Ухвала суду № 127255989, 12.05.2025, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/322/25

Провадження № 2/378/264/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Марущак Н. М.

за участю секретаря Замші В. С.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище питання про поновлення строку на подачу зустрічного позову, поданого в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулось ТОВ ««Укр Кредит Фінанс»,яке просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 103000,00 грн. за кредитним договором № 1349-2625від 15лютого 2024року та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422,40 грн.

Представник ТОВ «УкрКредит Фінанс» в підготовче судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 88), Вказане товариство подало клопотання про розгляд справи у відсутність представника товариства (а. с. 53).

В підготовче засідання 12.05.2025 відповідач та його представник Дігуляр В. В. не прибули, про час і місце розгляду справи в підготовчому судовому засіданні повідомлені належним чином (а. с. 89, 90).

12.05.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Дігуляр В. В. подав зустрічний позов до ТОВ "Укр Кредит Фінанс" про захист прав споживачів фінансових послуг та визнання кредитного договору недійсним. У вказаному зустрічному позові представник відповідача просить поновити строк на подання зустрічного позову, посилаючись на те, що позивачем не було надано у повному обсязі всі матеріали справи № 378/322/25, для належного надання правової допомоги під час судового розгляду адвокат ознайомився з усіма матеріалами справи, шляхом надання доступу засобами Електронного суду, що відповідно привело до відкладення подальшого розгляду на іншу дату, оскільки виникла необхідність підготовки зустрічного позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та зустрічної позовної заяви, дійшов до наступного висновку.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 3 ст. 194 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

По даній справі провадження відкрито ухвалою суду від 25.03.2025, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та на подачу зустрічного позову (а. с. 59).

Копію ухвали відповідач отримав 28.03.2025 (а. с. 67). Відповідно, процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову закінчився 14.04.2025. А зустрічна позовна заява подана після закінчення вказаного строку 12.05.2025.

Наведені представником відповідача обставини не є поважними, оскільки об`єктивно не перешкоджали у реалізації права відповідача на подачу зустрічного позову у встановлений строк.

Так, договір про надання адвокатської допомоги між відповідачем та адвокатом Дігуляром В. В. укладено 07.04.2025, тобто, за 7 днів до закінчення вищевказаного процесуального строку (а. с. 73).

Заяву ж про ознайомлення з матеріалами справи (в електронному вигляді представник відповідача Дігуляр В. В. подав лише 16.04.2025.

Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак, сторона відповідача не скористалась свої правом на подання заяви про продовження строку на подання зустрічного позову відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 ЦПК України.

При цьому суд наголошує, що строк на подачу відзиву і зустрічного позову був встановлений судом, отже сторона відповідача, в разі наявності документально підтверджених об`єктивних причин неможливості подання зустрічного позову у визначені судом строки, мала подати заяву про продовження такого строку до його закінчення, а не після спливу такого строку подавати заяву про його поновлення.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дігуляр В. В. про поновлення строку на подачу зустрічного позову, оскільки строк на подання зустрічного позову сплив, у визначені ч. 2 ст. 127 ЦПК України сторона відповідача не подала до суду заяву про продовження строку на подання зустрічного позову, а поновлення такого строку після його закінчення суперечить положенням ст. 127 ЦПК України.

При цьому, повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача права Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що зустрічна позовна заява подана з порушенням ч. 1 ст. 193 ЦПК України, суд убачає підстави для повернення зустрічного позову заявнику, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 126, 127, 193, 194, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви представника відповідача - адвоката Дігуляра Василя Васильовича про поновлення строку на подачу зустрічного позову - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів фінансових послуг та визнання кредитного договору недійсним - повернути заявнику.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена і підписана 12.05.2025.

Суддя Н. М. Марущак