Рішення № 127265215, 12.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5596/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару від 10.02.2025 року №UA500580/2025/000036/1, №UA500580/2025/000037/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації №500580/2025/000067, №UA500580/2025/000068 від 10.02.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що декларантом для митного оформлення були подані всі документи, передбачені ч. 2-4 ст. 53 МК України, жодної розбіжності у таких документах відповідачем не зазначено, та міститься лише посилання на відсутність даних, які інспектор бажає бачити у формах, які не передбачають відображення бажаної інспектором інформації. Відповідач приймаючи оскаржуване рішення не зазначив на наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум, які підлягають обрахуванню при визначенні митної вартості, передбачених МКУ, та проігнорував надані додаткові документи та пояснення. Окрім того, в рішенні чітко не зазначено, яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом. Дані ЄАІС ДМСУ не можуть мати більше значення (перевагу) ніж надані декларантом первинні документи. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не дає достатніх підстав для однозначного висновку про заниження митної вартості імпортованих товарів та надання митному органу недостовірних даних.

Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500580001048U3 від 10.02.2025, № 25UA500580000999U7 від 08.02.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000036/1, № UA500580/2025/000037/1 від 10.02.2025. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580001048U3 від 10.02.2025, № 25UA500580000999U7 від 08.02.2025 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. При цьому, у рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2025/000036/1, № UA500580/2025/000037/1 від 10.02.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, та представником відповідача заперечення, в яких викладені доводи зазначені в позовній заяві та відзиві.

Ухвалою суду від 26 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 12 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

29 жовтня 2018 року між компанією Cypap Papier Handles GmbH (продавець) та ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» (покупець) укладено контракт № 291018 (а.с. 40-43, 52-53, 145-148)

08 лютого 2025 року декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA500580000999U7 щодо оформлення товару: товар № 1 папір офісний для писання та друку, у аркушах розміром 297х210мм (формат А4),в пачках по 500арк., без вмісту волоконотриманих механічним способом або хіміко-механічним способом, одношаровий, без водяних знаків, без тиснення та без малюнків:-A4 EKON - NO GSM ON THE WRAPPER 75 GSMCUTSIZE FORMAT 210x297 MM -72,411т. (упаковано по 5 пачок у коробі, всього 30960 пачок у 6192 карт. коробах). Країна виробництва: ID. Виробник: APRIL. (а.с. 85-86).

10 лютого 2025 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000037/1, у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) в рахунку-проформі від 15.10.2024 № 665052-714597 на умовах поставки CIF Constanta зазначено вартість 820 EUR за тону, але згідно наявній в базі даних інформації ціна в жовтні становила 880-900 EUR за тону на умовах FCA склад продавця; 2) яким чином здійснювалось страхування вантажу, якщо коносамент видано 18.12.2024 за № MEDUUD281793, а страховий поліс № 01/2025 лише 07.01.2025; 3) згідно п. 2 умов контракту від 29.10.2018 № 291018 у разі зміни ціни на товар Продавець повинен сповістити Покупця в письмовій формі за 30 діб до набуття чинності нових цін по електронній пошті, але підтверджуючих документів щодо виконання вищевказаних умов контракту не надано; 4) договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 13.06.2023 № 130623 зазначений в гр.44 МД, але фактично документ не міститься в МД, що унеможливлює перевірку дії умов договору; 5) рахунки на оплату транспортних витрат виставлені експедитором ТОВ «Посейдон Групп» від 04.02.2025 №04/02/25-1, 04/02/25-4, 04/02/25-6, але відповідно до наданих CMR перевезення здійснювалось із залученням 3 осіб, підтверджуючі документи щодо залучення інших перевізників відсутні; 6) в наданому сертифікаті про походження від 19.12.2024 № 0188731/ER/GSP-EU/2024, а саме графа 10 сертифіката містить відомості стосовно рахунка-фактури від 09.11.2024 № 5170084390, який відсутній в МД поданій до митного оформлення; 7) відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металах. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. В документі код 3001 від 16.10.2024 SWIFT зазначено проформу інвойс від 15.10.2024 № 665052-714597, але в аналогічному документі від 21.01.2025 SWIFT вже посилання на інший документ, а саме інвойс від 26.11.2024 № VC 665052-68155; 8) копії наданих платіжних інструкцій від 16.10.2024 та від 21.01.2025 SWIFT не є документом, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216; не підтверджує факт переказу коштів на рахунок продавця, оскільки банківські реквізити відправника не відповідають реквізитам, зазначеним у контракті від 29.10.2018 № 291018; 9) в документі код 9610 від 18.11.2024 № OD4K913334F вказаний інший інвойс № 9631001477 та коносамент № MSDU10942445704 ніж ті що зазначені в ЕМД; 10) згідно загальносвітової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставок, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосується умов продажу товарів. Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товарів від 26.11.2024, адресований ТОВ "ВИЛАЙН ГРУП", тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Відповідно до ч. 2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) документ, що містить відомості про вартість витрат на перевезення оцінюваних товарів; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається. 10.02.2025 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Відповідно до ч. 1 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення, в якому імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 0,8828 євро/кг до 0,92 євро/кг ((МД 25UA204020001690U8 від 24.01.2025 торгівельна марка EKON Copy виробник APRIL Fine Paper Trading (Middle East) FZE партія товару 22004 кг - 0,92 євро/кг), ніж заявлено декларантом 0,8828 євро/кг. - з урахуванням опису товару та виробника) (а.с. 24-25, 161 з.б. - 162).

10 лютого 2025 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2025/000067, якою відмовлено у в прийнятті митної декларації або документу, що її замінює (а.с. 28-29, 162 з.б.).

10 лютого 2025 року декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA500580001048U3 щодо оформлення товару: товар № 1 папір офісний для писання та друку, у аркушах розміром 297х210мм (формат А4), в пачках по 500 арк., без вмісту волоконотриманих механічним способом або хіміко-механічним способом, одношаровий, без водяних знаків, без тиснення та без малюнків: -A4 EXCELLENT COPY 80 GSM CUTSIZE FORMAT210x297mm -47,9т. (упаковано по 5 пачок у коробі, всього 19200 пачок у 3840 карт.коробах); -A4 EKON 80 GSM CUTSIZE FORMAT 210x297mm-47,9т. (упаковано по 5 пачок у коробі, всього 19200 пачок у 3840 карт.коробах); -А4 BMO 80 GSM CUTSIZE FORMAT 210x297mm-23,95т.(упаковано по 5 пачок у коробі, всього 9600 пачок у 1920 карт. коробах). Країна виробництва: ID. Виробник: APRIL. (а.с. 83-84, 120-121)

10 лютого 2025 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000036/1, у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) в рахунку-проформі від 15.10.2024 № 665052-714597 на умовах поставки CIF Constanta зазначено вартість 820 EUR за тону, але згідно наявній в базі даних інформації ціна в жовтні становила 880-900 EUR за тону на умовах FCA склад продавця; 2) яким чином здійснювалось страхування вантажу, якщо коносамент видано 18.12.2024 за № MEDUUD281793, а страховий поліс № 01/2025 лише 07.01.2025; 3) згідно п. 2 умов контракту від 29.10.2018 № 291018 у разі зміни ціни на товар Продавець повинен сповістити Покупця в письмовій формі за 30 діб до набуття чинності нових цін по електронній пошті, але підтверджуючих документів щодо виконання вищевказаних умов контракту не надано; 4) договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 13.06.2023 № 130623 зазначений в гр.44 МД, але фактично документ не міститься в МД, що унеможливлює перевірку дії умов договору; 5) рахунки на оплату транспортних витрат виставлені експедитором ТОВ «Посейдон Групп» від 04.02.2025 №04/02/25-1, 04/02/25-4, 04/02/25-6, але відповідно до наданих CMR перевезення здійснювалось із залученням 3 осіб, підтверджуючі документи щодо залучення інших перевізників відсутні; 6) в наданому сертифікаті про походження від 19.12.2024 № 0188731/ER/GSP-EU/2024, а саме графа 10 сертифіката містить відомості стосовно рахунка-фактури від 09.11.2024 № 5170084390, який відсутній в МД поданій до митного оформлення; 7) відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металах. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. В документі код 3001 від 16.10.2024 SWIFT зазначено проформу інвойс від 15.10.2024 № 665052-714597, але в аналогічному документі від 21.01.2025 SWIFT вже посилання на інший документ, а саме інвойс від 26.11.2024 № VC 665052-68155; 8) копії наданих платіжних інструкцій від 16.10.2024 та від 21.01.2025 SWIFT не є документом, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216; не підтверджує факт переказу коштів на рахунок продавця, оскільки банківські реквізити відправника не відповідають реквізитам, зазначеним у контракті від 29.10.2018 № 291018; 9) в документі код 9610 від 18.11.2024 № OD4K913334F вказаний інший інвойс № 9631001477 та коносамент № MSDU10942445704 ніж ті що зазначені в ЕМД; 10) згідно загальносвітової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставок, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосується умов продажу товарів. Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товарів від 26.11.2024, адресований ТОВ "ВИЛАЙН ГРУП", тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Відповідно до ч. 2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) документ, що містить відомості про вартість витрат на перевезення оцінюваних товарів; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається. 10.02.2025 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Відповідно до ч. 1 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення, в якому імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 0,8772 євро/кг до 0,92 євро/кг (МД 25UA204020001690U8 від 24.01.2025 торгівельна марка APRIL виробник APRIL Fine Paper Trading (Middle East) FZE партія товару 23310 кг - 0,92 євро/кг), ніж заявлено декларантом 0,8772 євро/кг. - з урахуванням: опису товару, логістичного маршруту, виробника та торговельних марок (а.с. 26-27, 151).

10 лютого 2025 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2025/000068, якою відмовлено у в прийнятті митної декларації або документу, що її замінює (а.с. 30-31, 150 з.б. - 151).

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішеннях про коригування митної вартості від 10 лютого 2025 року № UA500580/2025/000037/1, № UA500580/2025/000036/1 зазначено, що їх прийнято у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) в рахунку-проформі від 15.10.2024 № 665052-714597 на умовах поставки CIF Constanta зазначено вартість 820 EUR за тону, але згідно наявній в базі даних інформації ціна в жовтні становила 880-900 EUR за тону на умовах FCA склад продавця; 2) яким чином здійснювалось страхування вантажу, якщо коносамент видано 18.12.2024 за № MEDUUD281793, а страховий поліс № 01/2025 лише 07.01.2025; 3) згідно п. 2 умов контракту від 29.10.2018 № 291018 у разі зміни ціни на товар Продавець повинен сповістити Покупця в письмовій формі за 30 діб до набуття чинності нових цін по електронній пошті, але підтверджуючих документів щодо виконання вищевказаних умов контракту не надано; 4) договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 13.06.2023 № 130623 зазначений в гр.44 МД, але фактично документ не міститься в МД, що унеможливлює перевірку дії умов договору; 5) рахунки на оплату транспортних витрат виставлені експедитором ТОВ «Посейдон Групп» від 04.02.2025 №04/02/25-1, 04/02/25-4, 04/02/25-6, але відповідно до наданих CMR перевезення здійснювалось із залученням 3 осіб, підтверджуючі документи щодо залучення інших перевізників відсутні; 6) в наданому сертифікаті про походження від 19.12.2024 № 0188731/ER/GSP-EU/2024, а саме графа 10 сертифіката містить відомості стосовно рахунка-фактури від 09.11.2024 № 5170084390, який відсутній в МД поданій до митного оформлення; 7) відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металах. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. В документі код 3001 від 16.10.2024 SWIFT зазначено проформу інвойс від 15.10.2024 № 665052-714597, але в аналогічному документі від 21.01.2025 SWIFT вже посилання на інший документ, а саме інвойс від 26.11.2024 № VC 665052-68155; 8) копії наданих платіжних інструкцій від 16.10.2024 та від 21.01.2025 SWIFT не є документом, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216; не підтверджує факт переказу коштів на рахунок продавця, оскільки банківські реквізити відправника не відповідають реквізитам, зазначеним у контракті від 29.10.2018 № 291018; 9) в документі код 9610 від 18.11.2024 № OD4K913334F вказаний інший інвойс № 9631001477 та коносамент № MSDU10942445704 ніж ті що зазначені в ЕМД; 10) згідно загальносвітової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставок, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосується умов продажу товарів. Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товарів від 26.11.2024, адресований ТОВ "ВИЛАЙН ГРУП", тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з контракту № 291018 від 29.10.2018 року п. 2 визначено, що товар і ціна вказуються в підтвердження замовлень та інвойсах до контракту. Ціна за товар встановлена за теоретичну вагу нетто, за базу виставлення інвойсу приймається теоретична вага.

При цьому, в рахунку-проформі від 15.10.2024 року № 665052-714597 зазначено вартість 820 EUR за тону. Вказана вартість також зазначена в комерційному інвойсі від 26.11.2024 року, а також в прайс-листі, які надавались до митного оформлення (а.с. 48-51, 60, 123 з.б. 124).

Тобто, зазначення ціни 820 EUR за тону на умовах поставки CIF Constanta відповідає умовам контракту № 291018 від 29.10.2018 року.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між компанією Cypap Papier Handles GmbH (продавець) та ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» (покупець) погоджувалась інша ціна, в тому числі 880-900 EUR за тону на умовах FCA склад продавця, як зазначена в базі даних митного органу, відповідачем, суб`єктом владних повноважень суду не надано.

Відповідно до абз.13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, наявність в базі даних митного органу інформації про ціну товару в жовтні 880-900 EUR за тону на умовах FCA склад продавця не є беззаперечною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови та порядок узгодженості сторонами контракту поставки товару, в тому числі узгодження ціни в разі її зміни, не підлягають дослідженню під час здійснення контролю за митною вартістю. Тобто, зауваження митного органу про те, що до митного оформлення не надано документів щодо виконання сторонами п. 2 умов контракту від 29.10.2018 № 291018 є неспроможними.

Відповідно до Розділу CIF міжнародних умов Інкотермс 2010 «вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Верховний Суд в постанові від 19.08.2019 року по справі №804/8328/14 зазначив, що За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміну CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на страхування (з мінімальним покриттям), які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 826/6346/16, від 14 серпня 2018 року по справі № 812/1617/1.

Тобто, оскільки обов`язок страхування товару за умовами поставки був покладений на продавця компанію Cypap Papier Handles GmbH (продавець), а позивач ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» не ніс будь-якого обов`язку щодо оформлення страхового полісу та не несе відповідальність за його оформлення експортером.

Отже, посилання відповідача, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що коносамент видано 18.12.2024 за № MEDUUD281793, а страховий поліс № 01/2025 лише 07.01.2025 є неспроможним, оскільки вказані обставини не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами. Такі відомості не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів.

Згідно договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 13.06.2023 року № 130623 експедитор (ТОВ «Посейдон Групп») зобов`язується за плату і за рахунок замовника (ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП») надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів замовника, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Відповідно до р. 2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 13.06.2023 року № 130623 експедитор має право укладати від свого імені договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями / її агентами, експедиторськими та іншими орагнізаціями, які єрезидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за договором; залучати від свого імені до виконання обов`язків за договором інші організації та особи.

Тобто, залучення ТОВ «Посейдон Групп» до перевезення 3-х осіб прямо передбачене умовами договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 13.06.2023 року № 130623, а тому не надання підтверджуючих документи щодо залучення інших перевізників, зазначених у CMR не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надавались довіди про транспортні витрати, видані ТОВ «Посейдон Групп», що свідчить про те, що митний орган на підставі наданих до митного оформлення документів мав можливість встановити розмір понесених витрат на перевезення, без додаткового витребування документів. Крім того, документи щодо залучення до перевезення інших перевізників стосуються господарської діяльності ТОВ «Посейдон Групп», а не позивача ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП».

Суд вважає неспроможними посилання відповідача на зауваження щодо сертифікату про походження від 19.12.2024 № 0188731/ER/GSP-EU/2024 та документу код 9610 від 18.11.2024 № OD4K913334F (митної декларації), оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення та сертифікат про походження товару не є документами, які обов`язково подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому, з матеріалів справи слідує та не спростовано відповідачем, що у наданій до митного органу митній декларації міститься посилання на номер букінгу, а не посилання на будь-які інші документи, які не надавались на митного оформлення.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в контракті № 291018 від 29.10.2018 року зазначені банківські реквізити сторін, зокрема продавця Cypap Papier Handles GmbH (Unicredit Bank Austria AG, Vienna/ Austria, Swift: BKAUATWW, IBAN: AT45 1200 006 4830 3907, Account No 00648303907).

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, зокрема п. 14 розділу 2 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери); 2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; 4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста); 5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); 6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється); 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг]; 9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника; 10) призначення платежу; 11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника); 12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово відмова); 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; 14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами резидент чи нерезидент під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України. Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.

При цьому, платіжні інструкції SWIFT від 16.10.2024 року та від 21.01.2025 року містять зазначення сторін (Cypap Papier Handles GmbH, LLC VILAIN GROUP), їх адреси, а також посилання на контракт № 291018 від 29.10.2018 року. Також зазначено SWIFT CODE, який відповідає коду, зазначеному в контракті № 291018 від 29.10.2018 року, що дозволяє ідентифікувати приналежність оплати за товар, який розмитнювався. Інструкція SWIFT від 16.10.2024 року містится посилання на інвойс від 15.10.2024 № 665052-714597, а від 21.01.2025 року на інвойс від 26.11.2024 № VC 665052-68155.

В той же час, як інвойс від 15.10.2024 № 665052-714597 (попередній), так і інвойс від 26.11.2024 № VC 665052-68155 надавались декларантом позивача до митного оформлення.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, обставини зазначення в платіжних інструкціях різних інвойсів, вплинули на достовірність визначення задекларованої митної вартості.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому, прайс-лист не є обов`язковим документами, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, тобто не є обов`язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі № 825/15796/16.

В постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17 Верховний Суд зазначив, що жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В рішеннях від 10 лютого 2025 року № UA500580/2025/000037/1, № UA500580/2025/000036/1, вказано, що на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 0,8828 євро/кг до 0,92 євро/кг (МД 25UA204020001690U8 від 24.01.2025.

В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

В постанові від 30.04.2020 року по справі № 820/231/16 Верховний Суд вказав, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 10 лютого 2025 року № UA500580/2025/000037/1, № UA500580/2025/000036/1 підлягають скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішень від 10 лютого 2025 року № UA500580/2025/000037/1, № UA500580/2025/000036/1 слугувало підставою для прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №500580/2025/000067, №UA500580/2025/000068 від 10.02.2025 р., суд вважає, що вказані картки відмови також підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП (код ЄДРПОУ 38295925, адреса місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 117) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару № UA500580/2025/000037/1 від 10 лютого 2025 року, № UA500580/2025/000036/1 від 10 лютого 2025 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № 500580/2025/000067 від 10 лютого 2025 року, № UA500580/2025/000068 від 10 лютого 2025 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП (код ЄДРПОУ 38295925, адреса місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 117) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук