Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №295/478/25
2-адр/295/4/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м .Житомира Зосименко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив:
Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьоюстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи наведене, розгляд заяви вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Як вбачається з рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30.04.2025 суд, задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 не вирішив питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. ст. 132, 134 КАС Україниможливе покладення на сторони у справі як судових витрат на професійну правничу допомогу тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні положень статей1,6 Закону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4статті 134 КАС України).
Водночас за змістом частини 5статті 134 КАСУкраїни розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлено судом, представником позивача надано додатку угоду № 4 до договору про надання правової допомоги № Ф-15 від 24.12.2024 року за умовами якої розмір гонорару становить 12000,00 грн. Крім того, надано актом прийому передачі виконаних робіт № 00121 від 02.05.2025 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 109 на суму 12000,00 грн, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним в співмірності до складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі N 910/9714/22, Додаткова постанова Верховного Суду від 13.02.2024р. у справі №910/12155/22.
Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, (обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів), суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною і виходячи із розумного розміру гонорару, на користь позивача підлягають стягненню витрати направничу допомогуу розмірі 3500,00 грн.
Керуючись ст. ст.132,134,139,252,286 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути зарахунок бюджетнихасигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) на транспорті на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 3 500,00 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Зосименко
Судове рішення № 127276948, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 12.05.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/478/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: