Ухвала суду № 127273051, 25.04.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5710/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

25 квітня 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областіБенца К.К.,розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Гапочка Ельвіра Георгіївна, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції провстановлення факту родинних відносин,-

встановив:

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з заявою в порядку окремого провадження, дезаінтересована особа: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Гапочка Ельвіра Георгіївна, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції провстановлення факту родинних відносин.

Уконтекстіправанасправедливийсуд,визначеного ст.7ЗаконуУкраїни«Просудоустрійі статус суддів»судовасистемазабезпечуєдоступністьправосуддядля кожної особи відповідно до Конституції тавпорядку, встановленому законами України.

Заяви подані в порядку окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам, встановленим ЦПК України.

Відповіднодост.294ЦПКУкраїни,справиокремогопровадженнярозглядаються судомз додержаннямзагальних правил,встановленихЦПКУкраїни,завиняткомположеньщодо змагальності тамежсудовогорозгляду,атомузаяваповинна відповідати вимогам статей 175, 177 та 318 ЦПКУкраїни.

В п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Якщо в заяві не зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, зокрема, заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних органів , організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови .

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19 (провадження №14-481цс19).

Згідно ст.318ЦПКУкраїни у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і відмову органу в отриманні документів.

Тобто за змістом даної статті суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту заявник повинен подати суду не тільки відмову органу в отриманні документів , але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов`язане із спором про право.

Заналізувищевказанихположеньвбачається,щозаконодавецьвст.318ЦПКУкраїни зазначив спеціальнівимогидозаяви провстановленняфакту, якіфактично зобов`язуютьзаявника настадії відкриттяпровадженняусправізазначитиякийсамефактпроситьвстановитизаявник,зякоюметоювстановлюєтьсяданийфакттанадатидокази,щопідтверджуютьданийфакт і причини неможливості одержання документів,що посвідчуютьцей факт .

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

У змісті заяви заявник лише вказує на те, що для отримання свідоцтва про право на спадщину Заявнику потрібно надати приватному нотаріусу Гапочка Е.Г. оригінал свідоцтва про смерть та свідоцтво про народження для підтвердження родинних зв?язків із спадкодавцем ОСОБА_3 . Для отримання дублікату свідоцтва або ж витягу з актового запису у органах державної реєстрації актів цивільного стану Заявнику також потрібно надати докази родинних зв?язків.

Разом із тим, про відмову у видачі заявнику свідоцтва про спадщину не йдеться. До заяви не додано письмової відмови приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про спадщину та про підстави такої.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, особа вправі звернутися до суду із заявою, у тому числі й про встановлення факту родинних відносин. В протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

У матеріалах справи відсутня постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, що позбавляє суд в свою чергу перевірити наявність спору про право.

Отже, передумовою для звернення особи до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

Як роз`яснено в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатись до участі у справі. Заінтересованими особами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування».)

Так, в порушення вказаних норм, заявник не визначив коло заінтересованих осіб.

Так у заяві не міститься відомостей щодо відсутності у ОСОБА_3 інших родичів або територіальної громади за місцезнаходження нерухомого майна.

При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Тобто, виходячи з обґрунтування заяви, зацікавленими особами у розгляді справи можуть бути інші можливі спадкоємці, або територіальна громада за місцезнаходження нерухомого майна тощо.

У Листі від 01.01.2012 ВСУ «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано на те, що факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК відповідно до ст. 361 Закону від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII "Про прокуратуру" також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин із метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) усунутий від спадщини.

Таким чином, заявнику необхідно вказати в заяві заінтересованих осіб, а також передбачені п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України відомості про них: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Вказані відомості необхідні для належного повідомлення заінтересованих осіб.

Окрім того, заявнику необхідно визначивши коло заінтересованих осіб відповідно до заявлених ним вимог надати відповідно копію заяви з доданими до такої додатками для таких осіб.

Слід зазначити, що дотримання вимог ст. 175,177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи суддя приходить до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст.ст.175,177, 318 ЦПК Українита зазначених недоліків.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175, 177, 318цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Спосібусуненнянедоліківзаявиполягаєвподанні постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії; долучення заяви у новій редакції з врахуванням вимог ст.ст.175,177, 318 ЦПК Українита зазначених недоліків .

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникам.

Керуючисьст.175,ст.177,185, 258-260, 318 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Гапочка Ельвіра Георгіївна, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції провстановлення факту родинних відносин- залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунути зазначені недоліки заяви в строк, що не перевищує пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца