Ухвала суду № 127263666, 09.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

09 травня 2025 року № 320/2090/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі

за позовомОСОБА_1 до треті особиДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) Міністерство оборони України, Міністерство інфраструктури України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), треті особи Міністерство оборони України, Міністерство інфраструктури України, у якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" починаючи з 24.02.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29 лютого 2024 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у цій справі скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», зобов`язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24 лютого 2022 року.

Позивачем до суду подано заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), за змістом якої позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 14 жовтня 2024 року №691/о «Про виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №320/2090/23»;

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог положень законодавства щодо обов`язковості та належного виконання постанови Верховного Суду від 29.02.2024 року у адміністративній справі №320/2090/23, протягом 15 календарних днів з дня отримання копії окремої ухвали;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 76300107 від 20 листопада 2024 року, винесену державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірновим Іллєю Євгенійовичем.

Обґрунтовуючи свою заяву позивач зазначив, що згідно наказу Украероруху від 14.10.2024 року №691/о вбачається, що т.в.о. директора Євген Корнєв наказав виплатити полковнику ОСОБА_1 , начальнику зміни (оперативний черговий) відділу управління використання повітряного простору Украероцентру Украероруху, додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», виходячи із розрахунку 30 000 гривень на місяць за час фактично виконаної служби (завдання), в сумі 97 726,48 грн. за період часу з 24.02 2022 по 31.05.2023.

Підставою видачі зазначеного наказу стала постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 320/2090/23, протокол від 17.09.2024 № 36 «Засідання комісії з розгляду питань щодо нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України».

Розглянувши в письмовому провадженні відповідну заяву позивача, подану в порядку статті 383 КАС України, суд виходив з такого.

Згідно з вимогами частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Отже, виконуючи рішення суду, відповідач зобов`язаний враховувати обставини, встановленні судовим рішенням.

Відповідно до частини 3 статті 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним із видів судового контролю за виконанням судового рішення є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Таким чином метою правового інституту "судового контролю за виконанням судового рішення" є забезпечення належного виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до вимог частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу, тобто реагує на виявлене порушення постановленням окремої ухвали.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

По -перше, суд звертає увагу, що позивач у своїй заяві, поданій в порядку статті 383 КАС України, наводить вимоги зобов`язального характеру по відношенню до відповідача, які не відповідають в повному обсязі змісту резолютивної частини постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 320/2090/23.

Тобто, позивач посилається на певні обставини, яким судом рішення оцінка не надавалась та рішення зобов`язального характеру не приймалося.

По -друге, суд звертає увагу позивача, що предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у цій справі №320/ 2090/23 було саме оскарження бездіяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

При цьому, судом не досліджувались обставини, які зумовлювали суми нарахування та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" починаючи з 24.02.2022., оскільки це виходило в рамки предмету даного позову.

У спірному випадку, враховуючи резолютивну частину постанови у відповідач був обов`язок Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24 лютого 2022 року, який, власне, суб`єктом владних повноважень був виконаний, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Європейський суд з прав людини зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах "Аррас та інші проти Італії" (Arras and Others v. Italy), заява № 17972/07, п. 42, від 14.02.2012 та "Сухобоков проти Росії" (Sukhobokov v. Russia), заява № 75470/01, п. 26, від 13.04.2006).

Як уже наголошувалось судом вище, в межах винесеного судом рішення в адміністративній справі №320/2090/23 судом не вирішувалось питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку виплати позивачеві в тому числі і на майбутнє, за наслідками наступних подій чи обставин, що б зумовлювали необхідність здійснення такого перерахунку виплати, оскільки судове рішення в частині перерахунку не може поширювати свою дію безстроково.

Суд звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку розміру його виплати за наслідками здійснення чергових перерахунків позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення чи дій в загальному порядку.

Суд зауважує, що визнання протиправними дій відповідача та виконавця при виконанні рішення суду фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі.

Таким чином, оскільки в спірному випадку Державне підприємство обслуговування повітряного руху України прийняло рішення (спірний наказ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" починаючи з 24.02.2022, тому суд вважає, що в цій частині судове рішення виконано відповідачем у той спосіб, який визначено цим рішенням.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо виконання рішення суду у справі №320/2090/23.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Колеснікова І.С.