит від 14.02.2020, а відповідач доказів повного виконання своїх боргових зобов`язань за правочином не надав, суд приходить до висновку про часткове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованих за договором про споживче кредитування сум.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору і відповідачем вони не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатила, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за Кредитним договором №1194803 (індивідуальна частина) від 14.02.2020 в загальній сумі 6972 гривені 90 копійок, у тому числі 5280,00 гривень основного боргу (за тілом кредиту) та 1692 гривні 90 копійок відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим (44,69%) задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1082,39 гривень

Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов`язаних з правовою допомогою, суд виходить із такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

При зверненні з позовом у позовній заяві представником позивача Лановим Є. М. зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Дослідженням наданих на підтвердження розміру цих витрат з`ясовано, що між ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» та адвокатом Білецьким Б. М. укладений договір про надання правничої допомоги №43657029 від 04.02.2025. Цим договором погоджена вартість цих послуг (а. с. 18-20).

Згідно з актом про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 03.03.2025 адвокат надав позивачу професійну правничу допомогу загальною вартістю 6000,00 гривень, зокрема, 3000,0 гривень за складання позовної заяви, 2250,00 гривень за вивчення матеріалів справи, 750 грн формування додатків до позовної заяви (а.с.12).

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 Вищий суд виснував, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблені висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши надані представником позивача на підтвердження понесених витрат докази, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що ця справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.526, 530, 551, 610, 612, 616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства зобмеженоювідповідальністю«Фінансовакомпанія«ПІНГ-ПОНГ»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованостізакредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженоювідповідальністю«Фінансовакомпанія«ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за Кредитним договором №1194803 від 14.02.2020 у загальному розмірі 6972 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні 90 копійок, з яких 5280,00 грн. основного боргу та 1692,90 грн. боргу за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженоювідповідальністю«Фінансовакомпанія«ПІНГ-ПОНГ» 1082 (одну тисячу вісімдесят дві) гривні 39 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у дня його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ», код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, реквізити IBAN: НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення складене і підписане 12.05.2025.

Суддя Тетяна БАРСЬКА