Ухвала суду № 127273933, 08.05.2025, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7523/24

Провадження № 1-кс/0182/412/2025

У Х В А Л А

Іменем України

08.05.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі Дніпропетровської області заяву представника потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 , від розгляду справи № 182/7523/24 у кримінальному провадженні № 12024040000000948 від 15 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю сторін провадження:

заявника - представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ з власних технічних засобів),

потерпілої ОСОБА_4 ,-

встановив:

05 травня 2025 року представником потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 була подана заява про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 від розгляду справи № 182/7523/24 у кримінальному провадженні № 12024040000000948 від 15 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 року заяву про відвід судді передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування своєї заяви про відвід адвокат ОСОБА_6 зазначила, що дружина обвинуваченого - ОСОБА_9 на час вчинення злочину її чоловіком перебувала на посаді начальника сектору дізнання Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та до теперішнього часу є співробітником поліції Нікопольського РУП, де займає посаду дізнавача. Дружина обвинуваченого продовжує виконувати свої службові обов`язки, зокрема звертається до суду з відповідними клопотаннями в межах інших кримінальних проваджень, чим створює постійний службовий контакт із судом, де розглядається справа її чоловіка. Разом з тим, ОСОБА_9 перебуває в залі судових засідань під час розгляду справи її чоловіка, у зв`язку з чим їй відомі всі обставини справи, чинить вплив на учасників процесу шляхом невербальних та демонстративних дій. Крім того ОСОБА_9 будучи працівником правоохоронних органів спілкується із працівниками Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області на не робочі теми.

Також на думку адвоката ОСОБА_6 , факт належності дружини обвинуваченого до органу досудового розслідування, який в силу своєї службової діяльності безпосередньо співпрацює з Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, підриває баланс сторін та ставить під сумнів неупередженість судового розгляду. Крім того зазначає, що Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, в тому числі суддею ОСОБА_7 розглядаються клопотання ОСОБА_9 як дізнавачки в інших справах, що вказує на службові зв`язки та потенційний конфлікт інтересів. Отже, така службова взаємодія між суддею та працівниками поліції створює, на думку адвоката, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості та безсторонності суду.

На підставі вищевикладених обставин адвокат ОСОБА_6 просить суд задовольнити її заяву про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 .

Під час судового засідання адвокат ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_4 підтримали заяву про відвід та просили її задовольнити.

Розглянувши заяву про відвід судді, дослідивши долучені до неї матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, суд робить наступні висновки.

Відповідно до положень ст. 80 КПК Українизаяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Частиною 1 ст. 81 КПК України передбачено, що в разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст. 35 цього Кодексу.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч.1 ст.21 КПК України).

З метою дотримання зазначених гарантій учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який, відповідно до ст.80 КПК України повинен бути вмотивованим. Положеннями статей 75,76 КПК України передбачено обов`язкові підстави для відводу судді. Посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

При цьому, відповідно до норми чинногоКПК України, суддя, який розглядає заяву про відвід, не здійснює перевірку та оцінку рішень, які приймаються суддею, якому заявлено відвід.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа під час розгляду її справи в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові Пленуму Верховного суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявником має бути наведено докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Водночас, у контексті поданої заяви про відвід суд зазначає, що заявником ОСОБА_6 не надано жодних доказів прояву суддею ОСОБА_7 поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність під час розгляду справи, а також не наведено переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо її безсторонності, а наведені у заяві адвоката ОСОБА_6 про відвід судді доводи не є підставою для відводу у розумінні статей 75,76 КПК України та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акту, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід суддів, а той факт, що суддею ОСОБА_7 розглядалися клопотання ОСОБА_9 , як дізнавачки в межах інших кримінальних проваджень, не свідчить про її упередженість під час здійснення розгляду справи 182/7523/24.

Оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід слідчого судді, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_7 .

Будь-яких обставин передбачених ст. 76 КПК України під час розгляду заяви про відвід, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин, судом не встановлено жодних обставин, які б викликали розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості судді ОСОБА_7 .

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України

постановив:

У задоволенні заяви представника потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 від розгляду справи № 182/7523/24 у кримінальному провадженні № 12024040000000948 від 15 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 125 КК України - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1