Ухвала суду № 127278127, 05.05.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7165/24

провадження № 1-кс/405/1016/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2025 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000029 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Скадовськ Херсонської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2025 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000029 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Мотивуючи клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчим зазначено, що 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є Російська Федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.

Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН.

Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет України, відповідно якої проголошувався «державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація (далі РФ).

Так, згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31.05.1997, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі, укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ).

Згідно зі ст.ст. 2, 3 вказаного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та РФ і розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, 20 лютого 2014 року вище політичне та військове командування Російської Федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20 лютого 2014 року.

Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності; Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою, 21.02.2022 Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

22.02.2022 Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24.02.2022 о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати в Україні так звану «спеціальну військову операцію».

У подальшому, Збройні Сили РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

З цього моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема, резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ) та ін.)».

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили на території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

24.02.2022 Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який в подальшому був неодноразово продовжений і безперервно триває до цього часу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала у місті Скадовськ Херсонської області до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України. Крім того, встановлено, що повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, ОСОБА_4 працювала вихователем в дитячому садочку № 3 «Колокольчик».

Починаючи з 24.02.2022 по теперішній час м. Скадовськ Херсонської області, тимчасово окупований представниками збройних формувань держави-агресора РФ (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія), є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Після тимчасової окупації російськими військами м. Скадовськ Херсонської області, представниками збройних формувань держави-агресора РФ було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території вказаної громади та інших районних центрах Херсонської області (т.зв. «муніціпальні округи») шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громадян, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 29.09.2022 року ОСОБА_4 перебуваючи на посаді вихователя дитячого садочка № 3 «Колокольчик» та впроваджуючи стандарти освіти держави-агресора у закладах освіти, була нагороджена грамотою окупаційною владою м. Скадовськ Херсонської області за (мовою оригіналу): «активную жизненную позицию, высокий профессионализм, вклад развития образования Херсонской области, воспитания подрастающего поколения».

17.08.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, перебуваючи у м. Скадовськ Херсонської області, яке з 24.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою територією, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями РФ, та впровадження стандартів освіти держави-агресора РФ у закладі освіти «Опорний заклад «Академічний ліцей» Скадовської міської ради » (код ЄДРПОУ 24948258, вулиця Незалежності, будинок 76, м. Скадовськ, Херсонська область, Україна, 75700), маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняла пропозицію невстановлених осіб із числа представників збройних формувань РФ і окупаційної влади військово-цивільної адміністрації Херсонської області, та добровільно зайняла посаду директора закладу освіти «Опорний заклад «Академічний ліцей» Скадовської міської ради », на базі якого представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области «Скадовская школа № 1» (275700, Херсонська область, м.о. Скадовський, м. Скадовск, вул. Незалежності, будинок 76).

В подальшому, 06.02.2024 перебуваючи на посаді директора вказаного закладу освіти, ОСОБА_4 , користуючись повноваженнями та правами керівника закладу освіти, виконуючи вказівки очільників окупаційної адміністрації держави-агресора і представників збройних формувань РФ, з метою підтримки та утвердження окупаційної влади РФ на території м. Скадовськ Херсонської області, надала інтерв`ю на російському онлайнсервісі для хостингу і перегляду відео «Rutube», на створеному на тимчасово окупованій частині Херсонської області, каналі «ТРК Таврия», в якому вихваляла дії окупаційної влади.

Тобто, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, перебуваючи на посаді директора (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области «Скадовская школа № 1», створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області на базі загальноосвітньої школи - «Опорний заклад «Академічний ліцей» Скадовської міської ради », діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснила пропаганду у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, та вчинила дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

12.06.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, в порядку передбаченому Главою 11 КПК України, а саме її опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Разом з цим опубліковано повістки про її виклик 17.06.2024, 18.06.2024 та 19.06.2024, в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв, для допиту як підозрюваного та проведення інших процесуальних дій у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_4 на виклик не з`явилася та не повідомила про причини свого неприбуття.

Згідно з наявними матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в м. Скадовськ Херсонської області та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, за умови її належного повідомлення про такий виклик.

Станом на 17.02.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на тимчасово не підконтрольній Україні території, а саме в м. Скадовськ Херсонської області, де працює на посаді директора (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области «Скадовская школа № 1».

В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , просила його задовольнити, за обставин, які в ньому викладені.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечив відносно задоволення клопотання слідчого мотивуючи це тим, що в клопотанні слідчого не достатньо інформації відносно підозрюваної; не з`ясовано номер її мобільного телефону, електронну пошту; підозра не була належним чином опублікована у засобах масової інформації та не зазначено відомості про слідчого, зміст підозри. За вказаних обставин захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, думку захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що слідчими слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000029 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Згідно зі ст. 297-1 ч. 2 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченим цим Кодексом, з урахуванням положень глави «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Частиною 2 статті 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду від 27.02.2024, від 25.04.2024, висновок судово-портретноїекспертизи від28.05.2024№СЕ-19/112-24/6493-ФП,протокол допитусвідка ОСОБА_7 , свідчать про наявність обґрунтованої підозри, пред`явленої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою-п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 2584, 2585, 348, 364, 3641, 365, 3652, 368, 368-2, 368 3, 3684, 369, 3692, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

З матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування вжито достатньо заходів, для того, щоб дійти висновку про те, що підозрювана ОСОБА_4 , переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Так, проведеними оперативно-розшуковими та слідчими діями встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово не підконтрольній Україні території, а саме в м. Скадовськ Херсонської області, де працює на посаді директора (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области «Скадовская школа № 1», що унеможливлює вручити повістку про виклик з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України.

З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в «Урядовий кур`єр» № 119 (7779) від 12.06.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістки про виклик ОСОБА_4 на 17.06.2024, 18.06.2024 та 19.06.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22024120000000029 від 15.02.2024, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.

В судовому засіданні встановлено, що жодного разу у призначений час ОСОБА_4 та у призначене місце не з`явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомляв.

Постановою слідчого від 12.07.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_4 оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2024 задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 . Після затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставити підозрювану до місця кримінального провадження для розгляду слідчим суддею питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Таким чином,в матеріалахпровадження наявнівідомості проте,що ОСОБА_4 обізнана проте,що вонарозшукується компетентнимиорганами Україниза вчиненняним кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.111-1КК України,а самеу здійсненні громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, та у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Водночас, слідчий суддя вважає неспроможними доводи захисника щодо встановлення невеликої кількості інформації відносно підозрюваної, оскільки як вже було зазначено, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території, тому об`єктивно встановити номер мобільного телефону, електронну пошту або інші засоби зв`язку є неможливим.

Таким чином, в судовому засіданні, на підставі письмових матеріалів, доданих до клопотання, було встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово не підконтрольній Україні території, а саме в м. Скадовськ Херсонської області, де переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, санкція ч. 3 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді виправниих робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років, ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибула на виклик без поважної причини більше 2 разів, з даних підстав відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування, тому, клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 297-1 297-4, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000029 відносно ОСОБА_4 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України - задовольнити.

Здійснювати спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000029 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000029 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Якщо підстави для здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000029 перестануть існувати, органу досудового слідства звернутись до суду із клопотанням про припинення здійснення спеціального досудового розслідування та здійснення подальшого досудового розслідування згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Копію ухвали суду надати слідчому та захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_8