Постанова № 127269357, 05.05.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4430/25

3/308/2617/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2025 м. Ужгород

Суддя Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областіЗарева Н.І.,за участюособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення,запроваджену Департаментомстратегічних розслідуваньУправління стретегічнихрозслідувань уЗакарпатській областівідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , звільненого 23 січня 2023 року з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи звільнений 23 січня 2023 року з посади головного державного інспектору відділу митного оформлення № 3 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (державний службовець), та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 12.04.2024 подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік «Після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з наказом Закарпатської митниці ДМС України від 18.01.2023 № 57-о, припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, 23 січня 2023 року із займаної посади за угодою сторін, відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, пункту 3 частини першої статі 83 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, ОСОБА_1 припинив повноваження головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці та зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік «Після звільнення» до 01.04.2024.

Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого

самоврядування за 2023 рік «Після звільнення» лише 12.04.2024 о 15:54 год., тобто несвоєчасно.

Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік у ОСОБА_1 - відсутні.

Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є невизначеним, оскільки ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування через мережу «Інтернет» в будь-якому місці.

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_1 працював та проживає у м. Ужгород, а тому ймовірне місце вчинення буде за місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення тобто визначає адміністративно-територіальну одиницю на яку поширюється юрисдикція органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідальність за порушення ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Відтак, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог абз. 2 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 12.04.2024 о 15:54 год., подав на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевогосамоврядування, за 2023 рік «Після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що під час військового стану декларації не подавали. Коли відновили подачу декларацій він вже не працював.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що повністю підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, повідомленням від 09.04.224 № 28, наказом про звільнення ОСОБА_1 від 18.01.2023, послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, скріншотом з даного реєстру, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та його поясненнями в судовому засіданні, іншими матеріалами.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суддя взяв до уваги вимоги ст. ст.23,33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також необхідність врахування при вирішенні питання про накладення стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 16.10.2008 року в справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Враховуючи зазначене, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягається вперше, ступінь його вини, суддя дійшов висновку про малозначність вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

За таких обставин, суддя дійшов переконання за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого ним діяння обмежившись усним зауваженням, чого буде достатньо для забезпечення виховного впливу на порушника та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Враховуючи, що рішення про накладення адміністративного стягнення не приймалося, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, ч. 1 ст. 172-6, 283-285,287-291 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП України, обмежившись усним зауваженням.

Провадження в справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.І. Зарева