Ухвала суду № 127251585, 09.05.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/3622/25

Провадження № 2/243/1097/2025

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 травня 2025 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2025 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна.

Відповідно до положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст.175 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст.177ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Вивченням позовної заяви встановлено, що вона не в повному обсязі відповідає вимогам норм цивільного процесуального законодавства, які є обов`язковими для всіх позовних заяв, з огляду на наступне.

Позивачем не надано суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак до матеріалів позовної заяви долучена довідка МСЕК, згідно якої позивач є особою з інвалідністю третьої групи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору осіб зі статусом інваліда ІІІ групи.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З ч. 3 цієї статті вбачається, що з підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно положеньст.8Закону України«Про судовийзбір» враховуючимайновий стансторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору напевний строк,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняу справіза такихумов: 1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3)предметом позовує захистсоціальних,трудових,сімейних,житлових прав,відшкодування шкодиздоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачем жодним чином не мотивовано неможливість сплати ним судового збору, не надано жодних доказів, які могли б підтвердити обставини неможливості сплати судового збору, що полягають у перевищенні розміру судового збору 5 % розміру його річного доходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 3028 грн. Отже сума судового збору становитиме 1211,20 грн.

Таким чином, позивачеві потрібно усунути зазначені недоліки, а саме надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру, від сплати судового збору за яку позивач не звільнений.

Надати позивачеві реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA598999980313111206000005658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Окремо суд звертає увагу позивача на особливості предмету спору зазначеної цивільної справи, та, виконуючи свій процесуальний обов`язок щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, однак, не оцінюючи надані позивачем докази на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, вважає необхідним роз`яснити позивачу наступне.

Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідно до положень ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У відповідності до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). При цьому, відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Отже, позивачу варто визначити належне коло осіб учасників справи, зокрема, відповідачів та третіх осіб та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко, конкретно і зрозуміло.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009р. у позовній заяві не лише повинні міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Окрім того, позивачем не зазначено наявність у нього або у іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до позовної заяви. Також позивачем не дотримано припису щодо зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи допущені при подачі позовної заяви недоліки, таку позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Соловйова