Постанова № 127278813, 13.05.2025, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/628/25

Провадження №3/567/333/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст.184, ч.3 ст.173-2, ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановив:

у період часу з 20 год. 00 хв. по 00 год. 00 хв. 04.04.2025 в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи опікуном малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ухилився від виконання батьківських обов`язків щодо створення належних умов для життя та виховання дітей, оскільки у цей час в присутності дітей вживав алкогольний напій горілку, шумів та заважав спати.

Крім того 05.04.2025 близько 12 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи 20.06.2024 підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, давши потиличники малолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок чого була завдана шкода їхньому фізичному здоров`ю.

В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не визнав, зазначивши, що алкогольні напої в присутності дітей він не вживав та дітям спати не заважав. Вказав, що діти були в іншій кімнаті.

Крім того пояснив, що 05.04.2025 вдарив ОСОБА_2 по сідницях та поставив дітей в куток через те, що вони його не слухалися. Зазначив, що на даний час діти перебувають в м.Славута у його дружини.

Суд, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184 та ч.3 ст.173-2 КУпАП, а також необхідності притягнення його до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №659920 від 08.04.2025, письмовими пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.67 ЦК України, опікун зобов`язанийдбати пропідопічного,про створенняйому необхіднихпобутових умов,забезпечення йогодоглядом талікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.

Відповідно до ст.249 Сімейного кодексу України, опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З матеріалів справи встановлено, що 04.04.2025 у період часу з 20 год. 00 хв. по 00 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи опікуном малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в їхній присутності вживав алкогольний напій горілку, шумів та заважав спати, а отже в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП доведена протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №657597 та серії ВАД №657596 від 08.04.2025, письмовими пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

З письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено, що 05.04.2025 їхній опікун ОСОБА_1 вдарив їм потиличники.

Статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Частиною 3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого) або другою цієї статті (діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

В судовому засіданні встановлено, що 05.04.2025 близько 12 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, давши потиличники малолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок чого була завдана шкода їхньому фізичному здоров`ю.

Окрім того, відповідно до постанови Острозького районного суду Рівненської області від 20.06.2024, ОСОБА_1 20.06.2024 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1732 КУпАП.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Під час розгляду справи судом з`ясовано обставини вчинених правопорушень на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.

Факт скоєння правопорушень за обставин, викладених в протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджуються зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також всі обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинення даного правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 за віком та станом здоров`я є працездатною особою, непрацевлаштований, раніше притягувався до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи наведені обставини та особу правопорушника, при альтернативі стягнень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП, постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись ст.24, 36, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбаченні ч.1 ст.184, ч.3 ст.173-2, ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Острозька м.тг/21081100. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA658999980313090106000017469. Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.