Рішення № 127265174, 12.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40437/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій, та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025 перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 по справі №420/22932/24 ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з одночасним зменшенням основного розміру пенсії з 80% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що 10.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 по справі № 420/22932/24 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки від 13.06.2024 №ЮО109451 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці. При цьому, як вбачається з перерахунку пенсії з 01.02.2023, перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.02.2023 виходячи з 70% грошового забезпечення та в підсумку її розмір має складати 40204,85 гривень. Проте відповідач, безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром 28294,33 гривень. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.03.2024 та з 01.01.2025, перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.03.2024 та нарахована для фактичної виплати з 01.01.2025 виходячи з 70% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат до пенсії та індексації, пенсія обчислена та має складати 41704,85 гривень. Проте відповідач, безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром 31294,33 гривень. Крім того, з незрозумілих підстав при проведенні даного перерахунку відповідачем було протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% на 70% врахованого грошового забезпечення.

Позивач вважає такі дії щодо обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром, а також безпідставного зменшення основного розміру пенсії з 80% на 70% грошового забезпечення протиправним, такими що не відповідають нормам Конституції України та порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Ухвалою суду від 01.01.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач вказує, що позивачу згідно з розрахунку 30 рік вислуги відповідним відомством призначено пенсію за вислугу років, виходячи з основного розміру 80% грошового забезпечення.

Відповідач зазначає, що 01.05.2014 набрав чинності Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 1166- VII, яким було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 та викладено її в наступній редакції: Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. У 2021 році Позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок станом на 01.07.2021. В даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення право Позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону №2262 і в первісній редакції.

Також відповідачем зазначено, що 10.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 по справі № 420/22932/24 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки від 13.06.2024 №ЮО109451 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 становить 31294,33 грн.

Окрім того, ГУ ПФУ в Одеській області вважає, що позивач пропустив встановлений ст.122 КАС України строк звернення до суду, оскільки з цим позовом до суду вернувся у 2024р., при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 01.02.2023, що виходить за межі шестимісячного строку.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 17.12.2006 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), розмір якої при призначенні складав 80% грошового забезпечення.

Згідно наявних у матеріалах справи перерахунків пенсії станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 вбачається, що основний розмір пенсії позивача на вказані дати складав 80% грошового забезпечення.

З наявної в КП «Діловодство спеціалізованого суду» інформації, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.20224 у справі №420/22932/24, зокрема, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 13.06.2024 №ЮО109451 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0202-8/196932 від 21.12.2024 Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 по справі № 420/22932/24 ОСОБА_1 10.12.2024 проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 становитиме 31294,33 грн.

Відповідно до перерахунку пенсії з 01.02.2023 за пенсійною справою ОСОБА_1 №ЮО109451, проведеного 10.12.2024 на підставі рішення суду, основний розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) складає 40204,85 грн, з урахуванням максимального розміру 28294,33 грн.

Відповідно до перерахунку пенсії з 01.03.2024 за пенсійною справою ОСОБА_1 №ЮО109451, проведеного 23.12.2024 на підставі рішення суду, основний розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) складає 41704,85 грн, з урахуванням максимального розміру 31294,33 грн.

Також, відповідно до перерахунку пенсії з 01.01.2025 за пенсійною справою ОСОБА_1 №ЮО109451, проведеного 10.12.2024 на підставі рішення суду, основний розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) складає 41704,85 грн, з урахуванням максимального розміру 31294,33 грн.

Відтак, із вказаних розрахунків пенсії вбачається, що відповідач з 01.02.2023, 01.03.2024 та 01.01.2025 зменшив основний розмір пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення та обмежив пенсію максимальним розміром.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 80% до 70% грошового та обмеження його пенсії максимальним розміром протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача з максимальним розміром.

З даного приводу, суд зауважує, що обмеження пенсій максимальним розміром передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.

Відповідно до п. 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, викладено ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, ч. 5 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

У подальшому відповідно до підп. 3 п. 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII, ст. 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.

Надалі, у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Стаття 2 Закону №3668-VI (в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.

Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Отже, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Виходячи з викладеного вище, у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII з 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.

Позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в свою чергу є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суд наголошує, що у відповідності до вимог ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Як було наведено вище, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 спеціального Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеженню максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося.

Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії призначеної за законом №2262-ХІІ максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.

Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Згідно п.2 Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, визнані неконституційними, втратили свою чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром з 01.02.2023, 01.03.2024 та 01.01.2025, є протиправним, здійсненим всупереч діючим нормам чинного законодавства.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не доведено правомірності застосованого обмеження максимальним розміром виплати пенсії позивача. Наведені доводи органу ПФУ є безпідставними, хибними та ґрунтуються на невірному тлумаченні відповідачем норм чинного законодавства.

Отже, в указаній частині вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 80% на 70% суд зазначає таке.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла до 01.05.2014), пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

В свою чергу, порядок перерахунку пенсії встановлений ст.63 Закону №2262-XII, відповідно до якої перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зокрема Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Враховуючи вищезазначене, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% від грошового забезпечення, застосовуються лише до правовідносин, що виникли після 01.05.2014 року, тобто з дня набрання ними чинності, та стосуються лише призначення пенсії, а не її перерахунку. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Підстави, умови та порядок перерахунку пенсії врегульовано іншою спеціальною нормою ст.63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону від 27.03.2014 №1166-VII не зазнала.

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що при призначенні пенсії її розрахунок проводився виходячи з 80% розміру грошового забезпечення позивача, суд приходить висновку, що відповідачем протиправно зменшено 01.02.2023, 01.03.2024 та 01.01.2025 розмір грошового забезпечення позивача при перерахунку основного розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення.

Відтак, і в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини судом оцінюються критично, позаяк такі не доводять правомірності поведінки органу ПФУ у спірних правовідносинах.

Суд вважає хибними посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, адже перерахунки пенсії під час яких було зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% на 70% грошового забезпечення та пенсію обмежено максимальним розміром були проведені 10.12.2024 та 23.12.2024. До суду із позовом позивач звернувся 27.12.2024, відтак в межах шестимісячного строку, визначеного ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про часткове задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії з 80% на 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 968,96 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА