Рішення № 127254438, 30.04.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6769/25

Провадження № 2/686/3384/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Мазурок О.В.

при секретарі - Колісник Л.В.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 21370 гривень 32 копійки.

На обґрунтування свого позову представник позивача вказав, що 19.08.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 18.08.2024-100002340.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.08.2024, строком на 98 днів.

Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту -15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн.00 коп. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Неустойка: 80 грн.00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов`язання.

Згідно п.3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-7213.

Відповідно до Договору від 19.08.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. строком на 98 днів,

ОСОБА_1 отримано кредитні кошти у розмірі 8000 грн.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 21370 грн. 32 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн. 00 коп., по процентам в розмірі 9072 грн., комісії 298 грн. 32 коп., неустойки 4000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий кредит».

ОСОБА_1 19.08.2024 електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок у розмірі 8000 грн., а отже акцептовано умови договору.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору

№ 18.08.2024-100002340 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, вказала, що вона дійсно отримала кредит в сумі 8000 гривень, заперечує стосовно нарахування неустойки, комісії та у вказаному розмірі процентів.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

З наведеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 18.08.2024-100002340.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29.08.2024, строком на 98 днів.

Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту -15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн.00 коп. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Неустойка: 80 грн.00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов`язання.

Згідно п.3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-7213.

Відповідно до Договору від 19.08.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. строком на 98 днів,

ОСОБА_1 отримано кредитні кошти у розмірі 8000 грн.

Відповідно до графіку платежів, визначеному у п. 9 договору, відповідач зобов`язаний був у конкретно визначені дати вносити на погашення кредиту по 2413,68 грн., кожен з цих чергових платежів складався з частки на погашення кредиту та з частки на сплату процентів за користування кредитом та протягом двох платежів - комісії. Загальний розмір процентів 7695,70 грн.

Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 становить 8000 грн. по основному боргу та 9072,00 грн. по процентах за період з 19 серпня 2024 року по 24 листопада 2024 року.

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості по кредиту, тому сума кредиту підлягає стягненню в повному обсязі.

Пунктами 5, 6, 7 та 9 кредитного договору визначений обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом, відомостей про внесення коштів на погашення процентів по кредиту немає, тому вимога про їх стягнення підлягає частковому задоволенню.

Проте суд не погоджується з розміром процентів, визначених позивачем.

Відповідно до графіку платежів за кредитом, загальний розмір платежів з процентів за період з 19.08.2024 року по 24.11.2024 року складає 7695,70 грн., тому саме ця сума процентів підлягає стягнення, оскільки позивачем не обґрунтовано підстав для нарахування процентів, що її перевищує.

Позивачем також заявлена вимога стягнення з відповідача неустойки в сумі 4000 грн., проте ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 19.08.2024 року № 18.08.2024-100002340 (розрахунок на 11.03.2025.) загальний залишок заборгованості за кредитним договором становить 21370,32 грн. 27 коп., до якої включено також заборгованість за комісією - 298 грн. 32 коп.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Пунктом 8 Кредитного договору встановлено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн.

Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 8 кредитного договору від 19.08.2024 року № 18.08.2024-100002340, щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 15% від суми кредиту, є нікчемними.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією згідно Кредитного договору 19.08.2024 року № 18.08.2024-100002340 є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15695 гривень 70 копійок, з якої 8000 гривень заборгованість по тілу кредиту та 7695 гривень 70 копійок заборгованість по процентам.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1779 гривень 16 копійок.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 525,526, 612, 1048,1049,1050 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором в розмірі 15695 гривень 70 копійок та 1779 гривень 16 копійок сплоченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 09.05.2025 року.

Суддя: