Ухвала суду № 127253169, 12.05.2025, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4712/25

Провадження № 2-з/727/23/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року суддя Шевченківськогорайонного судум.Чернівці:Гавалешко П.С.,розглянувши заявупредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Рендюк Наталі Василівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рендюк Наталія Василівна, до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Чернівецька міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат РендюкНаталя Василівназвернулася до суду з заявою про забезпечення позову.

У заяві представник посилалася на те,що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рендюк Н.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Чернівецька міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просив витребувати з володіння ОСОБА_2 у його власність 42,5 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0302 гa, кадастровий номер 7310136300:02:001:0006, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та 42,5 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0007, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

У позовній заяві позивач посилався на те, що 10 грудня 2004 року на підставі договорів купівлі-продажу придбав у ОСОБА_4 42,5 ідеальних часток від земельної ділянки площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0007, та 42,5 ідеальних часток від земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0006, що розташовані по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд. Договори посвідчені 10 грудня 2004 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голубничою О.В., зареєстровано у реєстрі за №4780.

Позивач зазначив також, що після продажу йому частки у праві власності на дві земельні ділянки, користуючись його відсутністю на території України, та довірою до неї, як до співвласника майна, наприкінці 2012 року ОСОБА_4 , звернулась із заявою до Чернівецької міської ради про затвердження проекту відведення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0224 га та площею 0,0302 га для будівництва та обслуговування кафе-бару, торгово-офісних приміщень і готелю за рахунок власних земельних ділянок, наданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. До заяви ОСОБА_5 надано належним чином погоджений проект землеустрою та копії державних актів ЧВ № 063238 та ЧВ № 071731, що не містили відмітки нотаріуса про відчуження ОСОБА_6 10.12.2004 року 850/1000 ідеальних часток ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Рішення Чернівецької міської ради 30 сесії 6 скликання від 29.11.2012 року №670 про зміну цільового призначення земельних ділянок внесення змін та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань, зокрема п. 36 вирішено затвердити підприємцю ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проект відведення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0224 га та площею 0,0302 га для будівництва та обслуговування кафе-бару, торгово-офісних приміщень і готелю за рахунок власних земельних ділянок, наданих для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (підстава: дозвіл на складання проекту відведення-рішення міської ради V скликання від 26.06.2008 р. № 623 (пункт 2.5), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2004 р. № 5693629) та п. 36.1. вирішено зобов?язано ОСОБА_4 звернутись в управління Держкомзему у м. Чернівцях для заміни державних актів на право власності на земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

18.12.2012 року на підставі рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року №670 ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №738390, відповідно до якого власником земельної ділянки площею 0,0224 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі є ОСОБА_4 .

19.12.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок, за яким продавець передав земельну ділянку розміром 0,0302 ra, кадастровий номер №7310136300:02:001:0006, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, та земельну ділянку розміром 0,0224 га, кадастровий номер №7310136300:02:001:0007, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а покупець прийняв і сплатив за них обговорену грошову суму. Вказані земельні ділянки належать продавцю на підставі державних актів на право власності серії ЯМ №73839 та ЯМ №738390 відповідно ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_7 не були обізнані про вказані дії ОСОБА_8 , не уповноважували її на такі дії, наміру відчужувати належну їм власність не мали.

За таких обставин, позивач вважає, що належні йому частки у праві власності на земельні ділянки кадастровий номер 7310136300:02:001:0006 та кадастровий номер 7310136300:02:001:0007, вибули з його володіння поза його волею.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так, між сторонами дійсно виник спір з приводу нерухомого майна. На даний час відповідач ОСОБА_2 є єдиною власницею вказаного майна, а отже набула права володіння, користування та розпорядження спірним майном - земельними ділянками. Так, у випадку відчуження відповідачем спірного майна, це унеможливить виконання рішення у разі задоволення позову, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене, забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам відчужувати та розпоряджатись будь-яким способом спірними земельними ділянками забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Тому на підставі вищевикладеного просить суд в порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0006, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна; заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження: 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0007, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Так, за змістом ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходівз урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможнийтакий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних закономінтересів осіб,що неє учасниками даного судового процесу.

Згідно ч.1ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього; заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.

Згідно роз`яснень, що надані в п.4Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Як вбачається з поданої заяви, представник позивача просить суд в порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0006, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна; заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження: 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0007, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем майна та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії по відчуженню 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0006, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна; заборонити вчиняти дії по відчуженню 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0007, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна.

Застосування саме такого заходу забезпечення позову належним чином запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Накладення судом заборони відчуження майна в повній мірі може забезпечити виконання рішення суду та не призведе до порушення прав та інтересів інших осіб.

Отже, застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 149- 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рендюк Наталі Василівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рендюк Наталія Василівна, до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Чернівецька міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

В порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0006, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна.

В порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження: 425/1000 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136300:02:001:0007, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна.

Копію ухвали направити Центру надання адміністративних послуг в м. Чернівцях - для виконання, а учасникам справи - для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя П.С. Гавалешко