Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН 193/457/25
Провадження 2/193/281/25
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 травня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Кравченко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
27 березня 2025 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 15.10.2023 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» №10231298950 згідно з умовами якого сума кредиту за даним Договором складає 16011,16 грн. Сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються позичальникові на умовах строковості, а саме: терміном на 6 календарних місяців та платності - 5 % від загальної початкової суми кредиту. Реальна річна процентна ставка встановлена на рівні 252,04 % річних від загальної суми кредиту. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 11.03.2025 утворилась заборгованість в розмірі 13757,04 грн.
У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором№10231298950в розмірі 13757,04 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді від 31 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно позовних вимог просив розглядати справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання також не з`явилася, надала до суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі, правом на подачу відзиву на позов не скористалась.
Відповідно до ч. 2ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.10.2023 між ТОВ «Сучасний факторинг» та відповідачем укладено кредитний договір № 10231298950, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 16011,16 грн, строком на 6 календарних місяців, зі сплатою відсотків в розмірі 5% в місяць.
Кредитний договрі було укладено у формі заяви-приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10231298950.
Заява-приєднання підписана власноручно відповідачем, в якій зазначені її особисті відомості/персональні дані як клієнта, інформація про трудову діяльність клієнта, відомості про фінансовий стан клієнта/витрати клієнта, контактна інформація, використання аналогу підпису та печатки ТОВ «Сучасний Факторинг».
У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем 15.10.2023 року, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти.
Сторонами погоджено графік платежів та основні умови кредитування, який містить інформацію про дату платежу, відсотки за користування кредитом. Графік платежів також містить визначення сукупної вартості кредиту, яка становить 20814 грн. 52 коп.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконала частково, у зв`язку із чим, станом на 11.03.2025 має заборгованість у розмірі 13757,04 грн., яка складається з: 10643,20 грн.заборгованість по тілу кредиту; 3113,84 грн.заборгованість за комісією/відсотками. Отримано оплат в сумі 6980,00 грн.
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).
Згідно з ч. 3ст. 12ЦПК України кожнасторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. ч. 1, 2ст. 207ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1ст. 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048ЦК України).
Згідно до ч. 1ст. 1049ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами частини другої статті 1050ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цьогоКодексу.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина першастатті 526ЦК України).
Згідно до ч. 1ст. 598ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.
Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. Відповідач ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору, ознайомився з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.
Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що останній погодився з його умовами та зобов`язався виконувати їх.
Розмір заборгованості, який відображено у довідці-розрахунку не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позичальником порушено встановлений договором обов`язок повернути кредит та сплатити проценти, а тому позикодавець правомірно звернувся з позовом про стягнення суми кредитної заборгованості з відповідача.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано Договір №28/08/24 від 28.08.2024 року про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «ДЕНАЛІ», яким сторони погодили вид та вартість послуг, а також надано акт №271 від 18.03.2025, згідно якого адвокатське об`єднання «ДЕНАЛІ» надало послуги з усної консультації та складання позовної заяви про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на суму 6500,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3статті 134 ЦПК Українивизначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч.8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписамист. 137 ЦПК Українивстановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу в даній справі у розмірі 6500 грн., та відповідно до вимог ч.4 ст.137, ч.ч.2,3 ст.141 ЦПК України, врахувавши складність справи, обсяг виконаних робіт, принцип співмірності та розумності судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 6500,00 грн.
Керуючись ст.4,13,81,141,263-265,268,280-289,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором №10231298950 від 15.10.2023 року в розмірі13 757(тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень 04 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту10643,20 грн., заборгованість за сумою комісії/відсотків 3113,84 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати по сплаті судового збору в сумі2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок,а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», ЄДРПОУ 35310044, адреса: вул. Велика Васильківська, 39-А, м.Київ, 01024.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений 12.05.2025.
Суддя Н.О.Кравченко
Судове рішення № 127276772, Софіївський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 12.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 193/457/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: